Самостійна робота № 7

Тема: Законодавче регулювання оцінювання майна в Україні.

1. Державне та громадське регулювання оціночної діяльності.

Державне регулювання оціночної діяльності полягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури оцінки майна в Україні, об’єктивності та законності її проведення, у тому числі відповідності оцінки майна нормативно-правовим актам, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та правил оцінки, забезпеченні суспільних інтересів у питаннях оцінки, створення конкурентного середовища серед суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання та навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Основними напрямами державного регулювання оціночної діяльності є:

• контроль за дотриманням єдності нормативно-правового та організаційного забезпечення оцінки майна;

• забезпечення норм і рівня професійної підготовки оцінювачів та контроль за їх дотриманням;

• контроль за виконанням оцінювачами та суб’єктами оціночної діяльності умов здійснення оціночної діяльності;

• організаційне забезпечення роботи Наглядової ради та Екзаменаційної комісії;

• видача кваліфікаційних свідоцтв та сертифікатів;

• визнання статусу саморегулівних організацій оцінювачів, забезпечення їх широкого залучення до регулювання оціночної діяльності;

• контроль за дотриманням законодавства суб’єктами оціночної діяльності та іншими суб’єктами під час проведення оцінки майна;

• сприяння встановленню єдиних норм та правил оцінки майна в Україні, що базуються на міжнародних нормах і правилах;

• ведення Державного реєстру оцінювачів та Державного реєстру суб’єктів оціночної діяльності;

• інші напрямки.

Відповідно до змісту Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст. 24), органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України (ФДМУ).

Фонд державного майна України створений у 1991 році Постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 158 для здійснення державної політики в сфері приватизації державного майна. Згідно з Указом Президента України «Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України» від 13.03.1999 р. №248/99, Фонд державного майна України входить до складу центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом і здійснює визначені законом повноваження власника державного майна. Фонд підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України, його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Голова Фонду призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра. Звільняється також Верховною Радою України.

Систему органів Фонду державного майна України становлять:

• Центральний апарат Фонду;

• Регіональні відділення;

• Фонд майна Автономної Республіки Крим;

• Представництва.

Із метою забезпечення виконання завдань чи окремих своїх функцій Фонд може створювати агентства, центри, госпрозрахункові та інші організації.

У рамках виконання покладених на нього функцій ФДМ:

• виступає замовником оцінки майна, укладає договори на проведення оцінки та затверджує акти оцінки майна (висновки про вартість майна);

• проводить оцінку цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду, у т.ч. нерухомого майна;

• організовує оцінку корпоративних прав держави незалежними оцінювачами на конкурентних засадах.

Фонд державного майна України також забезпечує широке інформування суспільства з питань оціночної діяльності, стану та особливостей ціноутворення на майно та майнові права в Україні.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження в питаннях оцінки майна відповідно до законодавства.

Громадське регулювання оціночної діяльності здійснюється Українським товариством оцінювачів нерухомості, яке є саморегулівною організацією оцінювачів, що об’єднує фізичних осіб, визнаних оцінювачами та які здійснюють повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності.

Саморегулівні організації оцінювачів є юридичними особами, які діють на засадах самоврядування, і діяльність яких не має на меті отримання прибутку. Такі організації, згідно з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», повинні відповідати таким критеріям:

• кількісний склад повинен налічувати не менше 250 оцінювачів;

• 90 відсотків членів організації повинні здійснювати оціночну діяльність у складі суб’єктів оціночної діяльності у будь-якій формі, визначеній статтею 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

• наявність встановленої процедури внутрішньої сертифікації своїх членів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться ними.