Зміст
Передмова ………………………………………………………………..….… 4
Розділ І Проблеми розвитку дітей раннього віку………………………… 5
1.1. Педагогічні технології навчально – виховного процесу в закладах дошкільної освіти……………………………………… 8
Концептуальні засади технології саморозвитку Марії Монтессорі………………………………………………………… 13
Розділ ІІ Практичне використання прийомів роботи М.Монтессорі в процесі розвитку дітей раннього віку….…………………………………………………………….….….. 14
2.1. Визначення показників первинного рівня розвитку в дітей раннього віку на заняттях із сенсорного виховання………… . 17
2.2. Аналіз дінамики показників рівня розвитку в дітей раннього віку на заняттях із сенсорного виховання…………………………… 20
Висновки …………………...……………………………………………….… 21
Список використаної література ………………………………………… 22
Додатки ………………………………………………………………………. 23
Передмова
Український народ вступив у нову еру історичного розвитку. Разом із перспективами державотворення відкрилися широкі можливості для розвитку освіти, науки, культури, що потребує докорінної перебудови процесу навчання і виховання молодого покоління.
Нова програма «Я у Світі» визначила стратегію розвитку освіти в Україні, пріоритетні напрями та шляхи створення життєздатності системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Основними напрямами реалізації програмних завдань вбачаються створення атмосфери сприяння розвиткові освіти й використання національного інтелектуального потенціалу, активізація зусиль усього суспільства для виведення освіти на рівень досягнень сучасної цивілізації із залученням до цього державних, громадських та приватних інституцій, сім`ї, кожного громадянина.
У житті кожної людини є особливий, так би мовити, стартовий період, від якого залежить її подальший розвиток. Світова наука визначає його як вирішальний для ствердження багатьох індивідуальних рис і здібностей, зокрема, спадкових якостей, притаманних людський істоті. Свого часу ранній вік дещо випав з поля зору суспільної дошкільної освіти, оскільки батьки з певних соціальних причин почали відмовлятися від послуг дитсадків
Ранній вік – період не лише бурхливого розвитку всіх систем організму, а й етап накопичення досвіду, сил та можливостей для початку формування особистостей. Нині серед вихованців дитсадків неухильно зростає кількість малят віком до трьох років. В усіх регіонах України знову відкриваються групи раннього віку. Постала потреба в сучасному програмово-методичному забезпеченні роботи з цими дітьми, у відповідному обладнанні, в елементах розвивального середовища.
,
Розділ і Проблеми розвитку дітей раннього віку
« Дитячий садок – це простір життя дитини, де вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчально-виховного закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню життєвої компетентності особистості-вихованця». Вагомим чинником формування життєвої компетентності є діяльність дитини.
Життєва компетентність – це знання, вміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту. Життєва компетентність передбачає свідоме і не свідоме ставлення до виконання особистістю її життєвих і соціальних ролей, вона пов’язана з самовдосконаленням людини.
Використовуючі різноманітні прийоми у ігровій діяльності дітей, допомагають їм аналізувати усе, що відбувається навкруги, бачити явища та системи не тількі у структурі, а й у динаміці. Сенсорний матеріал Марії Монтессорі не тільки розвиває фантазію дітей, а й вчить їх мислити системно, з розумінням процесів, що відбуваються.
Кожну дитину можна навчити мислити творчо. Треба лише розгледіти, розпізнати, розкрити глибинний зміст дитячого прояснення. Та прояснивши їх світло, свідомо повернути цей зміст дитини, щоб заохотити, підштовхнути їх до подальших творчих пояснень. Такий не хитрий ланцюжок дає можливість допомогти, по-перше, у власному ставленні як творчої особистості, по-друге, відкриває дітям їх людський потенціал: колодязь творчості, не відомих думок, небувалих рішень, непізнанного життєлюбства
Першою проблемою є наповнюваність груп та збереження психічного та фізичного здоров’я дітей другого та третього року життя. На сьогодні, наповнюваність груп дітей раннього віку має становити 15 осіб, проти ще у вересні – жовтні у групи приймають до 20 дітей. Отже така група з дітьми разного віку від 1,5 років до 3 років мала б жити трьома режимами, які відповідають фізіологічним особливостям трьох вікових групах. Насправді ж – група живе за одним режимом, а це не може не позначитися на здоров’ї малюків.
Друга проблема пов’язана з організацією предметного середовища, яке мало б забезпечувати розвивальний вплив на психічний та фізичний розвиток малят.
Оновлені і у соте підфарбовані дидактичні ігри, не можуть привабити малюків, а отже, й забезпечити належний розвивальний вплив. З груп раннього віку зовсім зникли башточки мотрійки, елементи дерев’яні чи пластмасові будівельні «конструктори, тобто іграшки які мають виняткове значення для психічного розвитку малюків. Отже головне завдання розвитку дітей раннього віку – створення для малят «насиченого» середовища та своєчасне введення нового для них досвіду – лишаться не реалізованими.
Третя проблема є кадрова. Сьогодні в першій молодшій групі дитячих садків не за віною керівництва працюють здебільш люди, які не мають належної фахової освіти. Але ж вихователь, який працює з дво – трирічними малюками, саме і закладає підґрунтя, на яке спиратимуться і вихователі старших груп, і вчителя в подальшому в школі. Отже, з групою дітей раннього віку мають працювати найкваліфікованіші та найосвіченіші.
