VIII. Порядок евакуації людей та обладнання при пожежі.

Показником ефективності евакуації є час, протягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будівлі загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей не перевищує критичної тривалості пожежі.

Критичною тривалістю пожежі є час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі.

Евакуаційні виходи повинні розташовуватись розосереджено. Число евакуаційних виходів повинно бути не менш двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу с приміщень. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори. Мінімальна ширина шляхів евакуації – не менше 1 м., дверей – 0.8 м.

Порядок проведення евакуації:

• з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший термін;

• евакуацію людей слід починати з приміщення, в якому виникла пожежа суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння;

• дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;

• виставити пости безпеки біля входів;

• намагатися забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей.

Обладнання при пожежі має бути наступним:

• наявність схем евакуації на кожному поверсі зі стрілочками, які вказують напрям руху;

• наявність евакуаційних виходів;

• наявність евакуаційного освітлення.

IX. Методи виявлення і гасіння пожеж.

Успішна боротьба з пожежами – є їх своєчасне виявлення і негайне повідомлення пожежної команди про пожежу і місце її виникнення.

Методи виявлення пожеж:

• телефонний зв’язок (на кожному автоматичному телефоні табличка 01-пожежа);

• пожежні повідомники ручної дії (кнопкові та кодові);

• електрична пожежна сигналізація;

• автоматична пожежна сигналізація (теплова, світова, димова): сплінклери (місцеве гасіння твердих та волокнистих матеріалів), дренчери (гасіння пожеж по всій площинні помешкання);

Первині засоби пожежегасіння:

• ручні вогнегасники;

• внутрішні пожежні крани;

• пісок або брезентова ковдра;

• пожежний інвентар;

Первинні засоби пожежегасіння розміщують на спеціальних щитах. Щити встановлюють з таким розрахунком, щоб до найдальшої будівлі було не більше 100м, з розрахунку - 1 щит на 5000м .Засоби пожежегасіння фарбують у сигнальний червоний колір, а надписи на них роблять контрастним білим кольором.

Вогнегасні засоби:

1. Вода – охолодження горючих предметів нижче температури горіння. Недоліки: 1) замерзання води при від’ємних температурах, 2) не гасить горючі рідини з температурою кипіння нижче 80 градусів, 3) спричиняє значні збитки для обладнання та будівель, 4) можливе враження електричним струмом, 5) погано змочує деякі волокнисті і тверді речовини.

2. Піна – охолодження верхнього шару та ізоляція горючих предметів від атмосферного повітря. Буває хімічна (складається з бульбашок вуглекислого газу) та повітряно - механічна (містить бульбашки повітря). Не застосовується для гасіння електрообладнання та активних речовин (К,Na) з якими вступає в реакцію.

3. Вуглекислота (СО2) – для гасіння електроустановок, автомобілів, книг, цінних матеріалів в музеях. Не можна гасити етиловий спирт, а також целулоїд, терміт, що горять достатку повітря.

4. Порошки – створює захист від теплового випромінювання. В закритих приміщеннях створюється висока запиленість повітря, що може призвести до повторного загорання. Використовується для лужних металів, електроустановок, горючих рідин.