Тема 4 Неокласичні школи

1. Хто з економістів здійснив найбільший вплив на німецьку історичну школу?

1) К. Маркс; 3) А. Сміт;

2) Ф. Ліст; 4) Д. Рікардо.

2. Засновником австрійської школи став:

1) К. Менгер; 3) О. Бем-Баверк;

2) Ф. Візер; 4) Й. Шумпетер.

3. Що вивчає «економікс» А.Маршалла?

1) родинні основи ведення домашнього господарства;

2) внутрішні залежності буржуазних відносин виробництва;

3) економічні закони розподілу багатства;

4) людство у його повсякденному житті.

4. Яка школа виникла у 70-х роках XIX ст. на базі теорій історичної школи?

1) австрійська школа граничної корисності;

2) американська школа неокласики;

3) нова історична школа;

4) математична школа в політичній економії.

5. Головною працею А. Маршалла є:

1) «Правові основи капіталізму»; 3) «Вартість і капітал»;

2) «Принципи економіксу»; 4) «Основні принципи економічної політики»

6. Від чого не залежить обсяг грошової маси за А. Маршаллом?

1) від швидкості обігу грошей;

2) від обсягу експортно-імпортних операцій;

3) загального рівня цін на товари;

4) обсягу валового національного продукту.

7. Який з перечислених методів був основним в економічних дослідженнях представників історичної школи?

1) статистичний метод;

2) метод наукової абстракції;

3) математичний метод;

4) історичний метод.

8. Праця А. Маршалла «Принципи економіксу» вийшла друком у світ:

1) 1850р.; 3) 1920р.;

2) 1890р.; 4) 1790р.

9. А. Маршалла можна вважати засновником:

1) неокласичного аналізу; 3) інституціонального;

2) емпіричного аналізу; 4) історично-описового аналізу.

10. Засновником історичної школи вважається:

1) Ф.Ліст;

2) К.Маркс;

3) А.Вегнер;

4) Й.Шумпетер.

11. Кредитне господарство представник історичної школи в Німеччині Б. Гільдебрандт ототожнює з:

1) плановою економікою;

2) ринковою економікою;

3) олігополією;

4) перехідною економікою.

12. Автором концепції економіки добробуту є:

1) А. Маршалл; 3) К. Менгер;

2) А. Пігу; 4) В. Рошер.

13. Лідером якої економічної школи був А. Маршалл?

1) кембріджської; 3) чиказької;

2) лондонської; 4) австрійської.

14. Хто у науковій діяльності використав термін «господарство Робінзона»?

1) О. Бем-Баверк; 3) К. Менгер;

2) Ф. Візер; 4) Т. Веблен.

15. В економічній науці «Хрестом Маршалла» прийнято називати:

1) точку перетину попиту і пропозиції;

2) залежність між обсягом, заробітною платою і кількістю працівників;

3) перетин кривих попиту і пропозиції;

4) перетин кривої граничної корисності і кривої загальних витрат.

16. Яку теорію вперше створив А. Маршалл?

1) теорію розрахунку міжнародного руху капіталу;

2) теорію цінової еластичності попиту;

3) теорію спадної граничної корисності;

4) теорію альтернативних витрат.

17. Яка теорія посідає центральне місце у концепціях австрійської школи?

1) теорія граничної корисності;

2) теорія трудової вартості;

3) теорія чинників виробництва;

4) теорія грошей.

18. Який вчений-економіст не належить до представників кембріджської школи?

1) А. Маршалл; 3) К. Менгер;

2) А. Пігу; 4) Р.Дж. Хоутрі.

19. Хто з економістів запровадив поняття короткостроковий та довгостроковий періоди:

1) А. Маршалл; 3) А. Сміт;

2) К. Менгер; 4) В. Мітчелл.

20. Хто був засновником австрійської школи маржиналізму?

1) Л. Вальрас; 3) О. Бем-Баверк;

2) К. Менгер; 4) Ф. Візер.

21. Хто запровадив поняття «споживчий надлишок»?

1) А. Маршалл; 3) К. Менгер;

2) А. Пігу; 4) Р. Дж. Хоутрі.

22. Показник, який вказує на ступінь зміни попиту при зміні ціни на 1%, А. Маршалл назвав:

1) акселератором; 3) мультиплікатором;

2) ціновим показником; 4) коефіцієнтом еластичності попиту за ціною.

23. Хто з перелічених економістів не був маржиналістом?

1) К. Менгер; 3) Р. Коуз;

2) О. Бем-Баверк; 4) Ф. Візер.

24. На думку А. Маршалла у довгостроковому періоді часу постійні витрати стають:

1) середніми витратами; 3) загальними;

2) граничними витратами; 4) змінними.

25. Засновником американської школи маржиналізму є:

1) А. Маршалл; 3) К. Менгер;

2) А. Пігу; 4) Дж.Б,Кларк.

26. Яка економічна школа не поділяла принципів маржиналізму?

1) австрійська; 3) лозаннська;

2) кембриджська; 4) історична.

27. Яким терміном А. Маршалл запропонував замінити термін «політична економія»?

1) «аналітична економія»; 3) «економіка»;

2) «економікс»; 4) «математична економія».

28. Закон спадної продуктивності праці був сформульований:

1) А. Маршаллом; 3) К. Менгером;

2) А. Пігу; 4) Дж.Б,Кларком.

29. Який австрійський учений досліджував у своїх працях поняття «дисконтування»?

1) К. Менгер; 3) Ф. Візер;

2) О. Бем-Баверк; 4) Л. Мізес.

30. Розмір середньої фірми за А. Маршаллом збільшується із зростанням:

1) чисельності працівників; 3) сукупного обсягу виробництва;

2) обсягу прибутку фірми; 4) обсягу витрат і капіталу.

31. Дж.Б.Кларк використовував:

1) мікроекономічний аналіз; 3) історичний метод;

2) макроекономічний аналіз; 4) психологічний метод.

32. Хто з австрійських учених запровадив поняття «альтернативні витрати»?

1) К. Менгер; 3) Ф. Візер;

2) Є. Бем-Баверк; 4) Л. Мізес.

33. Найважливішим елементом ринкової економіки за А. Маршаллом є:

1) праця; 3) капітал;

2) ціна; 4) організаторські здібності.

34. Загальноекономічну рівновагу досліджував:

1) В.Парето;

2) Г.Гессен;

3) Є.Бем-Баверк;

4) Д.Рікардо.

35. Хто є автором ідеї про «великий неокласичний синтез»?

1) Дж. М. Кейнс; 3) М. Фрідмен;

2) П. Семюелсон; 4) Дж. К. Гелбрейт.

36. В основу наукових праць К. Менгера покладено вчення:

1) німецьких економістів-істориків;

2) німецьких націоналістів;

3) німецьких марксистів;

4) німецьких соціалістів.

37. Хто з перелічених учених не відноситься до неокласичного напрямку?

1) А. Маршалл; 3) Дж. Б. Кларк;

2) В. Ростоу; 4) В. Парето.

38. В.Парето був представником:

1) австрійської школи граничної корисності;

2) кембріджської школи;

3) лозаннської школи;

4) американської школи.

39. У якій країні зародилася історична школа?

1) США; 3) Франції;

2) Англії; 4) Німеччині.

40. Яку одиницю кількісного вимірювання корисності запровадили австрійці:

1) зуфріден; 3) генуфт;

2) ютиль; 4) консюме.

41. За А. Маршаллом величина попиту на певний товар залежить від:

1) споживчої корисності;

2) граничної корисності;

3) ринкової ціни;

4) граничного доходу.