- •Тема 13. Психодіагностика міжособистісних взаємин.-2г.
- •1. Соцільно-психологічні явища в групі
- •2.Систематизація методик
- •3. Методики діагностики міжособистісних взаємин
- •2. Методики непрямої оцінки міжособистісних взаємин.
- •3. Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.
- •4. Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини.
- •5. Методики дослідження суб'єктивного відображення міжособистісних взаємин.
Модуль ІІІ. Психодіагностика свідомості і міжособистісних стосунків.
Тема 13. Психодіагностика міжособистісних взаємин.-2г.
План.
-
Соціально-психологічні явища в групі.
-
Систематизація методик.
-
Методики діагностики міжособистісних взаємин.
ПСИХОДІАГНОСТИКА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН
Логіка викладу: міжособистісні відношення в групі, види груп, мала група, ознаки малої групи, психологічне вивчення групи, методи, систематизація методик, методики діагностики міжособистісних відносин.
Для людини не існує важчого покарання, ніж належати в суспільстві тільки самому собі і залишатися абсолютно непримітним. В.Цжеймс
1. Соцільно-психологічні явища в групі
Розглядаючи міжособистісні взаємини в якості об'єкта психодіагностики, виникає необхідність звернутися до групових процесів, які визначають особливості внутрігрупового життя. Оскільки спілкування і взаємодія людей, як правило, відбуваються в малій групі, ми зупинимося на окремих її характеристиках, які розглядає спеціальна галузь знань соціальної психології - групова динаміка.
Виділяють декілька різновидів груп:
* умовні і реальні;
* постійні і тимчасові;
* великі і малі.
Реальні групи людей існують реально як спільноти в деякому просторі і часі, характеризуються тим, що її члени зв'язані між собою, здебільшого це малі групи.
Мала група - небагаточисельна група людей, які об'єднані загальною соціальною діяльністю, що знаходяться в безпосередньому спілкуванні, сприяють виникненню емоційних відносин, виробленню групових норм і розвитку групових процесів. Ознаки малої групи.
1. Просторова і часова присутність.
Ця присутність людей дає можливість особистих контактів, які включають такі аспекти спілкування: інтерактивні, інформаційні, перцептивні.
2. Наявність постійної цілі спільної діяльності.
Як правило, виділяють такі види цілей: ближні перспективи, вторинні цілі, (інтереси факультету, університету) і дальні перспективи.
3. Наявність в групі організуючого начала (лідер, керівник, староста в групі тощо).
4. Розподіл і диференціація персональних ролей.
5. Наявність емоційних відносин між членами групи, які впливають на групову активність можуть призводити до розподілу групи на підгрупи.
6. Вироблення специфічної групової культури — норми, правила, стандарти життя, поведінка.
Психологічні характеристики групи: групові потреби, групові думки, групові цінності, групові норми, групові цілі.
Загальні закономірності розвитку групи:
1. Група буде структуруватися.
2. Група розвивається (прогрес чи регрес).
3. Флуктуація, зміна місця людини в групі. За психологічними характеристиками розрізняють: групи членства і референтні групи (еталони).
Формування колективу (групи).
1 етап. Характеризується соціально-психологічною адаптацією, тобто активним пристосуванням до групи, засвоєнням норм, вимог, традицій життя тощо.
2 етап. Формуються міжособистісні взаємини, виявляються організатори колективної діяльності. Тепер вимоги до колективу пред'являє не тільки педагог, але й актив. Знання структури неформальних взаємин значно полегшує розуміння внутрішньогрупової атмосфери і дозволяє знаходити найбільш раціональні шляхи впливу на ефективність групової роботи.
Психологічне вивчення групи включає:
1. Оцінку групових соціально-психологічних процесів: процеси групового цілепокладання, спільні дії, спрацьованість, керівництво
ДІЯЛЬНІСТЮ.
2. Спілкування (міжособистісне, сприймання, реформування, взаємодія, групоутворення, рольова диференціація, згуртованість, конфлікти, реалізація групових санкцій).
3. Внутрішньоколективну поведінку окремих членів групи: кон-формність, лідерство, відхилення у поведінці, соціально-психологічна адаптація, групове самоствердження.
4. Оцінку динамічної структури колективу (групи): структура комунікацій, функціонально-рольові взаємозв'язки, емоційні міжосо-бистісні переваги.
5. Оцінку групових соціально-психологічних утворень: групові потреби, груповий інтерес, групові норми і цінності, мікрогрупи, традиції, соціально-психологічний клімат та ін.