Методи регулювання і ресурсне забезпечення ринку праці

Лекція 12

1. Взаємозв'язок методів державного регулювання зайнятості.

2. Конституційні норми державного регулювання зайнятості й ринку праці в Україні.

1. Стосовно закону України «Про зайнятість населення».

2. Стосовно закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

3. Інші нормативні акти державного регулювання зайнятості.

1. Взаємозв'язок методів державного регулювання зайнятості

У процесах, що відбуваються на практиці, методи впливу на зайнятість органічно пов'язані між собою та з організацією реалізації конкретних заходів, їх поділ на економічні, правові та організаційні є певною мірою умовним. Він служить, головним чином, для орієнтації кожного з виконавців (трьох гілок влади) щодо розробки конкретних заходів, їх виконання і контролю.

Розглянемо це на прикладах з державної практики регулювання зайнятості. Візьмемо економічно заохочувальний захід, такий як субсидії зайнятості й субсидії найму, що за своїм змістом стимулюють наймача економічно до збільшення числа зайнятих. Він буде можливим та ефективним лише за наявності необхідних для цього правових актів, які визначали б дозвіл, обов'язки і відповідальність того, хто дає субсидії, і того, хто їх приймає. Його реалізація відбувається через аналіз економічних можливостей, організацію підготовки та прийняття відповідних адміністративних рішень, а також через здійснення організації контролю за використанням виділених державою коштів.

У даному випадку триєдиними факторами виступають: економічна стимуляція зайнятості, правова можливість її здійснення, адміністративно-організаційні заходи реалізації з кінцевим результатом дії економічного «двигуна». Аналогічну схему можна навести і стосовно надання дотацій підприємцям для створення додаткових робочих місць, що здійснюється відповідно до ст. ЗО Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», де пріоритетною також є економічна заінтересованість роботодавця.

Інший приклад. На перший погляд, пропозиції, які можуть вносити органи державної служби зайнятості до місцевих державних адміністрацій щодо призупинення на термін до шести місяців вивільнення працівників з підприємства (п. 2, ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення»), у разі ускладнення їх подальшого працевлаштування, є за змістом адміністративним методом регулювання зайнятості. Але, керуючись вказаною статтею, для його реалізації знов-таки необхідно: здійснити аналіз фактичного стану справ на підприємстві; затримати вивільнення працівників, посилаючись на право, надане законом; економічно розрахувати відшкодування підприємству збитків, підготувати адміністративне рішення місцевого органу влади; розробити необхідні заходи щодо подальшої роботи з тією групою працівників, котрі все ж можуть бути вивільнені після закінчення встановленого терміну, організувати контроль за виконанням прийнятих рішень. Тут знов-таки існує триєдність: адміністративно-організаційних дій, економічних важелів та правового поля.

Створення територій пріоритетного розвитку, здавалося б, є заходом суто організаційним. Але для його реалізації необхідні відповідні законодавчі підстави й економічне обґрунтування такої пропозиції. Первісними у даному разі є організаційні дії по створенню території пріоритетного розвитку, внаслідок чого досягається поставлена мета.

Триєдність дії економічних, правових і адміністративно-організаційних методів наочно ілюструє схема (рис. 1). Розроблені заходи і програми мають конкретних виконавців, терміни виконання, певну систему контролю, чітко зумовлені фінансове і матеріально-технічне забезпечення та взаємодію різних органів.

Слід звернути увагу на те, що основу всіх методів становлять: інформація, аналіз, прогноз та висновки і лише на підставі цього в будь-якому випадку — прийняття адміністративного рішення щодо коригування діючих поточних заходів і програм, а також внесення коригувань або розробки законів, постанов Кабінету міністрів України, наказів Мінпраці, Мінекономіки, Мінюсту України тощо.

Наведена схема принципово зберігається на будь-яких рівнях управління (Україна, АР Крим, область, місто, район) з розробкою відповідних загальнонаціональних або регіональних заходів і нормативних актів, а також за пропозицією регіонів можуть бути прийняті закони України і постанови Кабінету міністрів України.

Таким чином, ефективність результатів впровадження економічних, правових і адміністративно-організаційннх методів полягає в їх єдності, комплексності й системності розробки та реалізації, тобто тоді, коли вони здійснюються в межах правового поля й економічних (фінансових) можливостей та в тісній взаємодії виконавців.

Методи за змістом в дії
економічні	правові	організаційні

І нформація щодо функціонуван­ня і наслідків: державна статис­тика, вибіркові обстеження, ці­льові перевірки, перша лінія зв'язку, друга лінія зв'язку, дані від НДІ, ЗМІ та інших органів

А наліз, прогноз, висновки, пропозиції

А дміністративні рішення

на розробку і реалізацію заходів

а бо програм

Економічних — коригуючих, потЬч-них, перспективних

П равових — законів,

Указів Президента,

постанов КМ України,

наказів Мінпраці, Мінюсту, Мінеконо­міки, Мінфіну та ін.

О рганізаційних — коригуючих, поточ­них, перспективних

М оніторинг і контроль

Р езультат

Р ис, 1. Механізм функціонування економічних, правових і організаційних методів