Тема 2: Розрахунок показників економічної оцінки земель.

Мета: Вивчити методику і порядок складання шкал економічної оцінки земель.

Загальні відомості. У процесі економічної оцінки визначають економічний ефект від використання різних за якістю земель з урахування різного рівня продуктивності праці, а це закладає основу для виваженого аналізу існуючих результатів господарської діяльності і обґрунтованих прогнозів на майбутнє. Серед показників економічної оцінки земель виділяють: загальні (вартість валової продукції, окупність затрат, диференціальний дохід) та часткові (урожайність, окупність затрат, диференціальний дохід). Для одержання зазначених економічних показників використовують два основних – урожайність сільськогосподарських культур і витрати на їх вирощування. Всі інші показники є похідними від них. Отже, визначення урожайності культур і розмірів затрат на їх вирощування за оцінюваними групами грунтів – найбільш відповідний етап земельно-оціночних робіт, адже від достовірності одержаних даних залежить достовірність решти показників економічної оцінки земель.

Складання шкали часткової економічної оцінки земель земельнооціночного району.

Визначення валової продукції, окупності затрат і диференціального доходу за агрогрупами.

Валова продукція. Як показник економічної оцінки земель визначається добутком урожайності відповідної культури на кадастрову ціну за формулою:

ВП = У*Кц , де [8]

ВП - валова продукція, крб./га;

У – урожайність, крб./га

Кц – кадастрова ціна, крб./ц

Окупність затрат (ОЗ), як показник економічної оцінки є відносним вираженням рівня родючості земель при рівних економічних умовах господарювання. Тому при оцінці земель необхідно порівняти показники окупності затрат на різноякісних землях. Окупність затрат визначається співвідношенням показників продуктивності і затрат на конкретних землях. Звідси окупність затрат (03) дорівнює:

ОЗ. = , [9]

де З. – затрати на виробництво валової продукції на оцінюваних землях.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва на кращих і гірших землях характеризується показниками чистого доходу, який визначається як різниця між вартістю валової продукції і витратами виробництва на її одержання.

Диференціальний доход представляє собою додаткову частину чистого доходу, створюваного більш продуктивною працею на землях кращої якості по відношенню до гірших умов виробництва. Диференціальний доход є кількісною характеристикою відносної родючості земель, яка виражається величиною економії суспільних затрат на оцінюваних землях порівняно з менш родючими землями. Розрахунок диференціального доходу (ДД) проводиться за формулою:

ДД = ВП – 1,35 · 3 , [10]

Показники диференціального доходу розраховуються у абсолютних (грн./га) і відносних (бали) величинах. Крім того, ці показники можуть виражатися величиною питомої ваги у валовому продукті (α), яка дорівнює:

α = ДД : ВП [11]

Показники урожайності, окупності затрат та диференціального доходу розраховуються у абсолютних (грн./га) і відносних (бали) величинах. Бальне значення показників розраховують за формулою:

Б(у.оз. дд) = АЗ( у.оз дд) / ЦБ(у. оз. дд.), де [12]

Б(у. оз. дд.) – бал за показником урожайності, окупністю затрат та диференціальним доходом;

АЗ(у. оз. дд.) – абсолютне значення показників урожайності, окупності затрат та диференціального доходу в ц/га,крб./100 крб. ц/100крб, крб./га

ЦБ(у. оз. дд.) – ціна балу за урожайністю, окупністю затрат та диференціальним доходом.

Усі розрахунки провести в таблиці 3,4 робочого зошита.