Національні природні, регіональні ландшафтні парки та заказники загальнодержавного значення Чернівецької області

Назва	Площа, га	Місце знаходження, р-н	Коротка характеристика
Національні природні парки
Вижницький	7928,4	Вижницький	Природний ландшафт Буковинських Карпат з унікальними іст. куль­турними комплексами, що мають важливе при­родоохоронне, естетич­не, наукове, освітнє, рекреаційне й оздоровче значення
Регіональні ландшафтні парки
Чернівецький	21504,2	Сторожинецький Кіцманський	Унікальні природні лісо­ві комплекси в межах тектонічно-денудаційної Буковинської височини з цінними геоморфоло­гічними утвореннями, мальовнича місцевість
Черемошський	6555,8	Путильський	Цінний природний ком­плекс у верхів’ях Білого Черемошу з багатою флорою, унікальними геологічними та геомор­фологічними утворен­нями, джерелами міне­ральних вод, мальовни­чими краєвидами
Заказники загальнодержавного значення: Ландшафтні
Цецино	430,0	м. Чернівці	Найвища вершина в районі міста Чернівці, вкрита різновіковим лісом природного походження. На правому березі р. Прут збереглися залишки старо­давніх поселень. Ланд­шафт має естетичне, а рослинність – науково-пізнавальне значення
Чорний Діл	263,0	Путильський	Крайня північно-східна зона Мармарошського масиву–стародавнього яд­ра Карпатської гірської системи. Унікальна флора (в Червону книгу України занесені орлики трансіль­ванські, білотка альпій­ська, Соссюреа різноко­лірна, лілія лісова та ін.*.
Кадубівська стінка	22,8	Заставнівський	Цінна степова рослин­ність на скельних вихо­дах лівого борту релік­тової долини з класични­ми спелеокарстовими формами у гіпсах і пог­линанням поверхневого стоку
Совицькі болота	105,0	Заставнівський, Кіцманський	Цінний водоболотний ландшафт р. Совиця-Ве­ренчанська в умовах активного закарстування
Товтрівська стінка	15,7	Заставнівський	Правий борт каньйо­подібної долини Тов­трівського потоку з цінними різноманітними карстовими утворен­нями в гіпсах і вапняках і рідкісною рослинністю кам’янистих степів
Лісові
Лунківський	106,0	Сторожинецький	Резерват унікальних смереково-ялицево-бу­кових насаджень при­родного походження, окремі екземпляри бука віком 200 і більше років.
Петрівецький	17,0	Сторожинецький	Характерне для Сірет­ського передгір’я Буко­вини еталонне дубово-буково-ялицеве насад­ження, генетичний резер­ват. Має наукове та лісівниче значення
Орнітологічні
Драницький	80,0	Новоселицький	Рідкісне озеро: поє­днання місць гнізду­ваннь рудої, сірої, білої, великої та малої чапель, а також ін. птахів
Карстово-спелеологічні
Молочно-брат­ський карсто­вий масив	20,3	Путильський	Цінне геологічне і карстово-спелеологічне утворення у тріасово-юрських вапнякових стрімчаках із най глиб­шою вертикальною шах­тою Буковини і трі­щинно-карстовими по­рожнинами
Чорно-потоцький	49,0	Заставнівський	Правий стрімкий схил долини р. Чорний Потік із декількома стадіями розвитку карстового процесу та численними печерами

 

Ці заповідні об’єкти, а також і об’єкти нижчих рівнів заповідання, створені з природоохоронною, рекреаційною, культурно-просвітницькою та науково-дослідницькою ме­тою для охорони й вивчення природних комплексів особи­вого значення в місцях, що мають природну, оздоровчу, культурну або естетичну цінність.

До пам’яток природи загальнодержавного значення в Буковині належать:

комплексні:

• Борівецька – цінне озеро карстового походження із плаваючими торфовими островами та рідкісними водно-болотними рослинами в с. Борівці Кіцманського району;

ботанічні:

• Шилівський ліс – високопродуктивне біологічно-стійке букове насадження віком 90 років у східному ареалі поширення. Має велике наукове і науково-господарське значення;

• Рухотинський ліс – зразок корінного букового насадження на великому масиві у східному ареалі поширення. Має велике наукове і науково-господарське значення;

• Тисовий яр – другий за площею на Україні масив, де зростає тис ягідний під наметом букового насадження, що зберігається у природному стані. Зростає поодиноко і куртинами. Площа куртин від 20 до 500 м кв. Має наукове й естетичне значення;

• Урочище «Білка» – ділянка лугової флори в с. Панка Сторожинецького району. Тут зростає понад 20 видів рослин занесених до Червоної книги України;

геологічні:

• печера «Буковинка» – унікальна триповерхова печера в с. Стальнівці Новоселицького району. Довжина пройденої частини 1,2 км. відрізняється різноманітністю натічних утворень й вторинних кристалів, багатством печерних відкладів. Має наукове значення для палеогеографічної реконструкції природного середовища;

• печера «Попелюшка» – двоповерхова карстова гіпсова печера на південній околиці с. Подвірне Новоселицького району. Одна з найбільших серед рівнинних печер у СНД за об’ємом, третя в СНД за довжиною та третя у світі серед гіпсових печер. Має велику кількість оригінальних натічних утворень, озер, різнокольорових глин. Має винятково наукове значення;

• печера Баламутівська – печера на березі р. Дністер в с. Баламутівка Заставнівського району. На її стінах малюнки, що відображають вірування людей кам’яного віку в добрих і злих духів. Має велике наукове значення;

• печера «Піонерка» – унікальна триповерхова  печера в урочищі «Довгий Яр» с. Погорилівка Заставнівського району. Рідкісний випадок наочного представлення 9 із 11 стадій розвитку карстового процесу. Довжина пройденої частини 377 м. Має винятково наукове значення.

Для охорони і вивчення у спеціально створених умовах деревно-чагарникової рослинності з метою використання їх композицій для наукового, господарського й естетичного використання слугують Чернівецький та Сторожинецький дендрологічні парки загальнодержавного значення.

Сторожинецький дендрологічний парк площею 17,5 га заснований у 1812 році. Нині в його насадженнях зростає 815 видів і форм дерев і чагарників. Має наукове, естетичне значення. База наукових досліджень і практики студентів лісничого технікуму.

Чернівецький дендрологічний парк займає площу 4,8 га. Він заснований 1876 року. Колекція Чернівецького парку налічує близько 100 видів місцевих і екзотичних дерев і чагарників. База наукових досліджень і практики студентів університету.

Отже, сьогодні, в умовах трансформації та деградації біоти Землі, проблеми охорони природи, раціонального природокористування, підтримання біорізноманіття, збереження довкілля, унікальних територій та окремих видів живих організмів набувають першочергового значення. Природно-заповідна мережа – основна ланка охорони біологічного і ландшафтного різноманіття. Кількість природно-заповідних територій в Україні зростає.

• ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ ТА САМОПЕРЕВІРКИ

 

1. Охарактеризуйте основні механізми деградації живої речовини біосфери.

2. Назвіть і охарактеризуйте основні категорії об’єктів охорони природи (заповідники, заказники, природні парки, пам’ятки природи*.

3. Охарактеризуйте поняття екомережа. Як відбувається її розвиток в Україні?

4. Охарактеризуйте роль Червоної та Зеленої книг у справі охорони біорізноманіття.

5. На які основні категорії поділяють види тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України залежно від стану та ступеня загрози для їх популяції?

• Запитання та завдання для самостійного опрацювання

 

1. Назвіть і охарактеризуйте основні механізми деградації біоти у Вашому регіоні.

2. Охарактеризуйте окремі види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.

3. Чому вилучення з екосистеми хоча б одного елемента призводить до зниження її стійкості та порушення функціонування?

4. Поясніть роль Чернівецького ботанічного саду в збереженні біорізноманіття Буковини.

5. Які пам’ятки природи м. Чернівці Вам відомі?