Модуль № 2. Основи виробничої санітарії та гігієни праці.

Структура модуля

1. Теми лекцій

2. Питання для індивідуальних занять

3. Питання для самостійної роботи

4. Назва, теоретична база та хід виконання лабораторної роботи

5. Конспект лекцій

6. Перелік питань до модульної контрольної роботи №2

Лекції – 4 год.

Індивідуальні заняття – 3 год.

Лабораторна робота – 2 год.

Самостійна робота – 9 год.

Теми лекцій:

№ 1. Поняття виробничого травматизму. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів.Основні групи причин виробничого травматизму.Загальні заходи по запобіганню травматизму. Випадки психологічно неадекватної поведінки потерпілого в небезпечних умовах.

№ 2. Ергономічні вимоги до умов праці. Приклади. Технічна естетика та її зв’язок з охороною праці. Методи аналізу травматизму. Коефіцієнт тяжкості та коефіцієнт частоти травматизму. В яких випадках і в якому розмірі виплачується одноразова компенсація, пов’язана з виробничим травматизмом. Основні параметри метеорологічних умов на виробництві.

Питання для індивідуальних занять.

№1. Забруднення повітряного середовища. Поняття про ГДК. Вплив вібрації на людину. Методи захисту від вібрації.

№2. Дія шуму на людину. Нормування та вимірювання параметрів шуму. Засоби захисту від шуму.

№3. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих користувачів ПК. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ПК.

Питання для самостійної роботи.

1. Вплив мікроклімату виробничих приміщень на стан здоров’я людини.

2. Загальні вимоги щодо мікроклімату виробничих приміщень.

3. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату виробничих приміщень.

4. Державні стандарти параметрів мікроклімату виробничого середовища.

5. Температура та рухливість повітря. Їх вплив на організм людини.

6. Прилади для вимірювання температури повітря.

7. Абсолютна та відносна вологість повітря.

8. Вплив вологості повітря на організм людини.

9. Вимірювання та нормування вологості повітря.

10. Вентиляція – основний метод боротьби зі шкідливими домішками.

11. Природна та штучна вентиляція повітря виробничих приміщень.

12. Природне та штучне освітлення виробничих приміщень.

13. Прилади для вимірювання освітлення.

14. Освітлення. Вплив освітлення на умови праці.

15. Види освітлення. Джерела освітлення. Норми освітлення у шкільних приміщеннях.

16. Оцінки та нормування виробничого освітлення.

17. Захист від дії електричних та магнітних полів, від джерел випромінювання.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Обстеження метеорологічних умов виробничих приміщень.

Мета роботи: освоїти методику обстеження метеорологічних умов в учбових та учбово-виробничих приміщеннях (швидкість руху, температуру та вологість повітря) з метою санітарно-гігієнічної оцінки мікроклімату на робочому місці.

Прилади й обладнання: термометри, гігрометри, психометри, вентилятори, секундоміри, таблиці.

Теоретичні відомості:

Працездатність та самопочуття людини в значній мірі залежить від метеорологічних умов виробничих приміщень, які визначаються температурою повітря, його складом, відносною вологістю і швидкістю руху повітряних потоків.

До складу сухого атмосферного повітря входить азот (78.08%), кисень (20.95%), вуглекислий газ (0.03%), аргон та інші гази (0.94%). Кисень необхідний для підтримки життєдіяльності людини. При диханні, кров звільняється від вуглекислоти і поповнюється киснем. В процесі руху по тілу кров віддає тканинам кисень і відбирає в них вуглекислоту, яка там накопилася. Газообмін проходить при тиску, близькому до атмосферного.

Азот – це газ фізіологічно не шкідливий. Вуглекислий газ слабо отруйний, але страшний тим, що, замінюючи кисень, зменшує його процент в повітряному середовищі. До складу повітря, окрім того, входять водяні пари, пил та інші приміси.

Невеликі зміни в процентному відношенні вказаних газів, і в першу чергу, зменшення концентрації кисню і збільшення вуглекислоти знижують працездатність, а при значних змінах від норми атмосфери стає небезпечною для життя людини.

Людина знаходиться в постійній тепловій взаємодії з навколишнім середовищем. В нормальних умовах в організмі людини внаслідок терморегуляції піддержується тепловий баланс, постійне відношення між витратою і прибуттям тепла, в результаті чого температура внутрішніх органів здорової людини залишається постійною (близько 36.6ºС).

Механізм терморегуляції заключається в збільшенні або зменшенні притока крові до периферійних кров’яних судин.

При нагріванні організму людини судини розширюються і збільшена витрата крові виносить більшу кількість тепла, при охолодженні судини стискуються і потік крові зменшується.

Кількість тепла, яке створюється в організмі, залежить від фізичного навантаження людини, а рівень тепловіддачі – від метеорологічних умов оточуючого середовища.

Віддача тепла організмом людини в оточуюче її середовище проходить за рахунок конвекції, випромінювання вологи з поверхні шкіри. Конвекція – перенесення тепла рухомим середовищем (потоками повітря температурі оточуючого повітря 18ºС конвекцією виділяється з організму до 30% тепла, створеного в результаті фізіологічних процесів, до 45% випромінювання і до 25% - випарювання поту. При зміні мікроклімату фізичному навантаженні або при розташуванні поруч з людиною джерела тепла це відношення дуже змінюється. Людина, яка знаходиться в спокійному стані, втрачає за добу близько 7120 кДж енергії, при виконанні легкої роботи 10470 кДж, при виконанні важкої роботи – 16760 кДж, при виконанні важких фізичних витрат енергії складають 25140 кДж, а при особливо важкій роботі – 33520 кДж. З підвищенням температури навколишнього повітря значно підвищується витрата організмом рідини внаслідок збільшення виділення поту.

За час роботи вони можуть досягнути 10-12 л. В результаті зневоднення організму кров згущується і порушується діяльність серцево-судинної системи.

Разом із рідиною організм витрачає і солі. Ось чому в гарячих цехах робочі забезпечуються підсоленою газованою водою. При несприятливих умовах теплообміну, коли тепловіддача організму менша, ніж виробляється в процесі роботи, у людини може статися перегрівання організму (тепловий удар). В холодну пору року при роботі на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях, навпаки можливе переохолодження організму. При низькій температурі повітря судини стискуються і приток крові до периферійних кров’яних судин зменшується, що призводить до зниження температури тіла і порушення тканинного обміну речовини органів, найбільш віддалених від серця (вуха, ніс, пальці рук та ніг). Основні показники переохолодження – відчуття холоду, бліда шкіра, вповільнена частота пульсу і дихання, підвищення кров’яного тиску. Особливо погано впливає на людину низька температура, велика швидкість руху і підвищена вологість.

У зв’язку з цим Санітарні норми встановлюють допустиму температуру виробничих приміщень не нижчу за 18ºС. В школах температура (залежно від кліматичних умов) в класах і кабінетах – 17-20ºС, в учбових майстернях – 14-16ºС.

Вологість повітря здійснює великий вплив на віддачу тепла випаровуванням. Вологість повітря виражається в абсолютних та відносних величинах.

Під абсолютною вологістю розуміють кількість водяних парів в грамах, які містяться в повітрі в 1м³. При тій самій абсолютній вологості в залежності від температури повітря може бути сухим чи вологим. Тому для оцінки метеорологічних умов використовується величина відносної вологості, під якою розуміють вираз в процентному відношенні абсолютної вологості до максимально-допустиму утриманню водяних парів в повітрі при даній температурі. Дуже часто кількість водяного пару в повітрі показують у вигляді тиску водяного пару в мм ртутного стовпа. Підвищена вологість (85%) Затрудняє терморегуляцію, а дуже низька вологість (20%) викликає пересихання слизьких оболонок дихальних шляхів. По санітарним нормам допустима вологість в учбових приміщеннях повинна бути 40-60%, в теплий період року можливе її підвищення до 75%.

Швидкість руху навколишнього повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. Санітарними нормами СН 245-71 відзначено і цей параметр. Середні швидкості руху повітря в промислових та навчальних закладах повинні становити 0.2-0.5 м/с в холодну і перехідну пору року та 0.5-1.5 м/с в теплу пору року. Людина починає відчувати швидкість повітряних потоків із швидкості 0.15 м/с.

Приведені вище параметри пов’язані з допустимими нормами мікрокліматичних умов і залежать від категорії роботи. В таблиці №1 приведені допустимі сполучення цих параметрів для робочої зони, під якою розуміють простір до 2 м над рівнем полу або площадки, на якій знаходяться місця постійного або тимчасового перебування робочих.

ТАБЛИЦЯ № 1

Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодну та перехідну пору року.

Категорія роботи	Енерговитрати організму, Дж/с	Температура повітря, ºС	Найбільша вологість повітря, %	Найбільша швидкість руху повітря, м/с	Температура повітря на постійних робочих місцях, ºС
Легка	до172	19 - 25	75	0.2	15 – 26
Середня важкість	172 - 232	17 -23	75	0.3	13 - 24
Середня важкість	232 - 293	15 -21	75	0.4	13 - 24
Важка	більше ніж 293	13 - 19	75	0.5	12 - 19

Значна кількість тепла від нагрітих, розжарених чи розплавлених поверхонь передасться випромінюванням. При поглинанні випромінюваної енергії тілом воно нагрівається.

При інтенсивності випромінювання 1.5 кал/см² через 5-10 хвилин на шкірі людини з’являються ознаки опіку.

Для випромінюваної енергії тягне за собою також біохімічні зміни в білкових клітинах, підвищується температура тіла, збільшується пітливість, прискорюється пульс і дихання, знижується кров’яний тиск, при дії інфрачервоних промінів на органи зору може відбутися помутніння кристалика (катаракта ока).

1. Міри захисту від ненормальних метеорологічних умов

Вказані міри захисту носять комплексний характер. Головними з них є раціональне влаштування вентиляції та опалення, застосування засобів індивідуального захисту.

Раціонально влаштоване опалення дозволяє регулювати температуру повітря в приміщенні в холодну пору року. Підтримка заданих параметрів мікроклімату на робочих місцях досягається в ряді випадків шляхом кондиціювання повітря. Для запобігання переохолодження рекомендовано теплий спеціальний одяг, періодичне обігрівання, теплий душ після роботи.

Міри захисту від теплового випромінювання зводяться здебільшого до наступного:

а) усунення джерела тепловиділення;

б) екрануванням теплових випромінювань;

в) покращення умов тепловіддачі тіла людини;

г) міри індивідуального захисту;

д) раціональний режим роботи та відпочинку.

Для захисту від прямої дії теплової радіації використовуються спеціальні екрани, стаціонарні чи пересувні, які поглинають або відбивають її. Поглинаючі екрани складаються з мало теплопровідних матеріалів(азбест, шлаковата, вогнестійка цегла), відбиваючі – з листового алюмінію, білої жерсті і цегли.

Для індивідуального захисту застосовують спецодяг з вогнестійкого, повітряно проникаючого матеріалу (сукна, брезенту, синтетичного волокна). Для захисту очей застосовують окуляри з органічного скла або окуляри із світлофільтрами.

При роботах з високим рівнем теплової радіації для відновлення працездатності протягом зміни роблять перерви для відпочинку. Місця відпочинку обладнуються в огороджених місцях із захисним мікрокліматом.

В школах для підтримки нормального повітряного теплового режиму в кожному приміщенні відкриваюча площа фрамуг та кватирок повинна бути не меншою за 2% від площі підлоги. Учбові приміщення вентилюються на перервах, рекреаційні – на протязі уроків. По закінченні занять та перед їх початком, а також в перерві між першою та другою змінами проводиться сковзне провітрювання приміщень. В теплі дні заняття проводяться при відкритих кватирках. Подальше провітрювання встановлюють в залежності від зовнішньої температури.

ТАБЛИЦЯ № 2

Подовження провітрювання шкільних приміщень.

Зовнішня температура,ºС	Тривалість провітрювання приміщень, хв.
	В малі перерви	В великі перерви та між змінами
Від +6 до + 10 Від 0 до + 5 Від -5 до 0 Від -10 до -5 Нижче -10	4 – 10 3 – 7 2 – 3 1 – 3 1.5 - 2		25 – 35 20 – 30 15 – 25 10 – 15 5 - 10

У виробничих умовах швидкості руху повітряних мас вимірюють анемометрами (від грецького “анемон” – вітер) різних конструкцій, швидкість вітру. Горизонтальна хрестовина з чотирма полими півкулями (чашками), які розташовані випуклостями в один бік, обертається під дією вітру, оскільки тиск на ввігнутій поверхні більше, ніж на випуклій. Ці повороти відображаються стрілками лічильника поворотів. Кількість поворотів за даний відрізок часу і є середня швидкість руху повітря. При невеликих потоках повітря середня швидкість вітру за 100 сек. визначаться з погрішністю до 0.1 м/с.

Застосовуються також крильчасті анемометри з лопатною вертушкою.