- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Лекція №16
- •Тема «Соціальні небезпеки»
- •План навчального заняття
- •1.Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини
- •Класифікація соціальних небезпек
- •За природою:
- •2.Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика
- •2.1. Куріння. Вплив тютюну на організм людини
- •Вплив нікотинової залежності на здатністьдо учбової та предметної діяльності
- •2.2. Алкоголь. Вплив алкоголю на організм людини
- •Вплив алкоголю на предметну та навчальну діяльність
- •2.3. Наркотики. Вплив вживання наркотиків на організм людини
- •Вплив наркотичної залежності на предметну на навчальну діяльність
- •Соціальна небезпека наркоманії:
- •Природно – соціальні небезпеки
- •Основними факторами зараження сніДом можуть бути:
- •3.Корупція і криміналізація суспільства
- •Типи взаємодіючих суб'єктів
- •Причини корупції
- •Зацікавленість приватної особи
- •Області збагачення
- •Криміналізація суспільства
- •Розподіл «зверхдобичі», держвласності, казнокрадство:
- •Криміналізація громадських відносин
- •4. Маніпуляція свідомістю
- •4.1. Основні прийоми маніпуляції
- •4.2. Нейролінгвістичне програмування та захист від маніпуляції
- •5.Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину
- •Види злочинів проти життя та здоров'я особи
- •6. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі
- •7.Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
Основними факторами зараження сніДом можуть бути:
- сексуальні контакти, коли один із статевих партнерів інфікований або хворий на СНІД;
- використання для ін’єкцій нестерильних шприців, зокрема серед наркоманів;
- переливання крові від інфікованої людини;
- внутрішньоутробне зараження матір'ю, інфікованою ВІЛ або хворою на СНІД.
Через поцілунки, дотики, міцні обійми ВІЛ не передається.
Сифіліс – це хвороба всього організму, перші прояви якої найчастіше бувають на статевих органах. Людина заражається сифілісом від хворого. Зараження, як правило, відбувається статевим шляхом, дуже рідко можливе зараження через поцілунки, а також через предмети домашнього вжитку (ложки, склянки, цигарки тощо). Збудник сифілісу – бліда трепонема, яка не стійка в зовнішньому середовищі, проте в організмі людини досить стійка. Слід пам’ятати, що сифіліс виліковується. Лікування тим ефективніше, чим раніше воно розпочате. Від зараження сифілісом можна вберегтися. Для цього треба уникати випадкових статевих контактів.
Гонорея. Збудником гонореї є бактерія – гонокок. Заражаються гонореєю найчастіше при статевому контакті з хворою людиною. Перші прояви хвороби з'являються через 3-5 днів після зараження. Перебіг хвороби у чоловіків і жінок має деякі відмінності. Гонорею виліковують. І чим швидше розпочато лікування, тим кращі наслідки. Уберегти себе від зараження можна. Для цього потрібно пам’ятати про небезпеку випадкових статевих зносин. Також уберегтись від гонореї можна, застосовуючи презервативи.
Онкологічні захворювання – рак. Рак – це злоякісна пухлина. Суть природи раку полягає в тому, що клітини перероджуються, а характерна властивість раку – здатність проростати в сусідні здорові тканини та руйнувати їх. При цьому дуже часто ушкоджуються кровоносні або лімфатичні судини, ракові клітини розносяться по всьому організму з током крові та осідають у різних органах і тканинах. Внаслідок цього утворюються вторинні вузли.
Звичайні клітини завжди діляться і відмирають. Ракова клітина, навпаки, виходить з – під контролю організму, тобто її ростом і поділом організм не керує. Причини захворювання на рак остаточно не з’ясовані, але можна стверджувати, що деякі шкідливі речовини (особливо канцерогенні), спосіб життя, шкідливі та небезпечні чинники навколишнього середовища зумовлюють виникнення ракових пухлин. Раннє діагностування, регулярні перевірки захворювання сприяють ефективному його лікуванню.
3.Корупція і криміналізація суспільства
Корупція (від лат. corrumpere — псувати) — протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.
Корупції може бути схильна будь-яка людина, що володіє дискреційною владою - владою над розподілом якихось ресурсів, що не належать йому, на свій розсуд (чиновник, депутат, суддя, співробітник правоохоронних органів, адміністратор, екзаменатор, лікар тощо). Головним стимулом до корупції є можливість отримання економічного прибутку (ренти), зв'язаного з використанням владних повноважень, а головним стримуючим чинником — ризик викриття і покарання.
В даний час Сінгапур займає лідируючі місця в світі за відсутністю корупції, економічною свободою і розвитком. А на сьогоднішній день Швеція як і раніше має один з найнижчих рівнів корупції в світі.