
- •Тема 5. Бюджет. Бюджетна система
- •План лекційних занять (8 год.) Лекція 8.
- •1. Бюджет як економічна категорія, його функції і призначення
- •2. Джерела і методи формування доходів бюджету
- •Склад видатків бюджету та чинники, що його визначають
- •1. За роллю у відтворенні виробництва.
- •1. Економічна криза, яка спричиняє:
- •2. Зростання державного боргу.
- •Тема5 лекція 9
- •4. Показники, що характеризують стан бюджету
- •Покриття бюджетних видатків доходами.
- •Структура бюджетних видатків.
- •5. Бюджетний устрій та бюджетна система.
- •6. Бюджетний процес і його етапи
- •Тема 5 лекція 10
- •Міжбюджетні відносини, їх регулювання
- •8. Місцеві бюджети як основа фінансового забезпечення місцевого самоврядування
- •Не вдається провести збалансування бюджетів усіх рівнів.
- •4. Надмірна централізація управлінням бюджетними потоками.
- •5. Відсутність механізму регулювання між бюджетних відносин на горизонтальному рівні.
- •9. Поняття бюджетного дефіциту, причини виникнення і наслідки
- •За строком дії.
- •За напрямами дефіцитного фінансування.
- •За строком виникнення.
- •Тема 5 л е к ц і я 11
- •Сутність державного кредиту, його види та форми.
- •11. Класифікація державних позик і джерела їх погашення.
- •За правовими оформленням:
- •За характером погашення.
- •За характером зобов’язань:
- •12. Обслуговування та управління державним боргом.
За напрямами дефіцитного фінансування.
Активний – пов'язаний із нестачею бюджетних ресурсів для фінансування капітальних видатків (інвестицій).
Пасивний – характеризується нестачею бюджетних коштів на фінансування поточних видатків (соціальний захист населення, соціально-культурні заходи, оборону, управління.
За строком виникнення.
Плановий – затверджений у законі про Державний бюджет.
Звітний – фактичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту.
З приводу впливу бюджетного дефіциту на розвиток економіки існують суперечливі погляди.
Джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:
державний кредит;
емісія грошей.
Державні позики залежно від територіального розміщення поділяються на внутрішні і зовнішні.
Внутрішні характеризують залучення коштів від юридичних та фізичних осіб на внутрішньому фінансовому ринку.
Зовнішні пов’язані з надходженням коштів від кредиторів інших країн (юридичні, фізичні особи, уряди чи урядові організації), міжнародних організацій, міжнародних фінансових інститутів.
Емісія грошей – випуск в обіг грошей на покриття бюджетного дефіциту.
Такі гроші є незабезпеченим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Саме тому вона спричиняє інфляцію – знецінення грошей. Грошей стає більше, однак вартість грошової одиниці знижується, тобто сукупна вартість грошей в обігу залишається незмінною і знов-таки недостатньою. Але, оскільки це виявляється тільки після випуску зайвих грошей, емісію можна використати для збалансування бюджету.
Таким чином, із двох джерел покриття бюджетного дефіциту реальним і повноцінним є державні позики. Але їх можна одержати за певних умов:
1. Наявність кредиторів, які мають тимчасово вільні фінансові ресурси.
2. Довіра з боку кредиторів до держави.
3. Наявність стимулів до надання позик державі.
4. Спроможність держави своєчасно повернути борги та виплатити проценти.
Шляхами скорочення бюджетного дефіциту може бути:
Ліквідація дотацій збитковим підприємствам.
Скорочення витрат на управління.
Реформування податкової системи.
Наслідки – зростання Державного внутрішнього і зовнішнього боргу.
Тема 5 л е к ц і я 11
ВСТУП.
Для покриття своїх витрат, пов’язаних з фінансуванням різноманітних потреб суспільства держава може залучати вільні фінансові ресурси господарчих структур і засобів населення. Головним способом отримання додаткових фінансових ресурсів є державний кредит.
Мета : Розкрити значення і роль державного кредиту у фінансової діяльності держави та дослідити його зв’язок з бюджетним дефіцитом і державним боргом.
П Л А Н
10. Сутність державного кредиту, його види і форми.
Класифікація державних позик і джерела їх погашення.
Обслуговування та методи управління державним боргом.
Сутність державного кредиту, його види та форми.
Державний кредит – це сукупність економічних відносин між державою з одного боку та фізичними і юридичними особами - з іншого, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитором і гарантом.
Основна класична форма державно-кредитних відносин, коли держава виступає позичальником коштів.
Будучи кредитором, держава за рахунок коштів бюджету надає, на платній основі, за умови обов’язкового повернення, кредити юридичним і фізичним особам. Але обсяг таких операцій значно менший, ніж при попередній формі.
У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик, взятих на себе фізичними і юридичними особами, вона є гарантом. Оскільки державні гарантії, як, правило розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників, то вони призводять до зростання витрат із централізованих грошових фондів.
Завдання державного кредиту полягає у формуванні додаткових фінансових ресурсів держави за рахунок мобілізації тимчасово вільних коштів населення, підприємств і організацій.
За економічною сутністю, державний кредит це відносини вторинного розподілу вартості ВВП.
Причини існування
Бюджетний дефіцит.
Потребою у виконанні державою своїх функцій.
Постійно зростаючи потреби держави.
Наслідки існування – державний борг.
Таким чином, бюджетний дефіцит є причиною появи державного кредиту , а існування державного кредиту призводить до появи державного боргу.
Крім державного кредиту функціонують ще п’ять форм достатньо самостійних форм кредиту : банківський, комерційний – між юридичними особами у формі реалізації продукції з відстрочкою платежу, для прискорення процесу реалізації товару, споживчий – цільова форма кредитування фізичних осіб, міжнародний, лихварський – ( ростовщический ) має нелегальні форми прояву і видається особам які не мають ліцензій.
Одним з поширених форм кредиту із них є банківський.
Державний кредит має певні спільні риси з банківським кредитом:
Поверненість.
Строковість.
Платність.
Відмінності їх полягають у призначенні.
Банківський кредит призначений для задоволення виробничих потреб суб’єктів господарювання.
Державний кредит призначений для задоволення потреб державних органів влади і управління.
Щодо поняття форм і видів державного кредиту, то сучасна література використовує широку палітру визначень.
Василик О.Д. “ Державні фінанси України” 2002р. Дає таке визначення: Форми державного кредиту – товарна і грошова, а види – державні позики, вклади населення і інш.
Опарін В.М. “Фінанси” 1999р. : Форми – ощадна справа, державні позики, а види – облігації, казначейські зобов’язання.
Базидевич В.Д. “Державні фінанси” 2002р. Дає дві форми - державні позики і ощадну справу, в свою чергу державні позики поділяє на види.
На мій погляд найбільш повну і об’єктивну класифікацію можна прийняти, якщо об’єднати визначення, які дають два автора у своїх посібниках “Фінанси” – Загорський В.С. і Романко О.Р.
Види державного кредиту:
- внутрішній;
- зовнішній.
Форми державного кредиту:
державні позики;
ощадна справа, якщо залучені кошти спрямовуються до бюджету. У комерційних банків мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси;
грошово – речові лотереї;
використання коштів державного позикового фонду.
В свою чергу, державні позики, як основна форма державного кредиту, класифікується за деякими признаками.