Вивих кульшового суглоба.

Під вивихом кульшового суглоба розуміють пошкодження, внаслідок якого відбувається вивихування голівки стегнової кістки відносно вертлюгової западини тазу.

Вивихи кульшового суглоба поділяються на 2 групи: вроджені та набуті.

Вроджені вивихи виникають внаслідок недорозвиненості (неповної сформованості) кульшового суглоба, а саме його западини. Причиною їх частіше всього слугує дисплазія з боку вертлюгової западини, яка виникає внаслідок недорозвиненості губи суглобової кульшового суглоба. Внаслідок цього не відбувається повна фіксація голівки стегнової кістки, що в свою чергу призводить до вивихів стегнової кістки.

Набуті (травматичні) вивихи стегна складають 5% від усіх вивихів суглобів Вони зазвичай виникають у людей середнього віку (20-50 років), що добре розвинуті фізично. Розрізняють задні та передні вивихи. В свою чергу задні вивихи діляться на заднє-верхній (клубовий) та заднє-нижній (сідничний); передні — переднє-верхній, підлонний та переднє-нижній (затульний). Задні вивихи стегна зустрічаються втричі частіше пердніх. Серед задніх вивихів домінують клубові.

Основні типи вивихів стегна (схема).1 – нормальний кульшовий суглоб (для порівняння); 2 – задньоверхній (клубовий) вивих; 3 – задньонижній (сідничний) вивих; 4 – передньонижній (затульний) вивих; 5 – передньоверхній (надлобковий) вивих; 6 – центральний вивих з пошкодженням дна кульшової западини; 7 – клубовий вивих з переломом краю кульшової западини.

Задні вивихи стегна виникають внаслідок непрямої дії значної сили, за умови, коли стегно ротується досередини та приводиться. Внаслідок цього голівка стегнової кістки розриває капсулу та защемлюється між її краєм та м’язами, при цьому повністю розривається кругла зв’язка.

Для клініки вивиху стегна характерні сильні болі, неможливість стати на травмовану ногу. Характерне вимушене положення ноги, що залежить від виду вивиху.

При задніх вивихах нога зігнута в кульшовому суглобі, приведена та ротована досередини. Спроби вивести стегно в фізіологічне положення викликають біль, при цьому характерний симптом для вивихів стегна — пружинний опір. Наявне вкорочення кінцівки. Відмічається наявність високо стоячого великого вертлюга при пальпації, під паховою зв’язкою наявна западина, а позаду інколи виступ та відчувається наявність голівки стегнової кістки при пальпації.

При передніх вивихах характерне відведення ноги, її ротація назовні, оманливе подовження кінцівки. При затульному вивиху стегна можливо відчути наявність голівки стегнової кістки з внутрішньої сторони кульшового суглоба. Великий вертлюг не визначається.

Лікування вивихів стегнової кістки здійснюється в умовах травматологічного стаціонару під наркозом. Після вправлення вивиху кінцівку необхідно іммобілізувати в гіпсовій пов’язці, що фіксує кульшовий, колінний та гомілково-ступневий суглоби.