1.2. Увага

Увага - це концентрація свідомості на чому – не будь об’єкті чи діяльності з одночасним відтворенням від всього іншого. Увага пов’язана з волею.

Пасивна увага (мимовільна) - виникає без свідомого вольового зусилля під впливом зовнішніх подразників (сильний звук, яскраве світло і т.д.) і триває поки вони діють. Пасивна увага робітника виникає при зміні шуму у добре знаному ним працюючому механізмі.

Активна увага (довільна) - це свідома увага, яка вимагає вольового зусилля і завжди спрямована на сприйняття об’єктів і явищ з наперед поставленою метою (праця оператора).

Обсяг уваги визначається кількістю об’єктів, які можуть бути сприйняти одночасно і достатньо яскраво та чітко. Звичайно людина охоплює поглядом 6-8 об’єктів, при виконанні певної роботи – 2-3 об’єкта.

Інтенсивність уваги – це ступінь її напруження при сприйнятті об’єкта: із збільшенням інтенсивності уваги сприйняття стає повнішим і чіткішим.

Стійкість уваги – це утримання необхідної інтенсивної уваги продовж тривалого часу. Вона залежить від ступеня тренованості людини.

1.3.Мислення

Мислення - це процес пізнання. Наслідком мислення є думка.

Здатність мислити - властивість людини. Вона дає можливість пізнавати те, що ми безпосередньо не спостерігаємо, передбачати хід подій, результати наших власних вчинків, дозволяє прогнозувати розвиток робочого процесу і результати майбутніх дій.

Глибина мислення - вміння проникати в суть пізнавальних явищ, розкриття їх причин, дошукуватися їх основ.

Послідовність мислення - уміння людини дотримуватися його логічних правил, не суперечити собі в своїх міркуваннях, доводити, обґрунтовувати свої висновки, стежити за тим, щоб думки випливали одна з одної.

Критичність мислення - полягає у здатності переглядати погляди, теорії, що вже склалися, змінювати їх, якщо вони вступають в суперечність з новими даними науки і практики.

Гнучкість мислення – вміння змінювати спосіб розв’язання проблем, знаходити нові шляхи її розв’язання, бути вільним від шаблону в з’ясуванні питань, беручи при цьому до уваги конкретні обставини, за яких відбуваються ті чи інші явища, події.

Швидкість мислення - характеризується часом, впродовж якого людина справляється з пізнавальним завданням. Швидкість правильного, обґрунтованого розв’язання завдань є цінною рисою, необхідною у всіх галузях діяльності людини.

1.4. Ризик і обережність

Ризик – це можлива небезпека чогось або дія навмання, яка вимагає сміливості, відваги в сподіванні на щасливий результат.

Кількісний бік ризику - ступінь ризику. Психологи визначають ступінь ризику як відношення уявлення про небезпеку про фактори, які протистоять небезпеці. В системі «людина-машина» людина – слабша ланка.

Обережність - є набутою психічною якістю, результатом свідомого і дисциплінованого відношення людини до праці.

Необережність - рахуються дії, які виходять за рамки вимог правил безпеки, правил та інструкцій, режиму праці і відпочинку, через недисциплінованість або незнання працівниками технологічних процесів і пов’язаних з ними потенційних небезпек. Деколи необережні дії бувають наслідком анатомо - фізіологічних і психічних вад людини або результатом звикання до небезпеки. Необережна дія може викликати небезпечну ситуацію.

Надмірна обережність може також викликати неприємності. Вона залишає людину незахищеною в екстремальних ситуаціях, уникнути яких в епоху науково-технічної революції практично неможливо.