5.Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину

Злочи́нність — відносно масове, історично мінливе, соціальне і кримінально правове явище, що являє собою цілісну сукупність всіх злочинів, вчинених на певній території за відповід-ний період часу.

Ознаки злочинності:

• відносна масовість (з часом кількість вчинених злочинів може зростати або зменшуватись);

• соціальна обумовленість (дане явище існує в суспільстві, наявні певні соціальні передумови для виникнення злочинності);

• історична мінливість (в кожній історичній епосі існувала злочинність із специфічним набором сукупності злочинів, які могли вчинятися саме на даному історичному етапі розвитку суспільства);

• кримінально правове явище (сукупність кримінально караних діянь).

Класифікація злочинності:

1. За територіальною поширеністю (місцева, регіональна, міжрегіональна, державна, міждержавна).

2. За мотивацією посягань (насильницька, насильницько-корислива, корисливо-насильницька,

корислива).

3.За стадією фіксації (фактична, заявна, зареєстрована, встановлена судом).

Злочинності як соціальному явищу притаманні певні показники. Показники злочинності по-діляються на кількісні (стан, рівень, динаміка злочинності) та якісні (структура, ціна, латентність).

Види злочинів проти життя та здоров'я особи

Конституція України (ст. 3) проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Злочини, які посягають на життя і здоров'я особи, визнаються одними з найнебезпечніших. Відповідальність за них передбачена розділом II Особливої частини КК, який називається «Злочини проти життя та здоров'я особи». Цим розділом охоплюється три види злочинних посягань:

1. Злочини проти життя особи.

2. Злочини проти здоров'я особи.

3. Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи.

Кожен вид зазначених злочинів може бути відповідним чином класифікований.

Злочини проти життя особи поділяються на вбивства (статті 115-119) та доведення до самогубства (ст. 120).

У свою чергу, вбивства поділяються на:

а). просте умисне вбивство (ч. 1 ст. 115);

б). умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (кваліфіковані види вбивства) (ч. 2 ст. 115);

в) умисне вбивство при пом'якшуючих обставинах (привілейовані види вбивства) вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117), при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затри-мання злочинця (ст. 118), г) вбивство через необережність (ст. 119).

Злочини проти здоров'я є трьох видів:

1). тілесні ушкодження;

2). завдання фізичних або моральних страждань;

3). зараження соціальними хворобами.

Тілесні ушкодження поділяються на:

• умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121), умисне середньої тяжкості тілесне ушкоджен-ня (ст. 122), умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123), умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 124), умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125), необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128).

До злочинів, які полягають у завданні фізичних або моральних страждань, належать: побої і мордування (ст. 126), катування (ст. 127), погроза вбивством (ст. 129).

Зараження соціальними хворобами охоплює: зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 130), зараження венеричною хворобою (ст. 133).

Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи, поділяються на: злочини в медичній сфері діяльності та інші злочини.

До злочинів у медичній сфері діяльності, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи належать:

• неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131),

• розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132),

• незаконна лікувальна діяльність (ст. 138),

• ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139),

• неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140),

• порушення прав пацієнта (ст. 141),

• незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142),

• порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143),

• насильницьке донорство (ст. 144),

• незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145).

Іншими злочинами, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи, є

• незаконне проведення аборту (ст. 134),

• залишення в небезпеці (ст. 135),

• ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136),

• неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137).

Усі зазначені злочини посягають на життя чи здоров'я особи або ставлять ці найважливіші соціальні цінності в небезпеку. Названі цінності і є родовим об'єктом цих злочинів.