1. Не вдається провести збалансування бюджетів усіх рівнів.

Навіть якщо взяти місцеві бюджети на рівні регіонів то їх можна поділити на три категорії:

• дотаційні; ( західний регіон )

• донори; ( східний регіон )

• само забезпечуючи.

2. Питання формування доходної частини місцевих бюджетів не тільки не відрегульоване, а в умовах ринкової економіки не витримує ні якої критики.

Головним джерелом надходжень до місцевих бюджетів є місцеві податки і збори. Давайте і проаналізуємо структуру місцевих податків і зборів.

КК – 5.11.

Спочатку нагадаємо що з 12.111 місцевих бюджетів 10. 500

сільських і селищних.

Яку ж частку займають місцеві податки і збори у місцевому бюджеті?

У США 65%.

У країнах Євросоюзу 55 – 60 %.

У нас в середньому 5 %. Це у середньому.

В абсолютній більшості 10.500 місцевих бюджетів місцеві податки і збори складають 0,1 – 0,5 %, а 90 % місцевих бюджетів нічого не отримують від місцевих податків і зборів.

А тепер проаналізуємо перелік місцевих податків і зборів. Повернемось до кодокарти.

• податок з реклами; і т. І.

3. Політика держави, щодо розвитку місцевого самоврядування і налагодженню між бюджетних відносин не є науковою, а скоріше інтуїтивною.

Перший принцип наукового підходу – вивчення досвіду

зарубіжних країн. Але не тільки вивчати, а й використовувати.

Наприклад. Всім відомо, що така галузь народного господарства як сільське – є дотаційним. Враховуючи це, держава повинна безпосередньо брати участь в розвитку цієї сфери.

Країни Євросоюзу на 70% фінансують сільське господарство з державного бюджету. Тому в Іспанії, Португалії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, де взагалі немає родючих земель, в ізобілії сільгосппродукції. Тому там на 100 гектарів приходиться 10 тракторів, а на наших 10 тракторів припадає 1500 гектарів при дефіциті запасних частин і паливо-мастильних матеріалів. Де ж використання цього досвіду?

4. Надмірна централізація управлінням бюджетними потоками.

5. Відсутність механізму регулювання між бюджетних відносин на горизонтальному рівні.

Йде мова про взаємодію між бюджетами обласного, районного рівнів.

Доходи і видатки місцевих бюджетів

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок податкових і неподаткових надходжень.

Податкові надходження формуються за рахунок податків і зборів, які віднесені до місцевих бюджетів. Регулює цей процес щорічний закон України про Державний Бюджет України

Розподіл податкових доходів між бюджетами представлений на схемі.

Неподаткові надходження формуються за рахунок:

• платежів;

• доходів від майна, що належить місцевій владі;

• доходів від господарської діяльності підприємств комунальної форми власності.

Комунальний сектор включає:

- промисловість;

• сільське господарство;

• транспорт і зв’язок;

• будівництво;

• торгівлю та громадське харчування;

• постачання і збут;

• житлово – комунальне господарство;

• побутове обслуговування населення.

Позабюджетні фонди цільового призначення формуються за рахунок:

• добровільних внесків підприємств;

• штрафів.

Найбільш вдалим законодавчим актом останніх років, де знайшлося місце і для правового регулювання видатків місцевих бюджетів – є Закон “ Про бюджетну систему України “ 1995 р.

У ньому уперше видатки всіх бюджетів поділено на поточні та на видатки розвитку.

Бюджетний кодекс України прийнятий 21 червня 2001 р. Містить 3 розділ, який присвячений місцевим бюджетам, а глава 11 має назву: Надходження та видатки місцевих бюджетів.

Розділ 4 Кодексу регулює між бюджетні відносини де глава 14 передбачає розмежування видатків між бюджетами.

До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення, належать видатки на:

• органи місцевого самоврядування;

• освіту;

• первинну медико – санітарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії );

• палаци культури, клуби, бібліотеки.