Тема 1. Фінансове планування в діяльності підприємства

1. Фінансове планування як елемент управління підприємством

2. Мета та завдання фінансового планування

3. Ретроспективний аналіз фінансового планування

4. Особливості і недоліки фінансового планування за командно-адміністративної економіки

5. Бюджетування як сучасний інструмент фінансового планування

6. Критичні підходи до застосування бюджетування в діяльності сучасних підприємств

   1. Основні недоліки бюджетування: дорогий і тривалий процес

   2. Основні недоліки бюджетування: не відповідає сучасному конкурентному середовищу та динаміці зовнішніх змін в економіці

   3. Основні недоліки бюджетування: маніпулювання фінансовою звітністю як спосіб виконання поставлених завдань

7. Альтернативні бюджетуванню методи управління фінансами підприємства

1. Фінансове планування як елемент управління підприємством

Ринкова економіка передбачає роботу підприємства в умовах жорсткої конкуренції. Невизначеність, властива ринковим умовам господарювання, породжує необхідність подальшого удосконалення системи фінансового планування на рівні суб'єктів господарювання та визначає його необхідною умовою ефективного управління фінансами підприємств, важливою передумовою вільного підприємництва, розподілу і споживання ресурсів і товарів.

Саме тому фінансове планування як предмет дослідження продовжує залишатись актуальним для зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів.

За І.А.Бланком фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищенню ефективності його фінансової діяльності в плановому періоді.

В.П.Савчук при визначенні фінансового планування звертає увагу на те, що - «це управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів на підприємстві, яке реалізується в деталізованих фінансових планах».

Згідно визначення Р.Брейлі і С.Майєрса, фінансове планування - це процес, що включає аналіз інвестиційних можливостей і можливостей поточного фінансування, які має корпорація; прогнозування наслідків прийнятих рішень з метою уникнення несподіванок в майбутньому; обґрунтування обраного варіанту та оцінку результатів, досягнутих корпорацією у відповідності з параметрами, встановленими у фінансовому плані.

Отже, майже всі автори, розглядаючи сутність фінансового планування, сходяться на думці, що це певний процес, основним об'єктом якого виступають фінансові ресурси. Суперечливість виникає при наповненні процесу планування. Одні автори розглядають фінансове планування як процес надходження і використання фінансових ресурсів, другі - як процес утворення, розподілу і використання, треті - як сукупність методів і засобів визначення джерел одержання фінансових ресурсів тощо.

Враховуючи вищевикладене, на нашу думку, доцільно визначити фінансове планування як управлінський процес, пов'язаний із використанням різних методичних підходів щодо оптимізації руху фінансових ресурсів, які забезпечують безперервність процесу виробничо-господарської діяльності підприємства та досягення поставлених перед ним цілей.

Недооцінка планування, яка спостерігається останніми роками, значною мірою зумовлена неправильними підходами до цього інструменту управління, що проявилися в умовах адміністративної системи господарювання і скомпрометували саму ідею планування. Хибні принципи, які домінували за централізованого планування, стали одним із основних чинників низької ефективності народного господарства в цілому і окремих суб'єктів господарювання зокрема. З іншого боку, як переконує досвід економічно розвинутих країн і вітчизняна практика, відсутність планів або прорахунки в їхньому складанні є суттєвим чинником, який може зумовити фінансову кризу на підприємстві.

Наслідки реформ в Україні спричинили неоднозначний вплив на стан промислових підприємств. Окремим з них удалося адаптуватися до ринкового середовища, для інших нові методи господарювання виявилися настільки складними, що призвели їх до збитковості, навіть банкрутства.

Статистика свідчить, що від 35 до 80% підприємств виявилися нездатними нормально функціонувати і знайти своє місце на ринку.

За таких умов фінансове планування є тим елементом управління підприємством, який забезпечує розширення кругообігу виробничих запасів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Поряд з факторами, які потребують широкого впровадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють фактори, що стримують його застосування, а саме:

- високий рівень невизначеності на ринку, пов'язаний з тривалими глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя;

- брак ефективної нормативно-правової бази у сфері внутрішньофірмового фінансового планування.

- обмеженість фінансових можливостей підприємств для залучення висококваліфікованих спеціалістів, здатних виконувати складні фінансові розрахунки;

- недостатній рівень розвитку інформаційних технологій на підприємствах;

- недоліки існуючої системи управлінського обліку;

- застарілі методи оперативного управління;

- відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підприємств тощо.

Отже, в умовах ринкової економіки значення фінансового планування зростає. В економічній літературі не має єдиного підходу до тлумачення цієї фінансової категорії. В цілому фінансове планування можна визначити як управлінський процес, пов'язаний із використанням різних методичних підходів щодо руху фінансових ресурсів, які забезпечують достатній рівень виробничо-господарської діяльності підприємства. Характерними особливостями фінансового планування є наявність певного об'єкту, мети, завдань, сфери діяльності, науково обґрунтованих принципів та етапів його організації.