Конструктивні розміри коліс та корпуса редутора
Основні геометричні параметри зубчастих коліс редуктора визначимо за наступними формулами:
діаметр ступиці
для сталевих коліс, де (5.1)
– внутрішній діаметр колеса, який ми приймаємо рівним діаметру вала.
довжина ступиці:
. (5.2)
товщина ободу:
для коліс, що виготовлені відливкою. (5.3)
товщина диску:
(5.4)
Розрахунок параметрів першого ступеня.
Для шестерні з числом зубців z1 раціональним буде не відокремлювати ступицю за рахунок порівняно невеликої розбіжності між діаметром вала та самої шестерні.
Для зубчастого колеса з числом зубців z2 визначимо основні геометричні параметри.
Зовнішній діаметр ступиці (за (5.1)):
Довжина ступиці (за (5.2)):
Товщина ободу (за (5.3)):
Товщина диску (за (5.4)):
Розрахунок параметрів другого ступеня.
Для шестерні з числом зубців z3 раціональним буде не відокремлювати ступицю за рахунок порівняно невеликої розбіжності між діаметром вала та самої шестерні.
Для зубчастого колеса з числом зубців z4 визначимо основні геометричні параметри.
Зовнішній діаметр ступиці (за (5.1)):
Довжина ступиці (за (5.2)):
Товщина ободу (за (5.3)):
Товщина диску (за (5.4)):
Конструктивні розміри корпуса редуктора.
Товщина стінок корпуса редуктора обчислюється за формулою
Приймаємо
Товщина стінок кришки:
Приймаємо
Товщина фланців поясу корпуса та кришки:
Нижній пояс корпуса:
Приймаємо
Визначення діаметрів болтів.
Фундаментних:
Приймаємо
З'єднуючих кришку з корпусом:
З'єднуючих кришку з корпусом біля підшипників:
Діаметр болтів для кріплення кришок підшипника до редуктора.
Перший етап компоновки редуктора
Компоновочне креслення виконуємо в одній проекції - розріз по осям валів при знятій кришці редуктора, креслення виконується в тонких лініях.
Приблизно посередині листа паралельно його коротшій стороні проводимо вертикальну осьову лінію; потім на відстані мм проводимо другу осьову лінію та на відстані мм від другої осьової лінії проводимо третю осьову лінію.
Викреслюємо спрощено шестерні та колеса першого та другого ступенів редуктора у вигляді прямокутників, шестерню першої ступені викреслюємо як одне ціле з валом, довжини ступиці другого та четвертого коліс виступають за межі прямокутників.
Окреслюємо внутрішню стінку корпуса:
а) приймаємо зазор між торцем шестерні й внутрішньою стінкою корпуса (при наявності ступиць у коліс зазор береться від торця ступиці):
б) приймаємо зазор від окружності вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпусу:
в) приймаємо відстань між зовнішнім кільцем підшипника ведучого вала та внутрішньою стінкою корпусу ; якщо діаметр окружності вершин зубів шестерні виявиться більше зовнішнього діаметра підшипника, то відстань треба брати від шестерні.
Товщину фланця кришок підшипника приймаємо приблизно рівною:
Викреслюємо шестерні та колеса по розрахунковим і конструктивним розмірам, знайденим раніше.
Конструюємо вузол ведучого вала:
- викреслюємо в розрізі підшипники кочення;
- викреслюємо кришки підшипників з ущільнюючими прокладками товщиною приблизно 1 мм та болтами, болт умовно заводиться в площину креслення, про що засвідчує вирив на площині роз'єма;
- викреслюємо манжетне ущільнення в наскрізній кришці по ГОСТ 8752-70;
- перехід вала до вихідного кінця виконуємо на відстані 10-15 мм від торця кришки підшипника так, щоб ступиця з'єднувальної муфти типа МУВП не чіпала головки болтів кріплення кришки.
Аналогічно конструюємо вузол проміжного вала. Відмитим наступні особливості - для фіксації шестерні і зубчатого колеса z2 в осьовому напряму передбачаємо посередині вала бурт;
- місце переходу від діаметра колеса до діаметру підшипника зміщуємо на 2-3 мм всередину колеса, щоб гарантувати притискання мастиловтримуючого кільця до торця ступиці колеса;
- викреслюємо підшипники;
- викреслюємо глухі кришки підшипників з прокладками та болтами.
Конструюємо вузол веденого вала:
- викреслюємо в розрізі підшипники кочення;
- для фіксації зубчатого колеса в осьовому напряму передбачаємо встановку розпорної втулки;
- викреслюємо кришки підшипників з прокладками та болтами;
- викреслюємо манжетне ущільнення в наскрізній кришці підшипника;
- довжина вихідного кінця вала визначається довжиною ступиці з'єднувальної муфти.
На ведучому, проміжному й веденому валах застосовуємо шпонки призматичні зі округленими торцями по ГОСТ 23360-78 в залежності від діаметра вала, викреслюємо шпонки, приймаючи їхні довжини на 5-10 мм менше довжин ступиць.