Ознаки громадянського суспільства:

1. В центрі уваги суспільства перебуває людина, яка є його первинною і головною клітиною й основною дійовою особою. Це говорить про існування базового принципу: пріоритету прав і свобод людини, її інтересів як перед суспільними, так і перед державними.

2. Громадянське суспільство виступає як сфера реалізації економічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших громадських інтересів, які перебувають поза безпосередньою діяльністю держави. Більше того, його виникнення обумовлене потребою реалізації життєво-необхідних потреб та інтересів.

3. Громадянське суспільство є сукупністю соціальних відносин, де здійснюються основні права людини.

4. Теорія громадянського суспільства ґрунтується на ідеї автономності та індивідуальної свободи громадян від втручання держави в його життя.

5. Громадянське суспільство охоплює відносно виокремлену сукупність суспільних відносин. На відміну від системи державно-владних відносин стосунки в межах громадянського суспільства складаються як горизонтальні, на засадах координації, і залежать від прояву особистої ініціативи.

6. Основа громадянського суспільства — вільна, незалежна особистість, що зобов’язана своїм існуванням і процвітанням не опіці чи бажанню влади, а своїм власним силам і бажанню.

7. Громадянське суспільство формується у суспільстві з розвиненою громадянською, правовою та політичною культурою. Говорити про громадянське суспільство можна лише з появою громадянина як самостійного суб’єкта, що усвідомлює себе індивідуальним членом суспільства, наділений комплексом прав і свобод, і у той же час несе відповідальність перед суспільством.

8. Громадянське суспільство опредмечується у відповідних громадських інститутах, має свій власних устрій, зовнішню форму існування у вигляді різноманітних за своїм спрямуванням об’єднань індивідів (детальніше дивитись структуру громадянського суспільства).

9. Громадянське суспільство, його окремі інститути формуються і функціонують на засадах самоврядування. Індивіди добровільно формують певні інститути для колективного задоволення своїх потреб, створюють для себе правила поведінки, самостійно приймають рішення і їх виконують.

10. Підґрунтям громадянського суспільства є ринкова економіка з властивою їй багатоманітністю форм власності, економічна свобода громадян та їх об’єднань у виборі форм і здісненні підприємницької діяльності та іншої трудової діяльності.

11. Ідеологічна і політична свобода, наявність демократичних інститутів та механізмів, які забезпечують кожній людині можливість впливати на формування і здійснення державної політики.

12. Демократичність політичного режиму визначається не тільки тим, що держава визнає автономність особистості, а тим, наскільки громадянське суспільство може вплинути на дії держави. Отже, ще однією ознакою є наявність контролю суспільства за діяльністю держави.

Структура громадянського суспільства — це внутрішній устрій зазначеного суспільства, що відображає різноманітність та взаємодію його складових елементів, які забезпечують його цілісність та динамізм його розвитку.

Структура громадянського суспільства складається з таких систем як:

1. Економічна система — сукупність економічних інститутів та відносин, у які вступають люди у процесі реалізації відносин власності, виробництва, розподілу, обмін та споживання суспільного продукту. Елементами цієї системи є приватна власність, фермерство, комерційні організації тощо.

2. Політична система — це сукупність суспільних відносин, які складаються в процесі здійснення політичної влади, особливістю якої є реальна участь в цьому процесі усіх членів суспільства. Структурними елементами тут можуть бути держава, політичні партії, громадські слухання, правозахисні організації, громадські рухи та групи тиску.

3. Соціальна система охоплює сукупність об’єктивно сформованих спілок людей та взаємовідносин між ними. До неї належить родина, громадські організації, об’єднання за інтересами, профспілки, дитячі організації тощо.

4. Духовно-культурна — відносини між людьми, їх об’єднаннями, державою та суспільством в цілому з приводу духовно-культурних благ і відповідних матеріалізованих інститутів та установ (релігійних, освітніх, культурних, наукових), за допомогою яких реалізовуються ці відносини. До неї належить церква, творчі союзи, виставки, театри, фестивалі, дитячі освітні організації, наукові організації тощо.

5. Інформаційна система складається в результаті спілкування людей між собою безпосередньо і за допомогою засобів масової інформації.

Цивілізоване і гуманізоване, таке суспільство стає здатним сформувати особистість громадянина нового типу, який, у свою чергу, створює нове громадянське суспільство. Силою, яка формує і зв'язує ці два начала — колектив й індивіда, — є влада держави, яка також трансформується у владу нового сучасного типу. Таким чином, громадянське суспільство формується індивідом, владою і колективом.

Безперервний рух, постійне вдосконалення закладені у самій ідеї громадянського суспільства: перехід від менш розвинутого стану людини, суспільства і влади до більш розвинутого і більш цивілізованого. Умовою такого розвитку є рівновага, рівний розвиток, взаємна рівність прав, свобод і обов'язків всіх трьох складових громадянського суспільства — людини, суспільства і держави. Домінування однієї з вказаних складових руйнує громадянське суспільство. Якщо це першість держави, яка підпорядковує суспільство, або колективного начала суспільного прогресу (наприклад, інтерес класу у соціалістичній теорії), або панування антиколективістського індивідуалізму, громадянські відносини не виникають. І навпаки, всі сторони громадянських відносин — людина, суспільство і держава — формуються і взаємодоповнюються при їхньому паритеті, утворюючи стійку єдність, здатну розвиватися і долати внутрішні та зовнішні кризи і конфлікти. Громадянське суспільство не об'єднується проти держави, оскільки сама держава складає його частину. Всі можливі і реальні конфлікти між ними, тобто у відносинах громадянського суспільства і держави, так само, як і відносини з індивідом, регулюються не дисципліною страху і панування, а правовими і політичними засобами, владою держави, яка сама підпорядкована створеним нею законам.

Отже, становлення громадянського суспільства залежить від рівня розвитку економічних та правових відносин, реальності особистої і економічної свободи індивідів, дієвості механізму суспільного контролю над державно-владними структурами.