Розділ 2. Прийоми і методи роботи, розраховані на розвиток логічного мислення

2.1. Метод евристичної бесіди

Для розвитку логічного мислення учня в процесі навчання необхідно надавати можливість самостійно проводити аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, будувати індуктивні і дедуктивні висновки і так далі. Така можливість надавати методом бесіди, учня при веденні уроку.

Проте слід зазначити, що не всяка бесіда активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвитку їх мислення. Іноді учитель ставить учням питання на відтворення раніше засвоєних знань. Наприклад, перед введенням поняття доцентрового прискорення учитель ставить перед учнями низку запитань для відтворення того матеріалу, на який спиратиметься пояснення: що таке прискорення? Що характеризує прискорення? У яких одиницях вимірюється прискорення? Що можна сказати про прискорення рівнозмінного руху? і так далі. Така ввідна бесіда потрібна, вона готує базу для засвоєння нового матеріалу. Але усі питання її звернені лише до пам'яті учня і вимагає відтворення вже відомих знань. Вона проводиться на низькому рівні пізнавальної діяльності учнів. Їх активність (підняття руки, бажання відповісти) носить зовнішній характер і не характеризує напруженої розумової діяльності. Потрібно відмітити, що, на жаль, в практиці викладання питання, що вимагають від учнів відтворюючої діяльності, часто переважають.

Активізація пізнавальної діяльності, таким чином, визначається не самим методом бесіди, а характером питань, що ставляться. Бесіда активізує пізнавальну діяльність, якщо питання розраховані на мислення учнів, їх аналітико-синтетичну діяльність, якщо вони спрямовані на отримання індуктивного або дедуктивного висновку. Назвемо таку бесіду евристичною, оскільки вона підводить учнів до нового знання.

При індуктивному введенні нового матеріалу учитель ставить питання, спрямовані на те, щоб учні самостійно в ході аналізу виділили загальні риси спостережуваних об'єктів і прийшли до узагальнення.

При дедуктивному виведенні нового знання або при теоретичному поясненні експериментально встановленого факту учитель, змалювавши істотні риси даної моделі, включає учнів в уявний експеримент і пропонує їм передбачити ті зміни, які спостерігатимуться в ході його. Наприклад, при поясненні досвіду Штерна учитель описує і замальовує на дошці схему установки, підкреслюючи при цьому, що атоми срібла, що випускаються розжарюваною ниткою, залишають слід на зовнішньому циліндрі навпроти прорізу у внутрішньому циліндрі. Далі учитель пропонує учням включитися в уявний експеримент. Припустимо, що швидкості усіх атомів срібла однакові при цій температурі нитки. Який вид матиме слід від атомів срібла, що випускаються ниткою, і де він розташуватися, якщо прилад обертати з постійною кутовою швидкістю? Про що свідчить розмитий слід? Куди потраплять швидші атоми срібла? Куди потраплять повільно рухомі атоми? Як можна визначити швидкість кожної групи атомів з результатів цього досвіду.

Розвиток мислення учнів в ході евристичної бесіди залежить від мистецтва учителя ставити питання. Питання можуть бути дуже детальними. Відповіді на такі питання не вимагають від учнів допитливості думки, серйозної і вдумливої роботи розуму.

У практиці навчання евристична бесіда, окрім питань, розрахованих на розумову діяльність логічного рівня, може включати (і часто включає) питання і завдання, що вимагають від висловлювань інтуїтивного характеру (припущення, висунення можливих припущень і так далі), що вчаться. Ці частково-пошукові завдання надають евристичній бесіді абсолютно інший, дослідницький характер. По рівню своєї виховної дії евристична бесіда з елементами дослідження наближається до проблемної бесіди.[5]