Екологічна ситуація в області залишається складною

Екологічна ситуація в області залишається складною.Фахівці відмічають, Донеччина посідає провідне місце в промислово-економічному потенціалі країни. Понад тисяча значущих підприємств гірничої, металургійної, хімічної промисловості, енергетики і машинобудування в сукупності з високою концентрацією населення обумовили найвище техногенне навантаження на екосистему Донбасу. До речі, найбільше в Україні та Європі. У структурі шкідливих викидів діоксид та інші сполучення сіри складають 28 відсотків, метан, в основному, шахтний – 27 відсотків.

Екологічна обстановка Донбасу

Реферат виконав: студент групи МТ-121 Косенко Р.В.

Міністерство освіти і науки України

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Кафедра екології

Луганськ - 2004

Екологічний криза Донбасу як промислового району України

Надзвичайно важливим фактором, що істотно впливає на територіальну організацію всієї соціально-економічного життя і ефективність виробництва, є екологічна обстановка. В останні десятиліття в Україні вона істотно погіршилася. Одним з основних факторів, що вплинули на екологічну обстановку, є розвиток добувної та переробної промисловості при застарілих технологіях і пов'язана з цим надмірна урбанізація багатьох районів, перш всього Донбасу.

Донбас - це великий промисловий регіон України, в якому налічується кілька тисяч великих промислових підприємств, виробничо-промислових об'єднань і підприємств паливно-енергетичного комплексу, гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, важкого машинобудування, будівельної галузі, а також агропромислового комплексу. Донбас забезпечує більшу частину промислового виробництва України, причому в найбільш екологічно небезпечних галузях.

Висока концентрація промислового і сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури, у поєднанні з високою щільністю населення, створили надзвичайно високу техногенну і антропогенне навантаження на біосферу - найвищу в Україні і Європі. Сумарна техногенне навантаження на одиницю території регіону в 4 рази вище середнього по Україні. Донбас має запаси майже всіх хімічних елементів. Головним природним багатством регіону є родовища кам'яного вугілля. Його запаси тільки в Донецькій області оцінюються в 25 млрд. т, що може задовольнити потреби України не на одне десятиліття вперед.

Незважаючи на спад виробництва, в результаті якого загальна кількість викидів та скидів істотно зменшилася, навантаження на біосферу Донбасу як і раніше залишається однією з найбільших в Європі. Підприємства регіону викидають близько третини сумарного обсягу забруднюючих речовин на Україні. Високі швидкості і масштаби техногенних процесів, величезні переміщення гірських мас зумовлюють великі обсяги розсіювання багатьох хімічних елементів (перш за все вуглецю і важких металів), викликають накопичення в навколишньому середовищі хімічних сполук елементів у невластивих природі поєднаннях.

З вищесказаного видно, що Донбас відноситься до найбільш критичним з екологічної обстановці регіонах України. Найгострішими проблемами регіону є: забруднення атмосферного повітря, водного басейну і грунтів.

Забруднення атмосферного повітря

Щільність викидів пилу і газів, яких в атмосферу складає близько 70 тонн на 1 кв. км, що в 6 разів більше, ніж у середньому по Україні. В даний час наш регіон є постачальником до 40% всіх викидів країни.

У структурі шкідливих викидів переважає оксид вуглецю, на частку якого припадає майже 28,8% усіх викидів, сірчистий ангідрид (діоксид сірки) - 21,3%, пил - 15% і легкі органічні сполуки - 13%.

Наднормативні викиди промислових підприємств та автотранспортних засобів завдають значної шкоди атмосфері великих індустріальних міст, таких як, Маріуполь, - обсяг викидів забруднюючих речовин в 1999 році склав 324,5 тис. т, Донецьк - 208,5 тис. т, і т.д.

Це зумовило перевищення гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту (від 1,2 до 3,3 ГДК), пилу (до 1,3 ГДК), сірчистого ангідриду (до 2 ГДК), оксиду вуглецю (до 1,25 ГДК), аміаку (до 3 ГДК), фенолу (до 3,2 ГДК).

Однією з причин незадовільного стану повітряного басейну регіону - недостатнє оснащення джерел виділення забруднюючих речовин високоефективним газопиловловлювальних обладнанням та низький рівень його експлуатації. Так, у Донбасі оснащені очисними установками лише близько 40% джерел викиду шкідливих речовин. Як і в попередні роки, причини незадовільного стану і недостатньої оснащеності джерел викидів газоочисних обладнанням залишаються колишніми - це відсутність або недостатність обслуговуючого і ремонтного персоналу, запасних частин і матеріалів, проблеми фінансування запланованих ремонтних і будівельних робіт.

Забруднення водних ресурсів

Водні ресурси регіону формуються за рахунок транзитного притоку поверхневих вод, в основному по річці Сіверський Донець за рахунок Харківської області, місцевого річкового стоку, стічних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод (1067 тис. куб. м на добу).

Свіжу воду використовують підприємства металургійної, вугільної промисловості, енергетики, комунального і сільського господарства.

Основними забруднювачами водних об'єктів є підприємства гірничої та металургійної промисловості.

техногенному впливу піддаються величезні території - від Дону до Дніпра, на яких розташовано більше сотні вугільних шахт. Щорічно вони скидають близько 500 млн. куб. м шахтних вод, забруднених мінеральними солями, зваженими речовинами і бактеріальними домішками. У малі річки Донецькій і Луганській області щорічно надходить близько 1,5 млн. тонн солей, що призвело до обміління річок за останні роки на один метр.

До категорії основних підприємств - забруднювачів металургійної промисловості слід віднести наступні: металургійний комбінат ім. Ілліча і "Азовсталь" в Маріуполі, металургійний та коксохімічний заводи в Єнакієвому, Алчевський металургійний комбінат, Алчевський та Стаханівський коксохімічні заводи.

Необхідно також зазначити, що з-за частих аварійних ситуацій на об'єктах каналізаційного господарства, їх санітарно-епідеміологічний стан залишається незадовільним.

Забруднення грунту

Аналіз і зіставлення даних по геохімічної спеціалізації встановлених природно-техногенних типів грунтів і основних видів мінеральної сировини, що витягується з надр і споживаного виробничими комплексами Донбасу (вугілля, залізних і марганцевих руд, вапняків доломітів тощо), а також утворюються промислових відходів показують, що змінені техногенними процесами грунту, як правило, успадковують геохімічну спеціалізацію від мінерального або вторинної сировини - через промислові відходи або минаючи їх. Таким чином, визначається причинно-наслідковий зв'язок в компонентної ланцюга: сировина - промислові відходи - довкілля.

Результати проведеної класифікації змінених техногенезу грунтів і дослідження успадкування їхнього "геохімічної спеціалізації" дозволяють, наприклад, по м. Донецьку визначити основні техногенні процеси (причини), що призвели грунту та інші, тісно пов'язані з ними компоненти навколишнього середовища до їх сучасному екологічного стану. Вони об'єднані в наступні три групи:

Фізико-хімічні, механічні та біохімічні процеси, обумовлені вуглевидобутком, вуглезбагачення, углепераработкой, промисловим і побутовим спалюванням вугілля, іншими виробництвами, що споживають вугілля Донбасу, "геохімічних спеціалізовані "на сере, миш'як, ртуті, Німеччини, молібдену, літії. Головним чином, ці процеси привели до найбільш великому (97 кв. Км) хімічного забруднення грунтів території м. Донецька перерахованими вище та ін хімічними елементами.

Техногенні процеси, обумовлені виробництвами Донецького металургійного заводу - доменним, сталеплавильним, прокатним, переробки промислових відходів і ін Переважна вплив на навколишнє середовище даного найстарішого (діє з 1872 р.) металургійного заводу привело до забруднення грунтів і інших компонентів навколишнього середовища на площі 55 кв. км. Основними елементами - забруднювачами тут, разом з залізом і марганцем, є хром, миш'як, ртуть, свинець, цинк та ін

Техногенні процеси, обумовлені металургійним виробництвом з вторинної переробки кольорових металів.

З переважної роллю цього, порівняно молодого, металургійного виробництва пов'язано освіта локального, високого ступеня небезпеки вогнища забруднення грунтів на площі більше 7 кв. км. Тут сталося накопичення великої групи кольорових і рідкісних металів - 18 елементів.