XIII. Виробничий інструктаж та його види.

Вступний:

• з усіма працівниками, що приймаються на роботу;

• з працівниками інших організацій, що виконують роботу для підприємства;

• з учнями, що прийшли на виробничу практику;

• у разі екскурсії;

• з усіма вихованцями при зарахуванні до закладів освіти.

Розглядаються наступні питання:

• поняття про виробничий травматизм;

• порядок реєстрації і обліку нещасних випадків;

• основні небезпечні ділянки на виробництві;

• індивідуальні захисні засоби;

• електротравматизм;

• пожежобезпека.

Проводиться спеціалістами служби охорони праці в кабінеті охорони праці. Запис зберігається в журналі реєстрації вступного інструктажу.

Первинний (до початку роботи):

• з новоприйнятим;

• з працівником, якого перевели з одного цеху до іншого;

• з працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

Студентам:

• на початку занять у кабінетах, лабораторіях;

• перед виконанням завдання пов’язаного з використанням механізмів;

• на початку вивчення нового предмету із загальних вимог безпеки;

Проводиться індивідуально або з групою керівником робіт (начальник цеху, майстер).

Повторний:

• на роботах з підвищеною небезпекою раз на три місяці;

• для решти робіт один раз на шість місяців.

Проводиться на робочому місці.

Позаплановий:

• при введені нових актів;

• при зміні технологічного процесу;

• при порушенні вимог, що можуть привести до аварії;

• при виявленні незнання вимог безпеки;

• при перерві більше 30 днів для робіт з підвищеною небезпекою, іншим більше 60 днів;

Обсяг і зміст – залежно від причини і обставин. У журналі обліку вказують причину його проведення.

Цільовий:

• при виконанні разових робіт;

• ліквідація аварії;

• учням у разі екскурсій;

Якщо зрозуміли – через 10 днів, якщо ні – до роботи не допускається.

XIV. Науково-дослідні роботи по питанням охорони праці.

Вчені внесли значний вклад в рішення багатьох задач і проблем, пов’язаних з покращенням умов праці.

Роботи:

1. Однією із перших робіт була робота М. В. Ломоносова – „Перші основи металургії та рудних тіл” (1742), в ньому були викладені деякі правила по санітарії та безпечній праці (про робочий одяг та ін.).

2. Наступною була видана книга О. М. Нікітіна „Хвороби працівників з вказанням застережних дій” (1847).

3. Роботами І.М. Сєченова, Ф.Ф. Ерісмана, О.В. Погожого були закладені основи промислової гігієни.

4. В роботах В. Л. Кирпичова, П. К. Худякова, М. О. Павлова, Н. Є. Жуковського, вирішувалось багато інженерних проблем техніки безпеки.

Ці наукові досліди стали однією із найважливіших державних задач:

• створення безпечних та безвадних умов праці;

• пониження втрати працездатності працівниками і службовцями;

• пониження дитячого травматизму.

В Україні питаннями подальшого покращення охорони праці в сучасних умовах, проведенням наукових досліджень займаються:

• НДІ. Національний науково-дослідний інститут ОП;

• Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв;

• Інститут медицини праці;

• Український НДІ пожежної безпеки;

• Галузеві