4.Товар та його властивості.

Товар – це продукт природи і праці, який виготовляється для задоволення потреб суспільства, обміну на ринку або для продажу. Товар створений, щоб задовольняти певну потребу і здатній обмінюватися на інший товар у певних пропорціях чи за визначену ціну.

Товар має дві властивості : споживча вартість і мінова вартість.

Споживча вартість товару – це його здатність задовольняти потреби людей. Корисність товару зумовлена її властивостями . Категорія споживчої вартості дає змогу виявити взаємозв’язок між властивостями товару і потребами людини. Така можливість зумовлена дво сторонністю цієї категорії: з одного боку , споживча вартість – це вся сукупність властивостей товару, а з іншого – це відношення властивостей товару до потреб людей.

Є два види споживчої вартості:

-споживча вартість виробника – виникає в тому випадку, коли блага створюються для споживання самим виробником;

-суспільна споживча вартість – виникає в тому випадку, коли блага створюються для когось іншого.

Послуги також відносять до споживчої вартості , але вони характеризуються унікальністю, яка полягає у наступному:

• Споживча вартість послуги не має речової форми;

• Оскільки послуги не мають речової форми, то їх не можна накопичувати, тобто вони не включаються до національного багатства;

• Споживча вартість послуги – це корисний ефект діяльності живої праці.

Мінова вартість- це здатність товару обмінюватись, це пропорція. В якій один товар обмінюється на інший. В основі мінової вартості лежить суспільний поділ праці та суспільна споживча вартість.

Двоїстий характер вартості пояснюється суперечністю між індивідуальною та суспільною вартостями (внаслідок різниці індивідуальних та суспільно –необхідних витрат часу).

Величина вартості товару – це кількість робочого часу, затраченого на виготовлення одиниці товару.

Конкретна праця – це суспільна праця,яка затрачена в певній корисній формі з використанням певних засобів і предметів праці, результатом якої є створіння певної споживчої вартості.

Абстрактна праця – це праця товаровиробника, яка взята як затрати людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми (витрати людської робочої сили з фізіологічного погляду, витрати людської енергії).

Між конкретною і абстрактною працею спостерігається відмінність: у першому випадку йдеться про те, як здійснюється праця і що вона виробляє, у другому – скільки праці витрачається і скільки часу вона триває.

4.Суть грошей і грошових систем.

Гроші — засіб платежу, який приймається в обмін на товари та послуги.

Грошова маса — це сукупність готівкових та безготівкових грошей, які забезпечують оборотність товарів та послуг в економіці.

У сучасних умовах на ринку грошовий оборот забезпечується готівковими та безготівковими грошима. Пропозиція грошей представлена грошовою масою і складається з таких грошових агрегатів:

• готівка, або гроші поза банками (паперові та металеві гроші, що перебувають в обігу). Металеві гроші становлять приблизно 2–3 % загальної пропозиції, вони є зручними для здійснення дрібних покупок.

Готівка запроваджується в обіг Національним банком, який

здійснює їх емісію;

— гроші для операцій, які відповідають базовому визначенню грошей і являють собою пропозицію грошей у вузькому розумінні(готівка + чекові вклади).Чекові вклади — це запаси на банківських рахунках і вклади в комерційних банках та ощадкасах. На ці вклади можуть бути виписані чеки.

- гроші у широкому розумінні.

В сучасних умовах величезна кількість операцій з купівлі-продажу товарів здійснюється без участі готівкових грошей;

1) гроші, які перебувають на без чекових ощадних рахунках у банках або ощадних установах. Причому можна одержати готівкові гроші з цих рахунків або переказати їх на поточний рахунок;

2) строкові вклади, які стають досяжними лише після певного строку.

Грошова система – це форма організації грошового обігу, що історично склалася в країні та закріплена в національному законодавстві.

До грошової системи належать: грошова одиниця країни; види державних грошових знаків – металевих та паперових, які мають законну силу, законодавством встановлено порядок випуску та обігу; регламентація безготівкового обігу; порядок обміну національної валюти на іноземну і регульований державний валютний курс; державне регулювання грошового обігу.

Відомі два типа грошових систем:

а) грошова система металевого грошового обігу, за якої метал виконував всі функції грошей;

б) паперово - кредитний обіг, в основі якого лежать кредитні гроші.

Металеві системи поділяються на біметалеві та монометалеву.

Біметалева система –це система, за якої золотом та сріблом законодавчо встановлена роль загального еквівалента.

Монометалізм – це грошова система, за якої золото є загальним еквівалентом.

ПИТАННЯ до теми №3»ОСНОВНІ ФОРМИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ»

1.Основні форми суспільного виробництва.

2.Ознаки натурального виробництва.

3.Ознаки товарного виробництва.

4.Форми товарного виробництва.

5.Потреби суспільства як категорія економічної теорії.

6.Класифікація потреб за суб’єктивними та об’єктивними ознаками.

7.Економічні та соціальні потреби.

8.Економічний інтерес як самостійна економічна категорія.

9.Суб’єкти економічних інтересів.

10.Класифікація економічних інтересів.