- •1.6. Стінові панелі
- •2.1.1. Постійне навантаження
- •2.1.2. Тимчасове навантаження Снігове навантаження
- •Вітрове навантаження
- •Навантаження від мостових кранів
- •2.1.3. Розрахунок поперечної рами
- •2.2. Сполучення навантажень
- •Розділ 3. Розрахунок і конструювання залізобетонної збірної ферми
- •3.1. Визначення зусиль в елементах ферми
- •3.2. Розрахунок верхнього поясу ферми
- •3.3. Розрахунок нижнього поясу ферми
- •3.3.1. Нижній розтягнутий пояс
- •3.3.2. Розрахунок нижнього пояса на тріщиностійкість
- •3.3.3. Перевірка тріщиностійкості нижнього пояса.
- •3.3.4. Розрахунок ширини розкриття тріщин
- •3.4. Розрахунок розтягнутого розкосу
- •Розділ 4. Розрахунок і конструювання залізобетонної збірної колони
- •4.2 Визначення площі поперечного перерізу арматури для крайньої колони (по осі а) в перерізі 4 - 4 (підкранова частина колони)
- •4.3.1 Перевірка міцності колони на стиск у перерізі 2 – 2 із площини рами
- •4.3.2 Перевірка міцності колони на стиск у перерізі 4 – 4 із площини рами
- •4.4. Розрахунок підкранової консолі колони
- •Розділ 5. Розрахунок і конструювання фундаменту під крайню колону
- •5.1. Вихідні дані для проектування фундаменту
- •5.2. Визначення розмірів стакану фундаменту
- •5.2.1. Визначення висоти стакану
- •5.2.2. Визначення розмірів стакану в плані
- •5.3. Визначення зусиль, які діють на основу за граничними станами іі групи
- •5.4. Визначення зусиль, які діють на основу за граничними станами і групи
- •5.5. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •5.6. Конструювання фундаменту у плані
- •5.7. Розрахунковий тиск у ґрунті під підошвою фундаменту
- •5.8. Розрахунок арматури фундаменту
- •5.8.1. Розрахунок арматури підошви фундаменту в напрямку більшої сторони
- •Література
4.2 Визначення площі поперечного перерізу арматури для крайньої колони (по осі а) в перерізі 4 - 4 (підкранова частина колони)
Вихідні
дані для розрахунку: N
= 1046,03 кН, M
= 315,8 кНм
– відповідно розрахункові значення
поздовжньої сили стиску й згинального
моменту від дії постійних і короткочасних
навантажень;
,
-
розрахункові значення поздовжньої сили
стиску та згинального моменту від дії
постійних і довгочасних навантажень
(приймаємо за розпечаткою (див. 3
стовпчик));
,
- розрахункові значення поздовжньої
сили стиску та згинального моменту від
короткочасної дії навантаження від
снігу (приймаємо за розпечаткою (див. 5
стовпчик)); розміри поперечного перерізу
підкранової частини колони h =
700 мм, b = 400 мм;
a = a
= 40 мм; висота підкранової частини
колони Hв=7,35 м;
бетон важкий класу В20 із тепловою
обробкою при атмосферному тискові
(Eb = 2,4 104 МПа);
арматура класу А-ІІІ (Rs = Rsc =
365 МПа, Es
= 2 105 МПа).
Розрахунок. Для розрахунку необхідно прийняти розрахункову характеристику бетону Rb ([2], табл. 8). Цю характеристику слід приймати залежно від коефіцієнта умов роботи бетону b2, яким ураховується вплив тривалості дії навантаження ([2], п. 3.1). Для цього перевіряємо умову ([2], п. 3.1): MI < 0,82MII;
.
Оскільки 0,82MII = 0,821177,42 = 965,49 кНм < MI = 1012,16 кНм, то розрахунок можна виконувати відповідно до випадку “б” ([2], п. 3.1), тобто на дію всіх навантажень, приймаючи тепер Rb =15 МПа (при b2 = 1).
Тепер знаходимо розрахункову довжину підкранової частини колони ([2], п. 3.55) та визначаємо, яку формулу слід застосувати для обчислення Ncr:
l0 = 1,5 ∙ Hb = 1,5 ∙ 7,35 = 11,025 м;
оскільки l0 / h = 11,025 / 0,8 = 13,8 > 4, то обчислення Ncr здійснюватимемо за формулою (2).
Для цього попередньо підраховуємо значення необхідних величин.
,
,
,
– залишаємо е0 = 540 мм.
Оскільки
,
приймаємо δе = 0,5.
.
Приймаємо μ = 0,01, тоді
Оскільки N = 1306,93 кН < Ncr = 7399,9 кН, то розміри перерізу підкранової частини колони достатні.
За формулою (1) маємо:
.
Попередньо визначаємо випадок розрахунку:
.
Висновок: випадок розрахунку – переший, тобто маємо великі ексцентриситети.
У перерізі 4 – 4, відповідно до таблиці сполучень зусиль, приймаємо несиметричне армування.
Ексцентриситет сили відносно центра ваги розтягнутої арматури
.
Необхідна площа стиснутої арматури за формулою (4) складатиме:
.
Оскільки As < 0, то в стиснутій зоні перерізу колони арматура за розрахунком не потрібна, а тому її кількість приймаємо із конструктивних вимог ([2], п. 5.53):
As,f = 0,002 · 400 · 660 = 528,0 мм2.
Таким чином, для армування стиснутої зони приймаємо 2Ø20 А-ІІІ, As,f = 628 мм2.
Тепер обчислюємо за формулами (6) і (5) необхідну площу розтягнутої арматури:
;
оскільки αm = 0,339 < αr = 0,613, то маємо перший випадок розрахунку;
при αm = 0,339 ([2], табл. 20) ξ = 0,43;
.
Фактичне значення коефіцієнта армування:
.
Висновок: оскільки μf < μ = 0,01, то повторний розрахунок не виконуємо.
Остаточно для армування розтягнутої зони перерізу колони приймаємо (2Ø36 + 1Ø28) А-ІІІ, As,f = 2036 + 615,8 = 2651,8 мм2.
Окрім того, вздовж висоти поперечного перерізу слід установити по одному конструктивному стержню Ø16 А-ІІІ, оскільки відстань між стиснутою і розтягнутою арматурою перевищує 500 мм ([2], п. 5.57). У результаті розрахунків та врахування конструктивних вимог армування перерізу 4 – 4 буде мати вигляд, зображений на рис. 2.
Рис.4.2. – Армування перерізу 4 – 4 підкранової частини колони.
4.3. Перевірка міцності колони на стиск із площини рами
Міцність колони на стиск із площини рами перевіряють на дію поздовжньої сили, прикладеної з ексцентриситетом е0, який дорівнює випадковому ексцентриситету еа. Такий розрахунок можна не виконувати, якщо гнучкість колони із площини рами менша від гнучкості в площині рами. При цьому для визначення розрахункової довжини колони в підрахунках її гнучкості із площини рами прийняті вище позначення розмірів перерізу h і b замінюють на b та h. Тобто тепер за висоту h перерізу приймають його розмір b у площині рами (в даному прикладі будемо мати h = 400 мм). Крім того, при визначенні розрахункової довжини колони слід також мати на увазі, що в повздовжньому напрямку будівлі встановлені в'язі.
