
- •Тема практичного заняття 1. Зведення, класифікації та групування в статистиці
- •Тема практичного заняття 2. Статистичнi показники
- •Тема практичного заняття 3. Середні величини та загальні принципи їх обчислення. Варіація ознак
- •Тема практичного заняття 4. Ряди динамiки
- •Промисловість в економіці України
- •Тема практичного заняття 5. Індекси та їх використання в економіко-статистичних дослідженнях
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •Агрегатні індекси цін та фізичного обсягу
- •Середньозважений індекс цін і фізичного обсягу
- •Середньозважені індекси з відносними вагами
- •Тема практичного заняття 6. Статистика національного багатства
- •Тема практичного заняття 7. Статистика населення
- •Тема практичного заняття 8. Статистика продукції
Тема практичного заняття 7. Статистика населення
Мета: |
Розглянути основи статистики населення |
Завдання |
- розглянути основні категорії населення - навчитися аналізувати населення за віком та статтю - сформувати основні показники, які характеризують статистику населення |
Забезпечення: |
конспект лекцій, джерела Інтернет, підручники та навчальні посібники |
Обговорення і закріплення основних понять і категорій:
1. Статистики населення: предмет, категорії, особливості аналізу
2. Статистичні показники населення
Методичні рекомендації
Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик.
Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є наявне та постійне населення.
Наявне населення (НН) — це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання. Постійне населення (ПН) — це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.
Поряд з ними враховуються ще такі категорії населення, як тимчасово проживаючі та тимчасово відсутні.
Тимчасово проживаючі (ТП) — особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент обстеження перебувають у даному пункті (за відсутності на постійному місці проживання не більш як 6 місяців).
Тимчасово відсутні (ТВ) — особи, які постійно проживають в даному населеному пункті, але на момент обстеження перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 6 місяців.
На підставі зазначених категорій населення визначають баланси категорій населення, які характеризують зв’язок між наявним та постійним населенням, а саме:
НН = ПН – ТВ + ТП або ПН = НН – ТП + ТВ.
Статевий склад населення аналізується за допомогою абсолютних та відносних показників (структури та координації), статистичних групувань. Прикладом такого групування може бути табл. 1
Очевидно,
частка чоловіків dm
становить (23,2 : 49,9)100 =
=
46,5%. Важливим
показником є збалансованість статей,
тобто їх співвідношення. Він має назву
коефіцієнта навантаження однієї статі
іншою
і
подається
в розрахунку на 1000 осіб:
Таблиця 1
Розподіл постійного населення України за статтю на 01.01.99
Групи за статтю |
Чисельність населення |
На 1000 осіб припадає протилежної статі, осіб |
|
млн осіб |
у % до підсумку |
||
Чоловіки |
23,2 |
46,5 |
1151 |
Жінки |
26,7 |
53,5 |
869 |
Разом |
49,9 |
100,0 |
|
або
навпаки:
.
В Україні, за останніми даними, на кожних 1000 чоловіків припадало 1151 жінки, або на кожних 1000 жінок припадало в середньому 869 чоловіків:
.
Віковий склад населення вивчається з метою визначення режиму відтворення населення; перспективних розрахунків його чисельності; впливу на інтенсивність природного, соціального руху, на процес старіння населення. Віковий склад населення подається у вигляді ряду розподілу його чисельності (в абсолютному або відносному вираженні) за віком, а саме: повним числом років життя, що виповнилось на момент обстеження.
Статистика використовує такі контингенти населення: немовлята (до 1 року), ясельний контингент (0—2 роки), дитсадковий (3—6 років), дошкільний (1—6 років), шкільний контингент складається з двох груп (діти — 7—14 років та підлітки — 15—17 років), дітородний контингент жінок (15—49 років), працездатний контингент (16—54 роки для жінок, 16—59 років для чоловіків), допрацездатний (0—15 років), післяпрацездатний (55 p.+ для жінок, 60 p.+ для чоловіків).
У групуваннях за демографічними поколіннями вирізняють такі групи: діти (0—14 років), батьки (15—49 років) і прабатьки (50 і старші). Залежно від чисельного співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури: прогресивний, стаціонарний і регресивний. Моделі типів вікової структури запропонував шведський демограф Г. Зундберг.
Прогресивний тип — відповідає населенню зі швидкою зміною поколінь через високу народжуваність та смертність, а також з інтенсивним зростанням чисельності населення. Йому притаманне таке співвідношення поколінь: діти — 40%, батьки — 50%, прабатьки — 10%. Отже, переважає частка дітей.
Стаціонарний тип — відповідає населенню, в якому врівноважуються частки дітей та прабатьків через поступове скорочення смертності та збільшення тривалості життя, а саме: діти — 27%, батьки — 50%, прабатьки — 23%.
Регресивний тип — відповідає населенню з повільною зміною поколінь, в якому частка прабатьків дещо більша, ніж частка дітей, через скорочення народжуваності і подовження тривалості життя. За цього типу створюються умови скорочення і навіть часткового виродження населення, адже виконується таке співвідношення: діти — 20%, батьки — 50%, прабатьки — 30%.
Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти демографічного навантаження, які подаються в розрахунку на тисячу населення, тобто у промілле (‰):
- загальний коефіцієнт демографічного навантаження
;
- коефіцієнт навантаження дітьми
;
- коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку
.
Розглянемо показники населення:
- абсолютний розмір природного приросту визначається за формулою:
,
де
— природний приріст чисельності
населення за період (рік); N — чисельність
народжених за період (рік); М — чисельність
померлих за той самий період.
- коефіцієнт життєвості (Покровського) - показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей:
.
- абсолютний розмір природного приросту
,
N — чисельність народжених за період (рік); М — чисельність померлих за той самий період.
- загальний коефіцієнт смертності — показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається. Як правило, це однорічний період, тому враховується середньорічне населення:
,
де
М — число померлих за рік;
— середньорічна чисельність населення.
- загальний коефіцієнт народжуваності обчислюється в розрахунку на 1000 осіб усього населення регіону:
.
N — чисельність народжених за період (рік) — середньорічна чисельність населення.
- загальні коефіцієнти шлюбності та розлученості визначаються в цілому для двох статей і характеризують кількість зареєстрованих за рік шлюбів (розлучень) у розрахунку на 1000 осіб усього населення країни (регіону, зони, виду поселення):
,
.
коефіцієнт несталості шлюбів:
,
D — число одружених; С — число розлучених пар за рік.
- валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:
ВМ = П + В.
- сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:
Δм = П – В.
- коефіцієнти прибуття і вибуття подаються відповідно в такому вигляді:
;
.
- коефіцієнт рухомості (валової міграції) запишеться так:
або
.
- коефіцієнт механічного приросту чисельності населення (‰ пункти) характеризує його інтенсивність і визначається так:
Завдання для роботи на практичному занятті
Завдання №1
При переписі лічильник установив, що на критичний момент перепису в будинку № 1 крім постійно проживаючих 170 чел. знаходилися наступні особи:
6 чол. — поїхали у відрядження;
4 чол. — поїхали у відпустку до родичів.
Лічильник також установив, що з числа постійно проживаючих були відсутні:
8 чол. — на роботі в нічну зміну;
3 чол. — за кордоном по туристичній путівці;
7 чол. — у відрядженні в інших містах;
5 чол. —у армії;
2 чол. — у лікарні, один із яких умер до критичного моменту перепису.
Визначити чисельність проживаючих на критичний момент перепису в будинку № 1 по категоріях.
Завдання №2
Таблиця 1
Розподіл постійного населення за віком по містах з кількістю жителів понад 100 тисяч
( на 1 січня 2007 р.)
|
Обидві статі |
||
м. Запоріжжя |
м. Бердянськ |
м. Мелітополь |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Всього |
786159 |
118540 |
158460 |
у т.ч. у віці, років |
|
|
|
0-4 |
31187 |
4589 |
7187 |
5-9 |
26072 |
3757 |
5791 |
10-14 |
34032 |
5137 |
7170 |
15-19 |
55804 |
7602 |
11486 |
20-24 |
67426 |
9540 |
15647 |
25-29 |
62989 |
8395 |
12459 |
30-34 |
60746 |
8865 |
11701 |
35-39 |
54452 |
7980 |
10761 |
40-44 |
57476 |
8506 |
11162 |
45-49 |
63288 |
9433 |
12051 |
50-54 |
60923 |
9440 |
11630 |
55-59 |
55092 |
8907 |
10776 |
60-64 |
31586 |
5431 |
6021 |
65-69 |
51862 |
9237 |
10494 |
70-… |
73224 |
11721 |
14124 |
1) перегрупувати дану таблицю за демографічними поколіннями
діти (0—14 років),
батьки (15—49 років)
прабатьки (50 і старші)
2) Визначити тип вікової структури кожного міста за класифікацією шведського демографа Г. Зундберга:
Завдання №3
На основі таблиці розрахувати
загальний коефіцієнт демографічного навантаження
коефіцієнт навантаження дітьми
коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку
.
Таблиця 1
Розподіл постійного населення за віком (Запорізька область на 1 січня 2007р.)
|
Обидві статі |
||
Міські поселення та сільська місцевість |
Міські поселення |
Сільська місцевість |
|
Всього |
1846136 |
1407112 |
439024 |
У т.ч у віці, років |
|
|
|
0-4 |
78233 |
58521 |
19712 |
5-9 |
70241 |
49989 |
20252 |
10-14 |
92315 |
65410 |
26905 |
15-19 |
132386 |
99139 |
33247 |
20-24 |
146788 |
117963 |
28825 |
25-29 |
134771 |
107915 |
26856 |
30-34 |
133632 |
106040 |
27592 |
35-39 |
124737 |
96463 |
28274 |
40-44 |
135614 |
103817 |
31797 |
45-49 |
149645 |
115221 |
34424 |
50-54 |
140191 |
109538 |
30653 |
55-59 |
122999 |
97759 |
25240 |
60-64 |
72825 |
55722 |
17103 |
65-69 |
130113 |
94149 |
35964 |
70-…. |
181646 |
129466 |
52180 |
Завдання №4
Таблиця 1
Показники відтворення населення Запорізької області 2007р.(осіб)
-
Показники
Значення
Середньорічна чисельність
1839906
Кількість народжених
17591
Кількість померлих
30747
Визначити:
- коефіцієнт життєвості (Покровського);
- абсолютний розмір природного приросту;
- загальний коефіцієнт смертності;
- загальний коефіцієнт народжуваності
Завдання №5
Таблиця 1
Чисельність шлюбів та розлучень Запорізької області (2007 р.)
Показники |
Значення |
Середньорічна чисельність населення, осіб |
1839906 |
Число зареєстрованих шлюбів |
15582 |
Число зареєстрованих розлучень |
7735 |
Визначити:
- загальні коефіцієнти шлюбності та розлученості;
- коефіцієнт несталості шлюбів;
Завдання №6
Таблиця 1
Потоки міграції Запорізької області (2007р.)
Показники |
Значення |
Середньорічна чисельність населення, осіб |
1839906 |
Потоки міграції: |
|
Число прибулих, осіб |
26497 |
Число вибулих, осіб |
27378 |
Визначити:
- валову міграцію (ВМ);
- сальдо міграції;
- коефіцієнти прибуття і вибуття;
- коефіцієнт рухомості;
- коефіцієнт механічного приросту чисельності населення
Рекомендована література
1. Статистика : Підруч. / С.С. Герасименко, А.В. Головач та ін. -к-: КНЕУ, 2000.
2. Пальян З. О. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 132 с.