3)Публічними службовцями вважаються особи що виконують функції д-ви та місцевого самоврядування.

До публічних службовців відносяться:

• Члени КАБМІНУ що призначаються на посади ПУ за його поданням.

• Осіб що призначають на посади ВРУ або за її згодою

• Держані службовці

• Особи що займають посади в органах державної влади і не є державними службовцями

• Особи що займають посади в органах державної влади і мають спеціальні звання класні чини дипломатичні та інші ранги кваліфікаційні класи

• Військовослужбовці ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ та інших військових формувань ,Державної спеціальної служби транспорту У за переліком посад затверджених КАБМІНОМ.

• Посадові особи місцевого самоврядування в тому числі сільських селищних міських голів

• Депутати ВР АРК та депутати місцевих рад

• Професійні судді в тому числі судді КСУ.

4) Посадовими особами - вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Службовою особою-є особа яка постійно чи тимчасово здійснює ф-цї представників влади а також обіймає постійно чи тимчасово на підприємствах в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обов’язків або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням.

Адміністративно-правовий статус публічного службовця виникає з моменту складання присяги публічного службовця. Якщо особа пройшла конкурсний відбір і вперше зараховується на публічну службу то вона повинна скласти присягу. У разі відмови особа не повинна набувати статусу публічного службовця.

5) Проходження служби- Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються

Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Державний службовець має право брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.

Загальними ознаками публічної служби є те що це професійна діяльність осіб які на ній перебувають що здійснюється на основі Конституції законів та інших нормативно - правових актів за змістом полягає у виконанні завдань і функцій д-ви (органів державної влади та органів місцевого самоврядування)

7) Дисциплінарне стягнення застосовується до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків перевищення своїх повноважень порушення обмежень пов’язаних з проходженням державної служби а також за вчинок який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган в якому він працює.

До службовців крім дисциплінарних стягнень передбачених чинним законодавством про працю У можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу

• Попередження про неповну службову відповідальність

• Затримка до року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду

Адміністративна відповідальність настає при порушення загальнообов’язкових правил і норм чинних у народному господарстві соціальній сфері управління . Суть адміністративної відповідальності полягає в тому що вона застосовується органами і посадовими особами з якими особа що вчинила правопорушення не перебуває у службових відносинах. Основним джерелом які встановлюють адміністративну відповідальність держ службовців є КОДЕКС У про адмін. Правопорушення та ЗУ про корупцію.

8) Підстави припинення державної служби

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону;

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної

4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону);

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону);

6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;

7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.

Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.

Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

неподання відомостей або подання посадовою особою місцевого самоврядування неправдивих відомостей щодо її доходів у встановлений термін (стаття 13 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).