5.2. Лізинг у міжнародній господарській діяльності

Однією з найбільш поширених форм орендних операцій у міжнародній торгівлі є лізингові операції.

Лізингова операція  - це господарська операція, за якою суб’єкт підприємницької діяльності (лізингодавець) передає матеріальні цінності іншому суб’єктові підприємницької діяльності (лізингоодержувачу) в користування за плату та на певний період часу.

Міжнародна лізингова операція - це операція, що передбачає укладання лізингового контракту між підприємствами різних країн про купівлю устаткування та обладнання і здачі його в оренду національному або іноземному орендатору.

Міжнародна лізингова операція вважається такою, якщо лізингова компанія і орендатор, лізингова компанія і постачальник чи всі три учасники операції знаходяться в різних країнах.

Суб'єктами лізингу можуть бути:

1. лізингодавець - це суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування майно за договором лізингу;

Лізингодавцями можуть бути:

• банки та їх філії, фінансові компанії, кредитні установи, в яких передбачено цей вид діяльності;

• лізингові компанії: фінансові, що спеціалізуються тільки на фінансуванні угоди (оплата майна), або універсальні, що надають не тільки фінансові, а й інші види послуг, які пов’язані з реалізацією лізингових операцій (технічне обслуговування, навчання, консультації і т.д.);

• брокерські лізингові фірми;

• будь-яка виробнича або торговельна фірма (товариство), для якої лізингова діяльність передбачена в установчих документах і яка має достатню кількість фінансових засобів);

• страхові та пенсійні фонди.

2. лізингоодержувач - це суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

3. продавець лізингового майна - це суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Суб’єктами лізингу можуть бути також підприємства з іноземними інвестиціями.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке майно, яке належить до основних фондів, яке не заборонене до вільного обігу на ринку і до якого немає обмежень щодо передачі його в лізинг (оренду).

Розрізняють такі групи об’єктів лізингу:

а) рухоме майно:

• обладнання промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичне обладнання, складське обладнання і майно);

• транспортне обладнання: повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні залізничні вагони, контейнери і т.д.);

• будівельна техніка;

• засоби телевізійного і дистанційного зв’язку;

• оргтехніка, конторське обладнання;

• ліцензії, ноу-хау, комп’ютерні програми і т.д.;

б) нерухоме майно:

• будівельні споруди і споруди виробничого, торговельного або комунально-побутового призначення;

• споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).

Таким чином, у лізинг може передаватися будь-яке майно, що не заборонено до вільного обігу на ринку і не знищується в процесі виробничого циклу.