2. Бюджетні установи в податковій системі країни (види податків і платежів, порядок обліку розрахунків з бюджетом).

Бюджетні установи у процесі виконання кошторисів виступають платниками різних податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до Податкового кодексу України та чинного законодавства. Оподаткуванню і перерахуванню до бюджету зборів і обов’язкових платежів підлягають отримані доходи за рахунок асигнувань з державного бюджету та місцевих бюджетів, а також власні надходження установ.

Відповідно до Бюджетного кодексу бюджетні установи є неприбутковими. Вони, крім бухгалтерського обліку, в обов’язковому порядку ведуть податкові розрахунки та сплачують податок на прибуток за ставкою:

• з 1 квітня 2011р. по 31 грудня 2011р. включно - 23 %;

• з 1 січня 2012р. по 31 грудня 2012р. включно – 21%;

• з 1 січня 2013р. по 31 грудня 2013р. включно – 19%;

• з 1 січня 2014р. – 16%, об’єкта оподаткування господарської діяльності.

Відповідно до ПКУ бюджетні установи, що здійснюють господарську діяльність або планують її здійснювати, можуть реєструватися і бути платником ПДВ за добровільним рішенням. Обов’язковій реєстрації підлягають ті установи, в яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів і послуг, що підлягають оподаткуванню, перевищує 300 000 гривень (без урахування ПДВ). Розмір базової ставки ПДВ з 01.01.2011 р. до 31.12.2013 р. включно ставка податку становить 20%, з 01.01.2014 р.—17%. ПДВ додається до ціни товарів (послуг).

Податкове зобов'язання - загальна сума ПДВ, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Податковий кредит — це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків із податку на додану вартість

1. Придбано за рахунок коштів спеціального фонду необоротні активи (сума без ПДВ) Дт101-122 Кт 364, 675

2. Сума ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту Дт 641 Кт 364, 675

3. Якщо ПДВ не включено до податкового кредиту Дт 811-813 Кт364,675

4. Здійснено видатки за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги (сума без ПДВ) Дт 811 Кт 364,675

5. Сума ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту Дт 641 Кт 364, 675

6. Якщо ПДВ не включено до податкового кредиту Дт 811 Кт 364, 675

7. Нарахування податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України Дт 811 Кт 641

Розрахунки з бюджетом за ПДВ ведуть на трьох субрахунках другого порядку:

• субрахунку 641/1— Розрахунки з бюджетом за ПДВ;

• субрахунку 641/2 — Податковий кредит;

• субрахунку 641/3 — Податкове зобов’язання.

Нарахування ПДВ проводиться за кредитом субрахунка 641/3 та дебетом субрахунка 811; перерахування суми податку до бюджету відображається за дебетом субрахунка 641/3 та кредитом субрахунків 313, 323.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Бюджетні установи, які здійснюють: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробникам понад установлений особливими умовами ліцензії строк, є платниками екологічного податку. з 01.01.2011р. до 31.12.2012р. включно, ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених ПКУ; з 01.01.2013р. до 31.12.2013р. включно – 75% від ставок, передбачених ПКУ; з 01.01.2014р. ставки податку становитимуть 100% розміру ставок, передбачених ПКУ.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу - загальнодержавний збір, який справляється за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів.

Для обліку розрахунків за податками і зборами до бюджету застосовують активно-пасивний рахунок 64 «Розрахунки із податків та платежів», який має два субрахунки:

• 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет»;

• 642 «Інші розрахунки з бюджетом».

За кредитом субрахунків відображаються суми фактично утриманих та нарахованих податків і зборів до бюджету (податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю, екологічний податок, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, збір за спеціальне використання води). За дебетом відображається факт перерахування податків і зборів у дохід бюджету.

Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків із бюджетом

1. Нарахована сума податку на прибуток Дт 432 Кт 641

2. Перераховано до бюджету сума податку на прибуток Дт 641 Кт 31,32

3. Нарахована сума земельного податку та платежу за оренду Дт 641 Кт 801, 802, 811

4. Перераховано до бюджету суму земельного податку та платежу за оренду Дт 641 Кт 31,32

5. Нарахована сума екологічного податку Дт 801, 802, 811 Кт 641

6. Нарахована сума збору за першу реєстрацію транспортного засобу Дт 801,802,811 Кт 641

7. Перераховано суму збору за першу реєстрацію транспортного засобу Дт 641 Кт 31,32

8. Відображається сума коштів, одержаних від реалізації будівель споруд, які підлягають перерахуванню в доход державного бюджету Дт 364, 675 Кт 642

9. Перераховано до бюджету податки та інші платежі Дт 641, 642 Кт 321, 323

Операції з обліку розрахунків за податками і платежами до бюджету відображають у різних меморіальних ордерах, на підставі яких виконуються записи в книгу Журнал - Головна. Аналітичний облік за субрахунками 641, 642 ведуть окремо з кожним видом податків і платежів на спеціальних картках обліку розрахунків або в машинограмі. На підставі даних аналітичного обліку складаються декларації та відомості стану розрахунків за платежами в бюджет, які в установлені терміни подаються до податкового органу за місцем реєстрації платника.

3. Визначення, склад, оцінка і визнання основних засобів за МСБОДС.

За МСБОДС 17 Основні засоби – матеріальні активи, що їх:

а) утримує суб’єкт господарювання для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим або для адміністративних цілей;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного звітного періоду.

Об’єкт основних засобів слід визнавати як актив, коли:

а) існує ймовірність того, що в майбутньому суб’єкт господарювання отримає економічні вигоди, пов’язані з цим активом, або реалізує його потенціал корисності;

б) собівартість або справедливу вартість активу для суб’єкта господарювання можна достовірно оцінити.

При визначенні того, чи відповідає стаття першому критерію визнання, суб’єктові господарювання слід оцінити ступінь упевненості щодо надходження майбутніх економічних вигод (або реалізації потенціалу корисності) на підставі наявних на час первісного визнання свідчень. Впевненість, як правило, існує лише тоді, коли ризики та винагорода вже перейшли до суб’єкта господарювання. Другий критерій для визнання, як правило, задовольнити легко, оскільки обмінна операція, що підтверджує придбання активу, визначає його собівартість.

Якщо суб’єкт господарювання сам створює актив, достовірну оцінку собівартості можна отримати від операцій із зовнішніми сторонами, які здійснюються для придбання матеріалів, праці та інших ресурсів, використовуваних у процесі будівництва активу. За певних обставин собівартість визначається шляхом посилання на справедливу вартість.

Об’єкт основних засобів, який відповідає визнанню його як активу, повинен спочатку оцінюватися за своєю собівартістю.

Основні засоби:

101Земельні ділянки

102Капітальні витрати на поліпшення земель

103Будинки та споруди

104Машини та обладнання

105Транспортні засоби

106Інструменти, прилади та інвентар

107Робочі і продуктивні тварини

108Багаторічні насадження

109Інші основні засоби

Якщо актив був придбаний безоплатно або за номінальною вартістю, його собівартість визначається як справедлива вартість такого активу на дату його придбання.

Суб’єкт господарювання може отримати об’єкт основних засобів у подарунок або як внесок. Актив також може бути отриманий безоплатно або з номінальною компенсацією в разі використання повноважень на конфіскацію. За таких обставин собівартістю цього активу буде його справедлива вартість на дату його придбання.

Первісне визнання об’єкта основних засобів, придбаного безоплатно, за номінальною вартістю або за його справедливою вартістю не містить переоцінки.

Собівартість об’єкта основних засобів складається з ціни придбання, включаючи імпортні мита та податки на покупки, що не підлягають відшкодовуванню, а також із витрат, безпосередньо пов’язаних з приведенням активу в робочий стан ( а) вартість підготовки будівельного майданчика; б) первісні витрати на доставку та розвантаження; в) витрати на встановлення; г) гонорар спеціалістам –архітектори та інженери; ґ) оціночна вартість демонтування активу і відновлення первісного виду ділянки в межах визнаного резерву); будь-які торговельні знижки вираховуються при визначенні ціни придбання:

Якщо суб’єкт господарювання виробляє подібні активи для продажу в процесі звичайної господарської діяльності, собівартість такого активу звичайно дорівнює собівартості виробництва активу для продажу.

Об’єкт основних засобів може бути придбаний у результаті обміну або часткового обміну на інший неподібний об’єкт основних засобів чи на інший актив. Вартість об’єкта оцінюється за справедливою вартістю отриманого активу, яка дорівнює справедливій вартості відданого активу, скоригованою на будь-яку суму грошей або грошових еквівалентів, що її було передано.

Об’єкт основних засобів може бути придбаний у результаті обміну на подібний актив, який використовується в той самий спосіб у такому самому виробництві та має подібну справедливу вартість. Об’єкт основних засобів може бути проданий за частку капіталу в подібному активі. Собівартістю нового активу є балансова вартість відданого активу.

Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його облік слід вести за собівартістю за вирахуванням суми будь-якої накопиченої амортизації і будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.

Після початкового визнання об’єкта основних засобів як активу його облік слід вести за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням суми будь-якої подальшої накопиченої амортизації та подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Переоцінку слід проводити з достатньою регулярністю, так щоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від тієї балансової вартості, що булла визначена із застосуванням справедливої вартості на дату підготовки звіту.

Справедливою вартістю об’єктів основних засобів, як правило, є їхня ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки.