Конспект лекцій.

І. Дія електричного струму на організм людини. Види пошкоджень від дії електричного струму.

Проходячи через тіло людини, електричний струм причиняє термічну, електричну, біологічну та механічну (динамічну) дію.

Термічна дія проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них функціональні розлади.

Електричні дії характеризуються розладом органічної рідини, в т.ч. і крові, що супроводжується порушеннями її фізико-хімічного складу.

Механічна дія – це рани, розриви та інші ушкодження тканин організму, а також утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія – подразнення та збудження живих тканин організму, порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі.

Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму, або електричної дуги.

Види електротравм:

• Загальні – уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем;

• Місцеві – місцеве ушкодження організму, порушення щільності тканин тіла, в т.ч. кісток. Найбільше – це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри (електричні опіки, електричні знаки, електрофтальмія). Такі електротравми вилікуються повністю або частково;

• Електричний удар – збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судорожним скороченням м’язів. Може порушитись і навіть припинитись діяльність легенів та серця;

• Змішані травми.

ІІ. Фактори, які впливають на наслідки враження електричним струмом.

1.Сила струму:

• відчутний струм – 0,5-1,5 мкА при змінному струмі і 5-7 при постійному;

• невідпускаючий струм – викликає нездоланні судорожні скорочення м`язів руки, в котрій затиснений провідник, 10-15 мкА при змінному струмі і 50-80 мкА при постійному струмі;

• фібриляційний струм – викликає фібриляцію серця, 100 мкА при змінному струмі і 300 мкА при постійному струмі;

2. Опір тіла людини проходженню струму.

Електричний опір тіла людини – це опір струму, який проходить по ділянці тіла між двома електродами, прикладеними до поверхні тіла. Найбільший опір струму чинить шкіра.

Величина електричного опору тіла залежить:

- від рогового стану шкіри,

- наявності на її поверхні вологи та забруднень,

- від місця прикладання електродів,

- частоти струму,

- величини напруги,

- тривалості дії струму.

Опір тіла людини приймають 1000 Ом.

3.Тривалість проходження струму.

Зі зростанням тривалості дії струму зростає ймовірність важкого або смертельного наслідку. Зростає також ймовірність співпадання моменту проходження струму через серце з уразливою фазою серцевого циклу. Наслідок впливу на організм полягає в порушенні функцій центральної нервової системи, зміні складу крові, місцевому руйнуванні тканин організму під впливом тепла, що виділяється. В порушенні робот серця, легенів – зі зростанням часу дії струму ці негативні фактори накопичуються, а згубний їх вплив на стан організму посилюється.

4. Шлях протікання струму через людину.

Якщо на шляху струму виявляються життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження досить велика. Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його вплив може бути рефлекторним.

Існує близько 15 петель можливих шляхів струму в тілі людини. Наприклад: рука - рука, нога - нога, голова – ноги, голова – руки та ін. Небезпеку петлі можна оцінити за значенням струму, що проходить через серце: чим більший цей струм, тим небезпечніша петля.

5. Індивідуальні особливості людини.

Особливо сприйнятливими до електричного струму є особи, у котрих є захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, мають нервові хвороби.

Важливе значення має психічна підготовленість до можливої небезпеки ураження струмом.

ІІІ. Міри захисту від пошкоджень електричним струмом.

1.Загальні:

-перехід на понижену безпечну напругу (велика втрата струму);

-застосування штучного заземлення небезпечних струмопровідних об’єктів (заземлення – навмисне електричне з’єднання з землею металевих струмопровідних частин, котрі можуть виявитися під напругою);

- використання блокіраторів, запобіжників, автоматичних вимикачів (пробки, запобіжники);

- використання справної апаратури, ізоляція, пояснюючі надписи.

2.Індивідуальні:

- дотримання правил і техніки безпеки;

- застосування резинових килимків при роботі з струмонебезпечними об`єктами;

- гумові рукавички, взуття;

-насадки на інструменти (резинові, пластмасові).