3.6. Використання елементів зацікавлення на уроках фізики

Сформувати глибокі пізнавальні інтереси до фізики у усіх учнів неможливо і, напевно, не потрібно. Важливо, щоб усім учням на кожному уроці фізики було цікаво. Тоді у багатьох з них первинна зацікавленість предметом переросте в глибокий і стійкий інтерес до науки – фізики.

У цьому плані особливе місце належить такому ефективному педагогічному засобу, як зацікавлення. Воно полягає в тому, що учитель, використовуючи властивості предметів і явищ, викликає у учнів почуття здивування, загострює їх увагу і, впливаючи на емоції учнів, сприяє створенню у них позитивного настрою до навчання і готовності до активної розумової діяльності незалежно від їх знань, здібностей і інтересів.[8]

Слід розрізняти дві сторони зацікавлення: можливості змісту самого предмета і певні методичні прийоми учителя.

Які ж вимоги слід пред'являти до цікавого матеріалу, щоб його використання на уроках дало міцний повчальний ефект? Це, на наш погляд наступні:

1. Цікавий матеріал повинен привертати увагу учнів постановкою питання і направляти думку на пошук відповіді. Він повинен вимагати напруженої діяльності уяви у поєднанні з умінням використовувати отримані знання.

2. Цікавий матеріал має бути не розважальною ілюстрацією до уроку, а викликати пізнавальну активність учнів, допомагати їм з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами. Інакше цікавість не приведе до розвитку у школярів стійких пізнавальних інтересів. Тому, притягаючи на уроці цікавий матеріал, учителеві слід ставити перед учнями питання: "Як"?, "Чому"?, "Навіщо"?.

3. Цікавий матеріал повинен відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх інтелектуального розвитку.

4. Бажано, щоб додатковий матеріал, вибираний учителем для уроку, відповідав захопленням учнів. Це, по-перше, дозволяє учителеві формувати інтерес до фізики через вже наявний інтерес до іншого предмета, по-друге, допомагає зробити захоплюючим повторно-узагальнюючі уроки, на яких учням приводять приклади використання фізичних законів в тій, що цікавить їх областях.

5. Цікавий матеріал на уроці повинен не вимагати великої витрати часу, бути яскравим, емоційним моментом уроку. Як показує досвід, доцільніше привести на уроці один-два найбільш характерних прикладу, чим перерахувати декілька ефективних, але малозначних фактів.[30]

Місце цікавості на уроці може бути різним.

Зазвичай цікавість пов'язана з елементами несподіванки, в ній притягає новизна матеріалу. Тому доречно використовувати цікавість при створенні проблемної ситуації. З цією метою можна використовувати різні прийоми. Зокрема, проведення цікавих дослідів, повідомлення учнем фактів, що вражають своєю несподіванкою, дивністю, невідповідністю колишнім представленням.

Цікавість може бути використана при поясненні нового матеріалу. Тут її застосування неоднозначне. Учитель удається до неї як до своєрідної розрядки для учнів при поясненні великого за об'ємом або важкого матеріалу.

Цікавість може служити емоційною основою для сприйняття найбільш важких питань матеріалу, що вивчається.

У плані емоційної дії на школярів велику роль грають відомості з історії науки. Необхідно, проте, відмітити, що багато хто оточений легендами, в яких реальні події переплітаються з численними домислами. Учителя наслідує, аналізуючи легенду, виділити з неї достовірний факти, інакше формування наукових знань, діалектико-матеріалістичного світогляду, буде принесено в жертву створенню уявного інтересу до предмета.[30]

Інтерес учнів викликається уміле використання учителем творів художньої літератури. У багатьох з них можна знайти немало яскравих, легко таких, що запам'ятовуються розповідей про фізичні явища. Особливо цікаво вибрати такі уривки, де є фізичні помилки, неточності. Тоді перед учнями ставиться завдання: знайти помилку і правильно пояснити явище. Твори художньої літератури корисно притягати і розповідаючи про учених-фізиків.[27]

Не у меншій мірі, чим інша форма проведення уроку, потребує різноманітності використовуваного матеріалу розв’язання задач. Підбираючи задачі, учитель може використовувати різні софізми і парадокси, особливо ті, які відбивають життєву ситуацію.[2]

З метою підвищення інтересу учнів до кількісних завдань, при рішенні, корисно пропонувати школярам самим складати задачі, причому вдягнутися кожну з них в цікаву форму (вірш, детективної розповіді і тому подібне).

Дуже подобаються школярам експериментальні завдання, сформульовані в цікавій формі.

Цікаві прийоми можуть бути використані учителем при закріпленні знань і навіть при опитуванні. З цією метою цікаво організувати на уроці ігри з учнями.

Використання цікавості дає на уроці надійний ефект, якщо учитель правильно розуміє цікавість як чинник, що позитивно впливає на психічні процеси, і ясно усвідомлює мета використання цікавості в даний момент.

Природно, що для отримання знань учнями і розвитку їх пізнавальних прагнень цікавість повинна застосовуватися з іншими дидактичними засобами.