8. За характером зобов’язань:

1. З правом довготермінового погашення.

2. Без права довготермінового погашення.

Передумови випуску державних позик:

1. Наявність кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти;

2. Довіра кредиторів до держави;

3. Зацікавленість кредиторів у наданні позик державі;

4. Можливість держави своєчасно і повністю повернути борг і виплатити дохід.

Джерела погашення державних позик:

1. Доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти;

2. Додаткові надходження від податків.

3. Заощадження коштів завдяки зменшенню видатків.

4. Емісія грошей.

5. Рефінансований борг – залучені від нових позик кошти.

12. Обслуговування та управління державним боргом.

Державний борг – це сума заборгованості держави своїм кредиторам.

Розрізняють таки види боргу:

1. Поточний – сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, а також сума відсотків з усіх випущених позик.

2. Капітальний – загальна сума заборгованості та відсотки, що мають бути сплачені за позики.

3. Внутрішній – заборгованість кредиторам держави в певній країні.

4. Зовнішній – заборгованість кредиторам за межами певної країни.

Здійснюючи внутрішні і зовнішні запозичення держава повинна забезпечити обслуговування державного боргу.

Обслуговування державного боргу – це погашення позик та виплати процентів за ними. Тобто це є сам процес.

Погашення позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів або через випуск нових позик.

Джерелами погашення зовнішнього боргу є:

• бюджет ;

• золотовалютні резерви ;

• кошти отримані від приватизації державного майна;

• нові запозичення.

Обслуговування державного внутрішнього боргу здійснюється Міністерством фінансів через банківську систему.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Одним з головних показників є відношення суми державного боргу до ВВП.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку критичним рівнем цього показника вважає 80 – 100 % ВВП.

Граничний розмір Державного боргу України, згідно Бюджетного кодексу України Ст. 18, не повинен перевищувати 60% ВВП.

В кінці 2005 року Державний борг України склав 18,7 % ВВП. У 2004 році 24,8 % ВВП. Скорочення склало 7,3 млр. грн.

Динаміка Державного боргу України така:

1995 р. – 22,0 %

1996 р. – 25,0 %

1997 р. – 20,0 % “Фінанси” Кудряшов, 2002.

1998 р. – 33,5 %

1999 р. – 56,0 %

2000 р. – 60,0 %

2001 р. – 36,5 %

2002 р. – 33,5 %

2003 р. – 29,8 %

2004 р. – 24,8 %

2005 р. – 18,7 %

2006 р. - 13,9 %

2007 р. - 12,3 %

2008 р. - 19,9 %

Ефективність обслуговування державного боргу залежить від системи управління боргом.

Управління державним боргом – це комплекс заходів, що здійснює держава для забезпечення своєї платоспроможності.

Найпоширенішими методами управління державним боргом є:

1. Конверсія – це зміна доходності позик у бік зниження проценту. Держава зменшує розмір процентів, які мають виплачуватися за позики.

2. Консолідація – збільшення строків випущеної раніше позики ( Продовжується отримання доходів ).

3. Уніфікація – об’єднання декількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик, обмінюються на облігації нової позики.

4. Обмін облігацій – це коли кілька раніше випущених облігацій прирівнюється до однієї нової, за регресивним співвідношенням.

Це часткова відмова держави від своїх боргів.

5. Відстрочення погашення позики – перенесення термінів виплати заборгованості.

Проводиться тоді, коли випуск нових позик є фінансово недоцільним, оскільки всі доходи від позик використовують на обслуговування раніше випущених позик. Тоді переноситься строк погашення і припиняється виплата доходів.

6. Анулювання боргів – держава повністю відмовляється від зобов’язань по боргах.