4. Графік та етапи виконання роботи

Графік контролю за ходом підготовки курсової роботи для студентів включає такі заходи і терміни їх виконання (таблиця 1).

Таблиця 1

Заходи і терміни виконання курсової роботи

№ п/п	ЗАХОДИ	Термін виконання
1.	Видача і затвердження науковим керівником завдання на курсову роботу
2.	Підготовка календарного плану виконання курсової роботи і затвердження його керівником
3.	Обґрунтування актуальності теми, вибір об’єкту, предмету і визначення мети дослідження
4.	Розробка календарного плану роботи над темою
5.	Розробка матеріалів з системи заходів з теми
6.	Підготовка чорнового варіанту розділу з розробки системи заходів з теми для першого читання керівником
7.	Усунення зауважень, врахування рекомендацій керівника, представлення чорнового варіанту на друге читання
8.	Підготовка чорнового варіанту творчого проекту для першого читання керівником
9.	Усунення зауважень, урахування рекомендацій керівника, представлення чорнового варіанту на друге читання
10.	Чистове оформлення роботи, представлення її керівнику для підготовки рецензії
11.	Написання рецензії науковим керівником, його доповідь завідувачу кафедри про закінчення роботи
12.	Публічний захист курсової роботи

5. Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота містить: титульний лист (Додаток А), зміст, вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури, додатки.

Об’єм курсової роботи складає 25-30 сторінок комп’ютерного тексту без урахування списку літературних джерел і додатків.

Оформлення курсової роботи здійснюється відповідно з ДСТУ 2.105-95 «Загальні вимоги до текстових документів», введеним в дію як державний стандарт України наказом Держстандарту України № 259 від 27.06.1996 р. з 01.07.1997 р., а також відповідно з ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти в галузі науки і техніки. Структура і правила оформлення», введеним в дію наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995 р. з 01.01.1996 р.

Курсова робота виконується машинним способом на одній стороні аркуша формату А4 (297×210 мм), з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці при умові рівномірного її заповнення і висотою літер і цифр не менше 1,8 мм.

Текст потрібно друкувати, дотримуючись таких розмірів полів: зліва – 30мм, зверху і знизу – 20 мм, справа – 15 мм.

Структурні елементи курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» не нумеруються.

Розділи і підрозділи роботи повинні мати заголовки відповідно до змісту курсової роботи. Пункти і підпункти також можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів курсової роботи і заголовки розділів необхідно розташовувати посередині рядка і друкувати більшими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів курсової роботи необхідно починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи і без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим у всьому тексті роботи і складати п’ять знаків.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів в заголовках розділів не допускається.

Відступ між заголовком наступним або попереднім текстом повинен бути не менше двох рядків.

Відступ між рядками заголовка, а також між двома заголовками приймають такою ж, як і в тексті.

Не допускається розташовувати назви розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщається лише один рядок тексту.

Сторінки курсової роботи потрібно нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації всього тексту. Номер сторінки проставляють в правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. Титульний лист включають у загальну нумерацію сторінок курсової роботи. Номер сторінки на титульному листі не проставляється.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають в загальну нумерацію сторінок курсової роботи.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсової роботи потрібно нумерувати арабськими цифрами. Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в границях викладу суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 тощо.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3 тощо.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу і порядкового номеру пункту, відділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 тощо.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) потрібно розташовувати в курсовій роботі безпосередньо зразу після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації в тексті курсової роботи повинні бути посилання.

Якщо ілюстрації створені не автором курсової роботи, необхідно при приведенні їх в роботі зробити посилання на автора і джерело інформації.

Ілюстрації можуть мати назву, яка розміщується під ілюстрацією. Ілюстрація позначається словом «Рис.__», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад: «Рис. 1.3. Структура навчального курсу».

Ілюстрації потрібно нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за виключенням ілюстрацій приведених в додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відділених крапкою, наприклад: Рис. 2.3 – це третій малюнок другого розділу.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю потрібно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті курсової роботи.

Таблиці потрібно нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за виключенням таблиць приведених в додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відділених крапкою, наприклад: Таблиця 2.1 – означає, що це перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яка написана маленькими буквами (крім першої) і розміщується над таблицею. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділять на частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку.

При поділі таблиці на частини допускається її «шапку» заміняти відповідними номерами стовпців чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Слово «Таблиця __» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «Продовження таблиці __» з позначенням номера таблиці.

Заголовки стовпців таблиці починають з великої літери, в кінці заголовка крапка не ставиться. Заголовки стовпців вказують в однині.

Переліки, при необхідності, можуть бути приведені всередині пунктів або підпунктів, а також у тексті роботи. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку потрібно ставити маленьку літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку потрібно використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Посилання в тексті на джерела інформації необхідно позначати порядковим номером відповідно з переліком посилань, виділеними двома квадратними дужками, наприклад: «… в працях [1–7] …» або «… в працях [1; 4; 12; 15] …».

При дослівному цитуванні необхідно запозичену фразу заключити в лапки, а в квадратних дужках вказати не лише номер літературного джерела в списку використаної літератури, а й номер сторінки, на якій у вказаному джерелі опублікована цитована думка автора. Наприклад: В Українському педагогічному словнику педагогіка розглядається «як наука про навчання та виховання підростаючих поколінь» [17, 250].

Список використаної літератури включає повний бібліографічний опис літературних джерел, які використовувалися студентом при написанні курсової роботи. Складаючи його, студент повинен дотримуватися вимог державного стандарту до бібліографічного опису літературних джерел.

Літературу потрібно розміщувати чітко в алфавітному порядку. Праці одного й того ж автора розміщувати в хронологічному порядку.

Дані про видання наводяться в наступному порядку:

• прізвище й ініціали автора (авторів);

• повна назва книги;

• місто видання (назва міст Київ, Москва записуються скорочено – К., М., в інших випадках назви міст не скорочуються);

• назва видавництва (Освіта; Наукова думка; Вища школа; Техніка; Либідь). Вказуючи видавництво або інші бібліографічні описи, можна користуватися скороченнями: Академія педагогічних наук України – АПН України, редакція – Ред., том – Т., серія – сер.;

• рік видання;

• кількість сторінок у виданні;

• чи наявні в книзі ілюстрації.

Розділові знаки слід розставляти так, як показано у прикладах оформлення літературних джерел:

Книги, монографії:

1. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике / Кыверялг А.А. – Таллинн : Валгус, 1980. – 334 с.

2.Мошкова И.Н. Психология производственного обучения / И.Н. Мошкова, С.Л. Малов. – М. : Высш. шк., 1990. – 207 с.

3. Зигерт В. Руководить без конфликтов / В. Зигерт, Л. Ланг [сокр. пер. с нем.; науч. ред. и авт. предисл. А.Л.Журавлев]. – М. : Экономика, 1990. – 335 с.

4. Методы обучения трудовым действиям / [под ред. М.А.Жиделева]. – М. : Высш. шк., 1972. – 208 с.

Посібники:

1. Гуревич Р.С. Взаємозв’язок теоретичного і виробничого навчання // Педагогічна книга майстра виробничого навчання : навч. посіб. / Р.С. Гуревич, Г.М. Цибульська [за ред. Н.Г. Никало]. – К. : Вищ. шк., 1977.

2. Техническое творчество учащихся : учеб. пособ. для студ. педвузов / [под ред. Ю.С.Столярова, Д.М.Комского]. – М. : Просвещение, 1989. – 223 с.

Збірники:

1. Титаренко В.П. Естетико-виховний уплив музею української народної вишивки на студентську молодь / В.П. Титаренко // Зб. наук. праць ПДПУ імені В.Г. Короленка. – (Серія : педагогічні науки). – Вип. 2(54). – Полтава, 2007. – С. 107–115.

2. Кремень В.Г. Підготовка творчої індивідуальності як основне завдання освітньої системи ХХІ століття // Творча особистість у системі неперервної професійної освіти : матер. Міжнар. наук. конф. 16-17 травня 2000 р. / В.Г. Кремень [за ред. Сисоївої С.О. і Романовського О.Г.]. – Харків : ХДПУ, 2000. – С. 3–4.

Навчальні програми:

1. Програми для професійно-технічних навчальних закладів. Профіль підготовки : кравець. – К. : Перун, 2004. – 62 с.

2. Програми педагогічних інститутів. Технологічна практика з обслуговуючої праці. Декоративно-прикладне мистецтво / [укл. Т.А.Сиротенко]. – К. : РНМК, 1992. – 12 с.

Статті:

1. Вакарчук І. Профтехосвіта – головна складова матеріальної культури / І. Вакурчук // Проф.-тех. освіта. – 2008. – № 1. – С. 3–4.

2. Волошина Л. Інтеграція змісту загальноосвітньої і професійної підготовки / Л. Волошина // Проф.-тех. освіта. – 2008. – № 1. – С. 21–24.

Автореферати та дисертації:

1. Коломієць Ю.В. Трудове виховання учнів 8-9 класів на традиціях і звичаях українського народу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Ю.В. Коломієць.– К. : Інститут педагогіки АПН України, 1998. – 21 с.

2. Савка Л.В. Методика вивчення «Української народної вишивки» майбутніми вчителями обслуговуючої праці : дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Л.В. Савка. – К. : Національний педуніверситет ім. М.П.Драгоманова, 2001. – 190 с.

Стандарти:

1. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (ІSО 7000:2004, ІDТ) : ДСТУ ІSО 7000:2004. – [Чинний від 2006-01-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2006. – ІV, 231 с.

2. Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторного електричного устаткування. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг : ДСТУ ЕN 61010-2-020:2005. – [Чинний від 2007-01-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – ІV, 18 с.

Додатки необхідно оформляти як продовження курсової роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них в тексті роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, який розміщений зверху з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком маленькими літерами з першою великою повинно бути написане слово „Додаток А”. Велика літера А позначає додаток. Додатки слід позначати великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, З, И, Й, О, Ч, Щ, наприклад: Додаток Б, Додаток В тощо.

Джерела, які цитуються лише в додатках, повинні розглядатися окремо від тих, які цитуються в основній частині курсової роботи, і повинні бути перераховані в кінці кожного додатку в переліку посилань.

Додатки повинні мати загальну з іншим текстом наскрізну нумерацію.