3.Тактичне планування

Тактичне планування покликане сформувати механізми реалізації обраної стратегії. Воно, як правило, розраховане на нетривалий період. тактичне планування має два різновиди: поточне та оперативне.

Поточне планування – це різновид управлінської діяльності, який спрямований на розробку параметрів, заходів, бюджетів та адміністративних важелів з метою формування поточних планів щодо функціонування конкретних сфер діяльності організації чи її діяльності загалом на річний період у напрямку досягнення обраної стратегії діяльності. Поточне планування реалізується через певні етапи. Розглянемо ретельніші етапи поточного планування.

1 етап. Інформаційне забезпечення поточного планування полягає в підборі, класифікації та підготовці до використання інформації щодо формування системи планових параметрів, вибору необхідних заходів, здійснення процесу бюджетного планування, формування альтернативних поточних планів, методичного забезпечення. Визначальною інформацією тут є дані з розробленого стратегічного плану. При цьому слід пам’ятати про необхідність використання сучасних інформаційних ситуацій.

2 етап. Оцінювання та аналіз сильних та слабких позицій організації проводиться аналогічно як при стратегічному плануванні, але на відміну від попереднього при поточному плануванні оцінюються сильні і слабкі позиції організації з точки зору формування можливостей для реалізації обраної стратегії діяльності.

3 етап. Вибір та формування планових параметрів (системи економічних, технологічних, соціальних та ін. показників) на засадах стратегії. Цей етап поточного планування є одним із найважливіших, оскільки його основним завданням є розробка системи економічних, технологічних, соціальних показників, що сприятимуть реалізації обраної стратегії діяльності на засадах наявного інформаційного забезпечення, виявлення сильних і слабких позицій організації. До економічних показників слід віднести такі: рентабельність, ліквідність, розмір прибутку, обсяги виробництва та реалізації, економічну ефективність, ефект, собівартість продукції, оборотність тощо. Підсистема соціальних показників включає: рівень з/п, продуктивність праці, трудомісткість робіт, питома вага управлінців в загальній чисельності працівників, витрати на покращення умов праці, оздоровчі та розважальні заходи для працівників, харчування працівників тощо. На відміну від попередніх підсистем (економічної та соціальної), які можуть характеризувати підприємство будь-якого профілю діяльності, підсистема технологічних показників є досить специфічною для кожного підприємства. До технологічних показників слід віднести: виробничу потужність обладнання, витрати на модернізацію та оновлення технології, фондовіддачу, фондомісткість, витрати на механізацію та автоматизацію виробництва та ін.

4 етап. Підбір на альтернативних засадах заходів щодо досягнення планових параметрів. Після визначення основних показників, яких насамперед прагне досягнути організація в межах реалізації обраної стратегії, необхідно розробити заходи щодо досягнення заданих параметрів. Вони будуть досить специфічними для конкретних підприємств. Прикладами можливих заходів можуть бути:

• освоєння виробництва нових видів продукції;

• модернізація технології виробництва;

• впровадження прогресивних технологій;

• розробка масштабної рекламної кампанії;

• впровадження передових методів роботи тощо.

5 етап. Бюджетне планування. Бюджетне планування як один із етапів поточного планування, покликане розробити механізми реалізації сформованих на попередньому етапі заходів з мінімальними втратами та максимальними вигодами. Бюджетне планування – це процес формування бюджетів для конкретних об’єктів на рік з метою визначення на засадах багатоваріантного аналізу в натуральній чи грошових формах обсягу видатків та надходжень, оптимізації їх структури та кореспонденції з метою досягнення установлених цілей організації, реалізації визначених заходів з урахуванням наявності певних обмежень та впливу чинників середовища функціонування.

Основними цілями бюджетного планування є:

• мінімізація втрат;

• оптимізація ресурсних потоків;

• вивільнення фінансових ресурсів для реалізації найбільш прибуткових проектів;

• виокремлення найбільш перспективних сфер для інвестування;

• виокремлення високорентабельних, низькорентабельних та нерентабельних видів бізнесу;

• оптимізація структури капіталу;

• підвищення ефективності використання наявних ресурсів тощо.

Бюджетне планування повинне здійснюватись відповідно до певних принципів, а саме:

1. Принцип системності. Передбачає розгляд об’єктів бюджетного планування як системи, яка складається із структурних елементів, що є взаємопов’язаними і взаємодоповнюючими. Нехтування хоча б одним з елементів чи певних взаємозв’язків може призвести до необ’єктивності сформованих бюджетів.

2. Принцип збалансованості. Полягає в тому, що усі проміжні та зведені бюджети в організації повинні бути збалансованими, тобто видаткова частина та частина надходжень повинні відповідати одна одній.

3. Принцип координації. Полягає у тому, що бюджетне планування повинно враховувати існуючі в організації зв’язки за вертикаллю і горизонталлю і вплив різноманітних змін у бюджеті на діяльність кожного підрозділу організації.

4. Принцип інтегрування. Передбачає орієнтування під час формування бюджетів виробничих підрозділів організації на основний бюджет організації, що забезпечує можливість відображення в них загальної мети і стратегії підприємства.

5. Принцип партисипативності. Полягає у залученні до процесу бюджетного планування працівників, які надалі братимуть участь у реалізації бюджетів.

6. Принцип оптимальності. Означає, що весь комплекс рішень, передбачених бюджетом, повинен бути найкращим за критеріями збалансованості та цілевизначеності.

7. Принцип мінімізації витрат. Пов'язаний з організацією процесу бюджетного планування з мінімальними витратами.

8. Принцип гнучкості. Полягає в оперативному реагуванні процесу бюджетного планування і самих бюджетів на зовнішні та внутрішні впливи.

9. Принцип взаємоузгодження. Передбачає взаємозв’язок бюджетів різних часових горизонтів та об’єктів бюджетного планування.

10. Принцип своєчасності доведення до виконавців. оскільки бюджет з позиції виявлення майбутнього стану організації є планом, то його своєчасне формування і доведення до виконавців дає змогу підготуватись до роботи у плановому періоді.

Методи бюджетного планування – це способи і прийоми розробки планових бюджетів організації.

Виділяють такі методи бюджетного планування: