Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
107.96 Кб
Скачать
  1. Основні поняття та значення пожежної безпеки.

Студентам слід ознайомитись з основними поняттями пожежної безпеки, які подаються у Законі України "Про пожежну безпеку" від 17 травня 1993р., регламентуються по ГОСТ 12.1.004-91 "Пожежна безпека. Загальні вимоги" (змінено 01.07.95 Росія), Постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. А також статистичними даними, адже щодня в Україні виникає більше 100 пожеж, де гине 5-6 чол., збитки складають 2.0 млрд. грн. на рік. У Рівненській області за 2002 рік сталося більше тисячі пожеж.

Пожежа спричиняє до: руйнування будівельних конструкцій внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур; паніки, яка спричинена швидкими змінами психічного стану людини в екстремальних ситуаціях; ураження органів дихання та смерті, полум'я досягає температури 1200-1400°С, для людини 60°С і: життєво небезпечною; інтенсивне подразнення органів дихання і слизової оболонки димом.

Основні причини пожеж: необережне поводження з вогнем;

Треба чітко уяснити те, що різновидностями горіння є: вибух детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання, тління теплове самозаймання, самоспалахування, мікробіологічш займання, хімічне самозаймання.

  1. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.

Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежовибухо небезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно ві,1 агрегатного стану:

група горючості (негорючі, важкогорючі, горючі);

за температурою спалаху (легкозаймисті, горючі рідини)

Джерелами загоряння на підприємствах можуть бути: відкрите полум'я, невідповідність або несправність електрообладнання, іскри від удару і тертя деталей машин і обладнання, самозаймання, статична електрика, розряд блискавки та інше.

За здатністю горіти у повітрі (горючість) всі речовини поділяються на негорючі, важкогорючі й горючі. Горючі поділяють ще й на легкозаймисті та важкозаймисті речовини.

Негорючі речовини — це такі, що не здатні до займання й горіння в повітрі звичайного складу. До таких речовин належать:

  • газоподібні (азот, хлор); рідкі (вода, перекис водню, соляна кислота); тверді (перекис натрію, фосфати, борати, сульфати, хлориди металів);

  • матеріали неорганічного походження, природні та штучні;

  • матеріали мінерального походження та матеріали, виготовлені на їх основі (червона та силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент, а також більшість металів). Важкогорючі речовини — це такі, що здатні горіти тільки під дією джерела запалювання, і горіння яких припиняється після його усунення. До таких речовин належать вогнезахис-ні горючі матеріали (фіброліт, деякі види пластмас, слабкі водні розчини спиртів).

Горючими називаються речовини, що загораються від джерела запалювання та продовжують горіти після його ви­далення. До таких речовин належать газоподібні (водень, окис вуглецю, природний газ, метан); рідкі (бензин, газ).

До важкозаймистих належать горючі речовини, які під МНС вберігання на відкритому повітрі або в приміщенні не за-Пмііються навіть за довготривалої дії джерела запалюваний незначної енергії (полум'я сірника, іскри.

До легкозаймистих належать горючі матеріали, які на їй і критому повітрі або в приміщенні здатні без попередні, ого нагріву займатися від короткочасної дії джерела запалювання незначної енергії (полістірол, пінополіуретан).