Вітрове навантаження

Навантаження від вітру визначаємо для навітряної та завітряної частини будівлі. Тобто визначаємо активне і пасивне навантаження:

, де

 коефіцієнт надійності за навантаженням, ,  аеродинамічні коефіцієнти для активного і пасивного тисків відповідно, коефіцієнт, який визначається за ( [1], табл. №6 ) і залежать від типу місцевості та висоти будівлі, швидкісний напір, який приймаємо за ( [1], карта №3 і табл. №5 ).

Тоді отримаємо:

p₁ = 0,3·0,65·0,8·12·1,4·0,95 = 2,5 кН/м

p₂ = 0,3·0,65·0,6·12·1,4·0,95 = 1,87 кН/м

Навантаження від тиску вітру на частину стіни в межах висоти ригеля прикладається на рівні нижнього поясу ригеля як зосереджена сила без врахування моментів, які виникають від такого перенесення. Ця сила обчислюється за формулою:

= 0,3·1,4·0,95·36·(0,8 + 0,6) =13,7 кН

A_k = (H₃ - Ho)·Bo =3·12 = 36 м² – площа вертикальної поверхні надколонної частини стіни.

Навантаження від мостових кранів

Вертикальний опорний тиск на раму від кранів обчислюється за лініями впливу при невигідному для колони поздовжньому положенні коліс крана на підкранових балках.

Розрахунковий тиск на колону, до якої наближений візок крана становить:

, де

коефіцієнт надійності за навантаженням. Приймається .

нормативний тиск колеса крану. Приймається за п. 1.8. F_max = P = 188 кН.

сума ординат ліній впливу для опорного тиску на колону. Зі схеми навантаження (див. вище) приймаємо 3,066.

Отримаємо:

Dmax = 188·3,066·1,1·0,95 = 602,35 кН

Розрахунковий тиск на протилежну колону:

, де

найменший тиск колеса крана, який визначається за формулою:

, де

т - вантажопідйомність крана, т - маса крана з візком, кількість коліс крану з однієї сторони.

Тоді отримаємо:

F_min = 5·(22 + 20) – 188 = 22 кН D_min = 22·3,066·1,1·0,95 = 70,5 кН.

Максимальний та мінімальний тиск і передаються в тому ж місці, що й навантаження від ваги підкранових балок.

Розрахунковий горизонтальний опорний тиск на колону рами:

, де

маса візка крана: т. Згідно п. 1.8. кількість гальмівних коліс візка: .

Отримаємо: T^’ = 10·27/40 = 6,75 кН

Максимальна горизонтальна сила :

кН

2.1.3. Розрахунок поперечної рами

Поперечна рама складається зі стійок змінної жорсткості (зі зсувом осей крайніх стійок), які шарнірно об’єднані на позначці . Ригелями безкінечної жорсткості.

Оскільки знаходження зусиль у колонах у площині поздовжньої рами завданням не передбачається, то складання розрахункової схеми поздовжньої рами і підрахунок навантажень, що прикладені до неї, не виконуємо.

Статичний розрахунок поперечної рами виконуємо на ПЕОМ за допомогою програми “РАМА”. Вихідні дані до ПЕОМ заносить оператор ПЕОМ.

На окремому аркуші складаємо інструкцію для оператора.

2.2. Сполучення навантажень

Найбільш несприятливі комбінації зусиль наведені у розпечатці. Згідно з неї визначаємо розрахункові комбінації зусиль для перерізу 2-2 і 4-4. Розглянемо кожний переріз окремо, та складемо сполучення навантажень. Найбільш несприятливими комбінаціями зусиль будуть:

Переріз 2-2: 1) M_max = 263,89 + 0,9·(-18,92+(-27,2+49,48)·0,85+18,27) = 248,86 кН·м

N_відп= 771,75 кН

Переріз 4-4:

1) M_max = 317,6 + 0,9·(0+(-6,12+35,36)·0,85+103,31) =315,8 кН·м

N_відп= 1406,03 кН

Q_відп=100,00кН

2) M_max = 288,73 + 0,9·(0+(-5,1+0)·0,85+86,09) =298,01 кН·м

N_відп= 839,45 кН

Q_відп=89,66 кН