1. Забруднення транскордонних річок (Прут, Сірет, Дністер) недостатньо очищеними стічними водами
Основними джерелами забруднення є підприємства житлово- комунального господарства. Із 49 каналізаційно-очисних споруд області 26 (53,1%) працює неефективно.
Серйозну стурбованість викликає робота каналізаційних очисних споруд в м.м. Новоселиця, Сокиряни, Глибока, Вижниця, Вашківці, Герца, які на сьогоднішній день розвалені, а стічні води на пряму без будь-якої очистки надходять у водні об’єкти.
Потребує активізації робота по реконструкції очисних споруд в м. Чернівці. Викликає занепокоєння і те, що напірний каналізаційний колектор від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд має лише одну нитку, що не дає можливості попередити забруднення довкілля в разі виникнення аварії на ньому.
В результаті реформування Берегометського лісокомбінату, на балансі якого знаходилися всі комунальні мережі, всі комунікації каналізації залишилися безгосподарними. На даний час вони частково пошкоджені, окремі виведені з режиму роботи, стічні води не проходять належної очистки, чим забруднюють землю, підземні водоносні горизонти та р. Сірет.
Гостро ця проблема стоїть на підприємствах переробної промисловості, особливо в районах області. Сирзаводи, м’ясокомбінати і цехи, консервні заводи, не маючи належних очисних споруд каналізації, скидають стічні води з перевищенням встановлених нормативів забруднюючих речовин в десятки, а іноді сотні разів, у водні об’єкти.
2. Поводження з відходами
Серед основних екологічних проблем області залишається стан поводження з побутовими та токсичними відходами. Низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з необлаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки приводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів.
Посилення природоохоронного контролю та інші заходи, які проводяться в справі налагодження розміщення відходів, ще не дають відчутних результатів.
3. Шкідлива дія повеней на інфраструктуру населених пунктів, шляхи та сільськогосподарські угіддя
Різкі кліматичні зміни, що спостерігаються за останні роки, породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії грунтів. Найбільш ймовірні паводки — в травні-липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводки. В низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматись до 5-6 м.
За період 2002-2006 років матеріальні збитки від паводкових вод становили понад 24 млн. грн.
Табл 12.1. Характеристика паводків у 2002-2006 роках
Табля 12.2. Збитки від паводків гідротехнічним спорудам по актам районних комісій, тис. грн.
4. Деградація земель та розвиток зсувних процесів
Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії грунтів: з 92,3 тис. га в 1959 р. до понад 250 тис. га в останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області.
На території області нараховується 1612 зсувонебезпечних ділянок площею 732,1 км2, з яких 240 площею 260,4 км2(35,6%) знаходяться в своїй активній формі, 1,8 тис карсто-небезпечних дільниць, а також біля 100 сельонебезпечних потоків.
При зміні природно-кліматичних чинників (бурхливе танення снігу, надмірне випадання дощів), гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також внаслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище можлива активізація небезпечних геологічних процесів.
Розвиток карстового процесу, який відмічено на великій території області, пов’язаний з широким розповсюдженням легкорозчинних пород (сульфатних, карбонатних та галогенних). По своїй природі цей процес дуже підступний, так як візуально проявляється тільки при швидкому утворенні западин та провалів земної поверхні, які відмічаються на території області 1 раз в 2-3 роки, підготовчі періоди до нього довготривалі та практично непомітні. Найбільш небезпечна активізація карсту можлива на ділянках, де техногенно порушені існуючі гідрогеологічні умови. Це спостерігається в зонах впливу водовідборів (відкачки води з кар’єрів, водозабори та ін.), при порушенні шляхів природного поверхневого стоку (заглиблення русел рік та струмків, будівництво ставків тощо). На даний час активізація карсту відмічена в районі Шендрянського озера (с. Мамалига Новоселицького району Чернівецької обл.).
Остання катастрофічна активізація сельових процесів, яка супроводжувалась масовими виносами кам’яного матеріалу в Карпатах, була зафіксована в 1969-1970рр. Відсутність регіональної активізації селів на протязі 25-30 років привела до значного накопичення кам’яного матеріалу в руслах середніх та малих потоків, який може бути втягнутий в сельові потоки. В весняно-літній період можливе проходження водокам’яних сельових потоків ерозійно-транспортного типу в басейнах річок Путила, Сірет та Серетель. Паводки сельового типу в цих місцях відмічались в 1997, 1999, 2002 роках. Найбільш ймовірною є активізація зсувів у період бурхливого танення снігів у місцях значного впливу на них техногенного чинника. Прикладом цього є зсув, що діє в районі вул. А. Барбюса-Одеської в м.Чернівці. Подібне явище можливе в межах правих схилів ріки Прут (вул. 28 Червня, Нікітіна, Бережанська), струмка Клокучка (вул. Нахімова, Нагірна), а також схилів струмка Мольниця (вул. Орловська, частково вул. Сагайдачного) в м. Чернівці.
Велика щільність та значна інтенсивність екзогенних геологічних процесів на території краю диктує необхідність систематичного контролю за умовами розвитку процесів. Недостатнє фінансування не дає можливості виконувати мінімальний комплекс робіт.