
- •Навчальна програма
- •Контекст дисципліни
- •Цілі та завдання
- •Результати навчання
- •Навчальна стратегія
- •Методи та технології навчання
- •Методи оцінювання, форми контролю, критерії оцінювання (із зазначенням питомої ваги в підсумковій оцінці)
- •Виконання індивідуального навчального завдання
- •Розподіл навчального часу
- •2. Для заочної форми навчання
- •Тематичний план для денної та заочної форм навчання
- •Література
- •Література
- •Література:
- •Методичні вказівки
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література
- •Самостійна робота
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Питання для самостійної роботи
- •Література
- •Питання до самостійної роботи
- •Література
- •Орієнтовні питання до підсумкового контролю
Література:
Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року (Із змінами згідно із Законом № 2222-IV (2222-15) від 08.12.2004) // http://www.rada.kiev.ua
Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управлення: содержание деятельности и организационные структури. – К., 1990.
Ансоф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1998.
Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: Монографія /За заг. ред. В.Д.Бакуменка, В.М.Князєва; Кол. авт. :В.Д.Бакуменко, Л.М.Гогіна, І.В.Козюра, ін. – К.:Вид-во НАДУ, 2005. –171с.
Мэннинг Н. Реформа государственного управления: международный опыт /Ник Мэннинг, Нил Парисон; Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2003. – 496 с.
Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. – М.: Изд-во “Юридическая литература”, 1997.
Гвишиани Д.М. Организационное управление. – М.: изд-во МГТУ им.Н.Е.Баумана, 1988.
Концепція адміністративної реформи в Україні // Офіційний вісник України. – 1999. – №21.
Нижник Н., Черленяк І. Синергетично-рефлексивна модель соціальної організації та управління //Вісник НАДУ при Президентові Украни. – Вип.3. – 2003. – С.5-13
Організаційно-правові засади державного управління: Навч. посібник / За заг. ред. Іжа М.М., Пахомова Т.І., Різникова Я.О.. – Одеса, ОРІДУ НАДУ, 2008.
Прангишвили И.В., Бурков В.Н., Горгидзе И.А., Джавахадзе Г.С., Хуродзе Р.А. Системные закономерности и системная оптимизация. (Серия «Системы и проблемы управления»). – М.: Синтег, 2004.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4
ТЕМА:
Організаційна структура системи державного управління
Питання для обговорення.
Поняття організаційної структури державного управління, її риси.
Основи побудови організаційної структури державного управління.
Основні фактори впливу на формування організаційних структур.
Організація державного органу, вимоги до його структури.
Система органів державного управління в Україні
Президент України.
Верховна Рада та державне управління.
Кабінет Міністрів України в системі органів виконавчої влади.
Центральні органи виконавчої влади: організація, правовий статус.
Розв'язування управлінських ситуацій.
Методичні вказівки
При вивченні даної теми слухачі повинні уяснити поняття організаційної структури державного управління, вміти виділяти її характерні риси, визначати об'єктивні і суб'єктивні фактори, що впливають на конкретні прояви, форми зв'язку, розміщення та взаємодію елементів організаційної структури державного управління.
Слухачі мають чітко розуміти взаємопов’язаність функції та організаційної структури управління, що виступають відповідно як зміст і форма системи управління. Увага повинна зосереджуватись на вивченні базових моделей (типів) організаційних структур державного управління органічного та неорганічного типу, визначенні переваг і недоліків різних типів організаційної структури державного управління.
Поряд з цим, слухачам слід звернути увагу на такі важливі аспекти побудови структури будь-якого державного органу, як чітке виділення керівної ланки, побудова складових підрозділів в державному органі. Також при вивченні теми увага має приділятись вивченню організаційних відносин, умінню визначати їх типи.
Вивчення системи органів державного управління в Україні слід розпочинати з ознайомлення з Конституційними засадами державної влади в Україні та принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову. При цьому, слід чітко знати і розрізняти статус, функції та повноваження Президента України, Кабінету Міністрів як вищого органу в системі виконавчої влади; міністерств, відомств, державних комітетів, що функціонують на центральному рівні; місцевих державних адміністрацій, органів спеціальної галузевої та функціональної компетенції, що забезпечують державне управління на місцевому рівні. Розглядаючи систему органів виконавчої влади слід прослідкувати механізм делегування повноважень та механізм взаємодії органів державного управління і місцевого самоврядування в реалізації державної політики в різних сферах суспільного життя.