35. Аналіз якості продукції. Способи розрахунку при аналізі якості продукції.

36. Аналіз впливу браку на випуск продукції.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямої та побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають частка продукції, атестована державою як продукція вищої якості (зараз цього не роблять), частка продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньовідомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

• сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

• марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

• вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

• строк служби (ресурс) і надійність;

• призначення одного з часткових показників якості єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

• гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

• наявність рекламацій, їхні кількість і вартість;

• відсоток браку;

• пониження у сортності продукції за межами підприємства;

• відсоток повернення продукції на виправлення дефектів

• відповідність моді;

• наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Способи розрахунку якості продукції

Виконання плану за сортністю можна розрахувати трьома способами :

сорт	Посор-товий коєфі- ціент	За планом		фактично		Виконання плану,%
		Кількість виробів, шт	Сума, грн	Кількість виробів, шт	Сума, грн
1	1,0	630	6300	730	7300	115,9
2	0,9	180	1620	150	1350	83,3
3	0,8	90	720	120	960	133,3
разом	х	900	8640	10000	9610	111,2

Спосіб першосортних одиниць. Посортові коефіцієнти слід помножати на відповідну кількість продукції або показники частки і одержані суми додати.

Плановий коефіцієнт сортності:

Кп=(630*1+180*0,9+90*0,8)/960=864/900=0,96

Фактичний коефіцієнт сортності:

КФ=(730*1+150*0,9+120*0,8)/1000=961/1000=0,961

Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактична середньозважена ціна 1 виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним.

Планова ціна виробу: 8640/900=9,6

Фактична ціна виробу: 9610/1000=9,61

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні. Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2%(9610/8640*100), в порівнянні з натуральним 111,1% (1000/900*100) підтверджує факт виконання плану за сортністю.

Наприкінці виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

1. зміна кількості виробленої продукції:

(1000-900)*9,6=+960 грн

2) зміна якості (сортності) продукції:

(9,61-9,6)*1000=+10 грн

Разом 970 грн (перевірка: 9610-8640=970грн)

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву "брак продукції".

Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину (%браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в май­бутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

При аналізі браку обов'язково з'ясовують причини його виникнення, місцезнаходження, час і винуватців.

Важливими умовами профілактики браку є:

• висока культура й організація виробництва;

• стабільний ритм роботи і постачання;

• впровадження у виробництво сучасних технологій і ус­таткування;

• кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.

Варто також пам'ятати, що між якістю продукції і вели­чиною браку існують складні й суперечливі зв'язки. Наприк­лад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язко­во спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку — це передусім показник якості роботи, нала­годженості технологічних процесів і чіткої організації-ви­робництва. Це також показник порушення ритму виробниц­тва, погіршення організації та контролю за виробництвом.