
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок роботи на приладі.
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №2
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №4
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторная робота № 5
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи:
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні відомості.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 7
- •Теоретичні відомості.
- •Градуювання осей осцилографа.
- •Порядок виконання роботи.
- •Горизонтальна вісь
- •Вертикальна вісь
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №9
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості.
- •Метод термічного аналізу.
- •Визначення температур кристалізації.
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Термопара Хромель-Алюмель
Питання до захисту лабораторної роботи.
1. Послідовність дій при визначенні діелектричної проникності матеріалів.
2. Визначити ємність повітряного конденсатора, якщо d= 10 мм, h= 0,2 мм.
3. Визначити діелектричну проникність матеріалів за даними таблиці:
Cx, пФ |
18 |
1500 |
D, мм |
9 |
28 |
H, мм |
0,8 |
6 |
Література.
1. Н.П.Богодицкий, В.В.Пасынков, Б.М.Тареев, ”Электротехнические материалы”, Л., Энергия, 1985.
2. Справочник по электротехническим материалам, т.1, М., Госэнергоиздат, 1975.
3. Н.П.Васильев, ”Лабораторные работы по електроматериаловедению”, М., Высш.шк., 1987.
Лабораторна робота № 7
Тема:Вивчення властивостуй феромагнітних матеріалів.
Мета : Дослідження властивостей феромагнітних матеріалів з вигляду гістерезисної петлі та основної кривої намагнічування.
Прилади і матеріали: осцилограф СІ-72, вольтметр В7-16А, зразки для вимірювання, елементи схеми вимірювальної установки.
Теоретичні відомості.
Феромагнетики - це речовини, які мають велику магнітну проникність. У пара- і діамагнетиків магнітна проникність відрізняється від одиниці на величину10-4...10-5. У феромагнетиків магнітна проникність значно більше одиниці: звичайні сталі мають кілька сот, а у деяких сплавів магнітна проникність доходить до 106.
До феромагнетиків відносяться: залізо, нікель, кобальт,гадоліній, їх чисельні сплави з іншими металами, а також неметалічні речовини (ферити).
Магнітна індукція В і напруженість магнітного поля Н неоднозначно зв'язані одне з другим: індукція В залежить не тільки від напруженості магнітного поля Н, але і від "історії” зразка. Зв'язок між магнітною індукцією і напруженістю магнітного поля типового феромагнетика показаний на рис.1
Я
кщо
прикладати магнітне поле до розмагніченого
зразка, то його намагнічування відбувається
по деякій кривій, яка виходить з
початку
координат. Цю криву називають основною
кривою намагнічування.
Вектор В індукції результуючого магнітного поля в намагніченому зразку дорівнює векторній сумі магнітних індукцій зовнішнього і внутрішнього полей:
В =В0 + Ввн
де: В0 - магнітна індукція поля в вакуумі;
Ввн- магнітна індукція внутрішнього поля.
На основній кривій намагнічування можна відмітити деяку напруженість магнітного поля, при якій різко сповільнюється зростання індукції. Настає стан магнітного насичення. При цьому всі області матеріалу, які мають свій напрямок магнітного поля (домени), зорієнтовані в напрямку зовнішнього магнітного поля.
Магнітним гістерезисом феромагнетиків називається відставання зміни магнітної індукції В від зміни напружено зовнішнього намагнічуючого поля. Магнітний гістерезис – наслідок необоротних змін при намагнічуванні та перемагнічуванні. Петлею гістерезису (рис.1) називається крива зміни магнітної індукції феромагнітного тіла, розміщеного в зовнішньому магнітному полі при зміні напруженості останнього від +HS до –Hs і навпаки, де Н - напруженість магнітного поля, яка відповідає насиченню. Магнітна індукція, яка досягається при напруженості зовнішні нього поля ± Нs , називається індукціїю насичення. Магнітна індукція ± Вr , яка зберігається в зразку після зменшення напруженості поля від ± Нs до 0, називається залишковою індукцією. Залишкова індукція залежить від складу і термообробки феромагнетика. У магніто-жорстких зразків, з яких виготовляють постійні магніти, В може мало відрізнятись від індукції насичення. Напруженість Н зворотнього поля, яке доводить магнітну індукцію до нуля, називається коерцитивною силою, У магніто-жорстких зразківНс перевищує 10 кА/м.
Форма
кривих гістерезису залежить від частоти
і визначаєтьсяне тільки магнітними
властивостями речовини, але і значенням
струмів Фуко, які швидко зростають з
частотою. З підвищенням частоти криві
гістерезису розширюються у відповідності
із збільшенням втрат,
"Динамічна петля" гістерезису
(петля
) завжди ширша "статичної" (петлі,
знятої при повільній зміні Н).
Площа петлі гістерезису з певному масштабі пропорційна no-тужності втрат за один цикл перемагнічування зразка.
Магнітною проникністю називають або відношення В/Н, або похідну В по Н; в першому випадку говорять про повну, а в другому - про диференціальну магнітну проникність речовини:
; dB/dH
де:
- магнітна
стала, яка дорівнює в СІ 410-7
Гн/м. Магнітну індукцію
зручно визначати за допомогою ЕРС, яка
виникає при зміні магнітного потоку Ф
в котушці:
(1)
Нехай котушка щільно охоплює зразок і індукція В у зразку однорідна. В цьому випадку Ф=SB, де S - площа витка, N - число витків у вимірювальній обмотці.
Підставивши це значення у формулу (1) після інтегрування
знаходимо
Таким чином, для визначення В треба проінтегрувати сигнал, наведений змінним магнітним полем на вимірювальну котушку, намотану на зразок.
Для дослідження феромагнетиків беруть зразки тороїдальної форми. Ця форма характерна тим, що величина напруженості магнітного поля всередині зразка дорівнює напруженості зовнішнього магнітного поля, яке виникає при протіканні струму в намагнічуючій обмотці зразка.
В даній роботі досліджуються магнітні матеріали за допомогою
осцилографа. Схема установки для дослідження феромагнітних матеріалів приведена на рис.2. Робота схеми відбувається наступним чином. Напруженість магнітного поля в досліджуваному зразку пропорційна струму в намагнічуючій обмотці W1 , яка живиться генератором (автогенератором), Ця пропорційність виникає із співвідношення:
(2)
але, так як UR0 = IR0, то напруга на активному опорі R0 пропорційна напруженості магнітного поля
Напруга, яка знімається е активного опору R0 подається на горизонтальні пластини осцилографа.
В обмотці W2 зразка виникає ЕРС під дією магнітного поля, яка дорівнює Е2 = W2 S dB/dt, де S – площа перерізу зразка.
На вертикальні пластини подається напруга Uн, яка знімається з ємності Сн, пропорційна вторинній ЕРС. Напругу на конденсатoрі можна підрахувати по формулі :
де: СН - ємність конденсатора iндукуючої ланки;
і - струм в інтегруючій ланці.
Величини RН і CН вибирають так, що RН »1/CН, це значить, і = Е2/RН, де: RН - опір інтегруючої ланки.
Для того, шоб напруга, прикладена до вертикального входу осцилографа була пропорційна індукції в зразку за весь nepioд перемагнічування, необхідно проінтегрувати ЕРС по часу. З враху ванням попередніх формул вираз для UН приймає наступний вигляд:
(3)
Напруга UН, пропорційна магнітній індукції в зразку магнітного матеріалу, подається на систему вертикального відхилення променів осцилографа.
При одночасній дії URo і UН на екрані утворюється крива залежкості В від Н - гістерезисний цикл. Геометричне місце точок вершин гістерезисних циклів, отриманих при різних напруженостях, дає основну криву намагнічування.
Рис.2