
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок роботи на приладі.
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №2
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №4
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторная робота № 5
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи:
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні відомості.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 7
- •Теоретичні відомості.
- •Градуювання осей осцилографа.
- •Порядок виконання роботи.
- •Горизонтальна вісь
- •Вертикальна вісь
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №9
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості.
- •Метод термічного аналізу.
- •Визначення температур кристалізації.
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Термопара Хромель-Алюмель
Питання до захисту лабораторної роботи.
1. Побудувати гістограму за даними таблиці.
2. Визначіть міцність на розтяг за даними: b=16,7 мм; h=0,74 мм; PB=3620 Н.
3. Визначити залишкове видовження ( ΔL мм, ΔL/Lо %) за даними таблиці:
4. Визначити границю пропорційності (Δlпр., ΔРпр.) по даних:
Δl, мм |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
1,1 |
1,3 |
1,5 |
1,7 |
Р, Н |
280 |
610 |
740 |
860 |
950 |
1050 |
1130 |
1180 |
1220 |
5. Визначити відностне видовження в межах пружності по даних:
Δl, мм |
0 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
1,2 |
1,4 |
1,6 |
Р, Н |
111 |
320 |
460 |
604 |
670 |
705 |
755 |
810 |
835 |
6. Визначити модуль Юнга по даних:
Δl, мм |
0 |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
1,1 |
1,3 |
1,5 |
1,7 |
1,9 |
2,1 |
Р, Н |
166 |
320 |
440 |
570 |
730 |
850 |
960 |
1065 |
1160 |
1230 |
1300 |
1320 |
b=5,3 мм; h=3,9 мм; L0=50 мм.
7. Побудувати графік залежності видовження від навантаження по даних таблиці:
Δl, мм |
0 |
0,1 |
0,3 |
0,7 |
1,1 |
1,5 |
2,1 |
3 |
4 |
6 |
8 |
10 |
|
Р, Н |
176 |
350 |
570 |
870 |
1290 |
1510 |
1890 |
2290 |
2560 |
2915 |
3186 |
3356 |
|
Δl, мм |
12 |
14 |
16 |
|
|||||||||
Р, Н |
3470 |
3561 |
3620 |
|
Література.
Ю.А.Геллер, А.Г.Рахштадт, “Материаловедение”,М., Мет., 1975.
И.А.Цурпал, М.П.Барабан, В.М,Швайко “Сопротивление материалов”,Киев, Вища школа, 1978.
Д.М.Казарновский, Б.М.Тареев, “Испытания электроизоляционных материалов”, Л., Энергия, 1980.
Н.П.Васильев, “Лабораторные работы по електроматериаловедению”, М., Высшая школа, 1987.
Лабораторная робота № 5
Тема: Дослідження електричних властивостей матеріалів.
Мета роботи: Визначення температурного коефіцієнту опору матеріалів.
Прилади і матеріали: Термостат з підігрівом, термометр, вольтметр В7-16А, зразки матеріалів.
Теоретичні відомості.
Я
к
відомо, зміна температури провідникових
матеріалів
сильно
впливає на величину електричного опору.
Це пов‘язано з тим, що зі зміною
температури, наприклад, при її зростанні,
збільшується енергія вузлів кристалічної
решітки провідника, що приводить до
збільшення амплітуди коливань атомів
решітки. В зв‘язку з тим імовiрність
зіткнення вільних електронів з вузлами
кристалічної решітки буде зростати, що
приведе до зменшення величини вільного
пробігу електронів. Зменшення дожини
вільного пробігу електронів приводить
до зменшення електропровідності, і,
відповідно, до збільшення його
електричного опору.
Залежність елeктричного опору провідника від температури можна визначити з виразу:
Rt
= R0
(1 +
t)
; ( 1)
де: Rt – опір провідника при температурі t ;
R0 – опір провідника при температурі t0 ;
t – різниця температур, К ;
- температурний коефіцієнт електричного опору матеріалу.
Температурний коефіцієнт опру (ТКО) показує, як змінюється електричний провідника при нагріванні його на 1К.
Згідно з виразом (1) ТКО визначається
=
; (2)
Як правило, провідники мають позитивний ТКО; у чистих металів він становить приблизно 1/273 К-1. У резисторів на основі металічних плівок, нанесених на підкладку з ізоляційного матеріалу, ТКО не перевищує 0,02% К-1(наприклад, МЛТ).
Н
а
відміну від провідникових резисторів
терморезистори мають від’ємний ТКО.
Значну частину терморезисторів з
від’ємним ТКО виготовляють на основі
германію, кремнію, мідно-марганцевих
та кобальт-марганцевих сплавів.