Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практична 4 Возний.В.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
271.36 Кб
Скачать

Завдання 1 анакардиум

АНАКАРДИУМ

(Anacardium), род древесных растений (вые. 10—15 м)сем. анакардиевых. Листья простые. Цветки полигамные. Плод с твёрдой оболочкой, содержащей едкий бальзам; плодоножка разрастается в сочное грушевидное образование («яблоко»). Ок. 15 видов, в тропиках Америки. А. западный (A. occidentale), произрастающий в Бразилии и Вест-Индии, культивируют в тропиках обоих полушарий ради семян, известных под назв. орех-кешью, или акажу, и разросшихся плодоножек («яблоки» акажу, или кешью), из к-рых приготовляют маринады, джемы, напитки. Стебель даёт камедь, подобную гуммиарабику. , Лекарств, растения.

Анакардиум западный: плод с разросшейся грушевидной плодоножкой.

http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/217/%D0%90%D0%9D%D0%90%D0%9A%D0%90%D0%A0%D0%94%D0%98%D0%A3%D0%9C

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?search=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%83%D0%BC+&title=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F%3ASearch

http://www.medlinks.ru/sections.php?op=viewarticle&artid=856

Валлабі - група видів сумчастих ссавців із сімейства кенгурових(лат. Macropodidae), як правило менших за розміром ніж кенгуруабо валлару [1]. Малі лісові валлабі відомі як Філандер або падемелони (рідThylogale). Термін валлабі походить з мови племені Еора, що жили в районі сучасного Сіднея [2]. Дитинчат валлабі, як і іншихсумчастих, зазвичай називають Джоуї.

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%B8

http://www.zoopicture.ru/dendrolagus/

http://wallaby.do.am/

Штоф — русская единица объёма жидкости, применявшаяся до введения метрической системы мер.

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D0%BE%D1%84

http://dic.academic.ru/dic.nsf/mera/372

http://www.convert-me.com/ru/convert/units/volume/volume.rshtoff.ru.html

Сигиллатия это коллекционирование рисунков на почтовых конвертах. Это достаточно узкий вид коллекционирования и поэтому сегодня еще не столь популярен, как, к примеру, филателия. Сигиллатистов интересуют только конверты с изображениями, которые можно систематизировать по различным тематикам.

http://rus-hobby.ru/sigil.htm

http://pro-collections.com/index.php/slovar/187-siggilatia

http://www.retrov.ru/f88/

Ковеллін, мінеральна форма сульфіду міді (CuS). Зустрічаєтьсяразом з іншими мідними мінералами і добувається, як руда.Утворює шестикутні пластинчасті кристали глибокого синьогокольору (індиго), часто з пурпуровим відтінком. Вонирозколюються на тонкі гнучкі пластинки. Твердість 1,5-2,0;щільність 4,7.

http://dic.academic.ru/dic.nsf/ntes/2081/%D0%9A%D0%9E%D0%92%D0%95%D0%9B%D0%9B%D0%98%D0%9D

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D0%BD

http://www.webois.org.ua/jewellery/stones-katalog/mineral-kovellin.htm

филигранография — Историческая дисциплина о водяных знаках и штемпелях. филигранография — Наука о водяных знаках и штемпелях на бумаге. филигранография — Историческая дисциплина о водяных знаках и штемпелях на бумаге.

http://pomozgui.ru/pskanw/?action=searchsl&zapsl=%F4%E8%EB%E8%E3%F0%E0%ED%EE%E3%F0%E0%F4%E8%FF

http://pomozgui.ru/pskanw/?action=searchsl&zapsl=%F4%E8%EB%E8%E3%F0%E0%ED%EE%E3%F0%E0%F4%E8%FF

http://lopatin.academic.ru/153382/%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8F

Ге́рма (грец. herma) — стовп, присвячений Гермесові.

Спочатку герми використовували для позначення меж, пізніше для прикрашання доріг та садів. Найдавніші герми були стовпами з чоловічими постатями вгорі; згодом на верхній частині ставили бородатого Гермеса, пізніше — безбородого.

Якщо на гермі була голова не Гермеса, а іншого бога чи героя, то назва стовпа ставала складним словом, перша частина якого була «герма», наприклад, Гермарес — герма Ареса, Гермераклес — герма Геракла тощо. Іноді на гермах писали імена полеглих у боях воїнів, молитви чи присвяти.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0

http://homy.com.ua/article/germa

http://antiquites.academic.ru/530/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0