Конспект лекцій

Вступ

Людина та її здоров’я – найбільша цінність Української держави – ось головна теза охорони праці. Коли люди гинуть на війні або помирають від невиліковних хвороб, то цю неминучість ще можна зрозуміти. Коли ж у мирний час, у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва або вмирають, і якщо це трапляється із тисячами здорових молодих (20-40 років) осіб, то подібне явище не вкладається у свідомість.

Людство впоралось з багатьма епідеміями та хворобами, шукає шляхи подовження життя, стримування війн, але не навчилось надійно захищати людину, її здоров’я в процесі праці. За даними ВООЗ смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце, після серцево-судинних та онкологічних захворювань.

Охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя. Внаслідок нещасних випадків гинуть не просто робітники, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди – годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення – це й висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.

Розраховано, що наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів більше, ніж вартість заходів щодо їх запобігання.

В Україні щоденно на виробництві травмується в середньому 140-180 чоловік, з них 20 стають інвалідами, а 4-5 гинуть. Це жахливо і недопустимо.

Висновок: для того, щоб охороняти працюючу людину необхідно знати про різні небезпеки та шкідливості, які її оточують та вчасно і ефективно запобігати їх дії.

І. Класифікація небезпек, які оточують сучасну людину.

Умовно класифікацію небезпек можна провести за двома ознаками:

- за походженням;

- за характером дії або впливу на людину.

За ознакою походження є такі групи небезпек:

• Природні небезпеки – повені, урагани, землетруси і т.д.

• Техногенні небезпеки – викликані діяльністю людини (катастрофи, аварії, пожежі, ураження струмом).

• Антропогенні небезпеки – виникаючі в результаті неправильної, неадекватної поведінки людини (незнання правил дорожнього руху, порушення правил техніки безпеки).

• Екологічні небезпеки – викликані зворотнім діянням природи на людину внаслідок порушення людиною законів природи (парниковий ефект).

• Соціальні небезпеки – викликані невживаністю людей один з одним (вбивства, побутові сварки, асоціальна поведінка).

Види небезпек за характером дії:

• Фізичні (ураження струмом, опіки, аварії);

• Хімічні (отруєння, опіки);

• Біологічні (бактерії, віруси, звірі);

• Психофізіологічні (пов’язані з перевантаження).

ІІ. Природна система захисту людини.

В процесі еволюційного розвитку, природа виробила в організмі людини достатньо стійку систему захисту від впливу небезпечних і шкідливих факторів.

Елементами цієї системи являються:

• Наявність у людини нервової системи, за допомогою якої організм людини взаємодіє з навколишнім світом;

• Наявність у людини імунітету:

• природний – його поява не залежить від людини;

• штучний – внаслідок введення в організм будь-яких вакцин;

• Ціла система всіляких органів і систем, за допомогою яких людина відчуває небезпеку і адекватно реагує на неї: зір, слух, нюх, дотик, смак, вестибулярний апарат

Природна система є самовдосконалюючою, але вона не захищена в двох випадках:

• Міць небезпеки перевищує захисні сили організму.

• Небезпечний фактор являється новим і невідомим.

ІІІ Потенційна небезпека життєдіяльності.

Поняття ступеня ризику.

Сучасна наукова концепція виходить із того, що будь-яка форма життєдіяльності потенційно небезпечна. Людина завжди знаходиться в ризику, небезпеці.

Для кількісної характеристики небезпечного фактора вводиться поняття ступеня ризику: с.р.= ,

m – число несприятливих наслідків дії небезпечного фактору за визначений період часу у визначеному регіоні;

n – потенційно можлива кількість несприятливих наслідків.