4. Предмет охорони праці. Мета і задачі курсу охорони праці у внз.

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці зумовлює потребу належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці.

Основи охорони праці – це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія виробництва).

Дуже тісно пов'язана з:

• БЖД – вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, наслідків впливу на людину та засоби захисту здоров'я.

• Науковою організацією праці – розробка побудови трудового процесу, при якому забезпечується висока продуктивність праці.

• Ергономікою – наука, що досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині необхідні зручності, зберігають здоров'я.

• Інженерною психологією – взаємодія людини з новою технікою.

• Технічною естетикою – встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, цехів.

Мета: надати майбутнім фахівцям знань основ охорони праці, реалізації яких на практиці сприятиме покрашенню умов праці, підвищенню її ефективності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.

Задача: науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій –> вміти розробляти заходи щодо усунення несприятливих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці.

4. Кодекс Законів України про працю. Закон України „Про охорону праці”.

Кодекс Законів України про працю (КЗпП) трактує вимоги до трудової діяльності громадян України і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості. Кодекс спрямований на охорону трудових прав працюючих. До нього неодноразово вносилися зміни і доповнення.

Правове регулювання ОП не обмежується розділом XI „ОП”, норми щодо ОП містяться в багатьох статтях інших розділів:

• Трудовий договір.

• Робочий час.

• Час відпочинку.

• Праця жінок.

• Праця молоді.

• Професійні спілки.

• Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України „Про охорону працю” (14 жовтня 1992 року), дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та виду їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.

VI. Охорона праці жінок і підлітків.

Конституція України (ст.24) на вищому законодавчому рівні закріпила рівність прав жінок і чоловіків.

Охорона жіночої праці направлена, з однієї сторони, на охорону жіночого організму від непосильної для неї праці, з другої – на спеціальний захист працюючої матері.

Діючим законодавством заборонено застосування жіночої праці в особливо тяжких і шкідливих для здоров’я підприємствах:

• на підземних роботах;

• на корчуванні коріння дерев;

• на укладанні труб;

• при роботі з промисловими отрутами;

• на роботах виливання металів і т.д.

Норми гранично допустимих навантажень для жінок при підйомі і переміщення вантажів вручну з урахуванням сумарної маси вантажу, перенесеного за час робочої зміни – при підйомі на висоту 1,5 м. не повинна перевищувати 10 кг, а при підйомі та переміщені вантажів в процесі чергування з другою роботою – 15 кг.

Для жінок передбачений ряд пільг, які дозволяють поєднувати активну працю з материнством. Не можна відмовляти в прийомі на роботу вагітним жінкам і годуючим матерям, їх не можна залучати до наднормованих робіт і робіт у вечірню зміну, якщо зміна закінчується після 22 години, до робіт у вихідні дні і направляти у відрядження.

Тривалість відпустки за вагітністю і пологами триває 126 календарних днів (70 днів до і 56 після пологів). Після закінчення відпустки за бажанням жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до 3-х років із зберіганням виплати і додаткова відпустка до 6 років без виплати. Час цих відпусток зараховується в загальний стаж роботи.

В нашій країні приділяють увагу і охороні здоров’я і праці неповнолітніх, вік яких менше 18 років. На роботу приймаються особи, яким виповнилося 16 років (у виняткових випадках 15 років). При використанні праці підлітків треба керуватися списком виробництв, професій, спеціальностей і робіт, на які забороняється застосування праці осіб, яким не виповнилося 18 років.

Перш ніж прийняти підлітка на роботу, його необхідно направити на медогляд і після позитивного медичного висновку може бути виданий наказ про зарахування на роботу. Тривалість робочої зміни при 5-денній роботі для підлітків, вік яких сягає від 16 до 18 років – не більше 7 год., а для підлітків 15-16 років і для учнів – 5 год. Праця підлітків оплачується на однакових умовах із дорослими працівниками, тобто за скорочений робочий день вони отримують заробітну платню як за повний робочий день дорослих працівників.

Осіб, яким не виповнилося 18 років не можна залучати

• до наднормованих робіт;

• до робіт в нічний час;

• до робіт у вихідні та святкові дні;

• до робіт після закінчення робочої зміни.

Підлітки віком до 18 років мають право на місячну відпустку в будь-яку пору року, їм надаються пільги для поєднання роботи з навчанням.

Для неповнолітніх встановлені граничні норми переміщення вантажів:

Календарний вік, років	Граничні норми маси вантажу
	Короткочасна робота		Тривала робота
	Юнаки	Дівчата	Юнаки	Дівчата
15	12	6	8,5	4
16	14	7	11	5,5
17	16	8	12,5	6