5. Операції з банківськими металами

Банківськими металами називають дорогоцінні метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи), доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижчі, ніж: для золота -995,0; срібла – 999,0; для платини і паладію – 999,5.

Банківські метали обліковуються за подвійною оцінкою – у вазі (унція - OZS) та у гривнях – підлягає переоцінці за цінами, встановленими НБУ при кожній зміні цін.

Торгівлю банківськими металами поділяють на оптову та роздрібну. Оптова торгівля здійснюється УМВБ, а роздрібна – уповноваженими банками та фінансово-кредитними установами.

На сьогоднішній день банки України мають можливість здійснювати наступні операції з банківськими металами:

• кредитування під заставу металів;

• оренда депозитних банківських чарунок для збереження банківських металів;

• надання кредитів у дорогоцінних металах;

• передача банку металів на відповідальне зберігання;

• розміщення готівкових банківських металів на банківському депозиті;

• купівля-продаж банківських металів та монет з дорогоцінних металів.

6. Трастові (довірчі) послуги комерційних банків

Трастові (довірчі, фідуціарні) послуги комерційних банків – це довірчі послуги з управління і розпорядження коштами клієнтів банку, їхніми цінними паперами та іншими активами. Надаючи трастові послуги, банк проводить операції з майном клієнта (довірителя) і стає повноважним посередником між ринком і клієнтом, приймаючи інвестиційні та управлінські рішення в інтересах свого клієнта і розподіляючи в разі необхідності кошти для забезпечення зобов’язань клієнта. До трастових послуг належать придбання і продаж цінних паперів клієнта з метою максимізації його прибутку, контроль за отриманням прибутків на користь клієнта (дивідендів, відсотків та ін.), ведення особистих банківських рахунків клієнта (оплата його рахунків, одержання належних йому платежів та ін.).

Учасниками операцій цього виду можуть бути три сторони:

• довіритель майна (засновник) — юридична або фізична особа, яка заснувала траст та/або передала довірительному власнику повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору;

• довірительний власник (траст) — сторона, яка здійснює управління майном. Ним можуть бути спеціалізовані трастові компанії (довірчі товариства) або трастові відділи банків;

• бенефіціар — особа, на користь та в інтересах якої надаються довірчі послуги. Ним може бути сам довіритель майна або третя особа.

За надання довірчих послуг банк стягує плату, розмір якої встановлюється в договорі між банком та клієнтом.

7. Депозитарні послуги банків

Депозитарні (кастодіальні) послуги надаються банками, які мають можливість вести депозитарну діяльність зберігача цінних паперів. Тобто банки виконують функцію зберігача цінних паперів за дорученням клієнтів і надають можливість клієнтам банку реалізувати їхнє право за цінними паперами. До переліку депозитарних належать такі послуги:

• відкриття рахунка для обліку цінних паперів клієнта, депонованих у зберігача цінних паперів;

• відповідальне зберігання цінних паперів;

• знерухомлення документарних цінних паперів клієнта з метою їх подальшого обігу в електронному вигляді;

• облік переходу права власності на цінні папери за розпорядженням клієнта;

• одержання прибутку за цінними паперами, що зберігаються в зберігача, з подальшим переказуванням за дорученням клієнта на його рахунки чи виплатою готівки в касі;

• обтяження цінних паперів зобов’язаннями;

• надання власникам цінних паперів виписок після кожної проведеної операції і надання звітів про оборот цінних паперів;

• матеріалізація цінних паперів з метою їх подальшого обліку в реєстрі реєстродержателя.