2.1.1. Постійне навантаження

Навантаження від ваги покриття визначені у пункті 2.1. пояснювальної записки. Це навантаження передається на колону через кроквяну ферму і являє собою вагу покриття і кроквяної ферми. Вага покриття визначається як добуток вантажної площі на вагу 1 м² покриття, а вага кроквяної ферми наведена в п. 1.2.

Постійне навантаження від покриття, яке являє собою опорний тиск ригеля на крайню колону визначається за формулою:

=0,5·(3,475·18·12 + 115·1,1·0,95) = 433,4 кН, де

 розрахункове навантаження від покриття (таблиця № 2.1.),  проліт будівлі,  крок колон будівлі,  вага кроквяної ферми (приймаємо згідно п. 1.2).

Постійне навантаження J прикладене до верхівки колони з ексцентриситетом , величина якого становить: . Приймаємо +0,1 м.

Навантаження від власної ваги підкранової балки і ваги підкранових шляхів Jп передається на консоль колони через підкранову балку і визначається за формулою:

= (103 + 1·12)·1.1·0.95 = 103 кН, де

 проліт будівлі,  крок колон будівлі,  вага підкранової балки (приймаємо згідно п. 1.3),  вага 1 м кранового шляху (приймаємо 1 кН). Тиск від ваги підкранової балки Jп прикладений до консолі колони на відстані e₁ = 750 мм від координаційної осі.

Ексцентриситет дії сили Jп відносно осі підкранової частини крайньої та середньої e_a1, e_aб колони знаходимо за формулою:

мм. Очевидно, що e_1б = 750 мм.

Навантаження від власної ваги відповідно надкранової і підкранової частини крайньої колони становить:

= 4,5·0,6·0,4·25·1,1·0,95 = 28,215 кН, де

 об’ємна вага з/б (приймаємо = 25 кН/м³).

= 90·1,1·0,95 – 28,215 = 65,85 кН,

де  вага всієї крайньої колони (приймаємо згідно п. 1.4.).

Навантаження від власної ваги відповідно надкранової і підкранової частини середньої колони становить:

= 4,5·0,6·0,4·25·1,1·0,95 = 28,215 кН, де

= 99·1,1·0,95 – 28,215 = 75,26 кН, де

 вага всієї середньої колони (приймаємо згідно п. 1.5.).

Відстань між осями верхньої і нижньої частини колони по вісі приймаємо е_о2 = 0,1.

Навантаження від навісних стін (приймаємо ділянку, де відсутні віконні прорізи) :

= 0,3·11·12·11·1,1·0,95·(4,5+1,5) = 248,3 кН, де

Навантаження від навісних стін у межах підкранової частини колони:

= 0,3·12·11·1,1·0,95·(10,8-4,5) = 266,9 кН

Навантаження від ваги стінового загородження і вважають прикладеним по середині товщини панелі. Тоді ексцентриситет цих зусиль відносно геометричної осі відповідно надкранової і підкранової частини колони дорівнює:

мм

мм

2.1.2. Тимчасове навантаження Снігове навантаження

При розрахунку рами навантаження від снігу приймається рівномірно розподіленим за довжиною ригеля. Нормативне навантаження на 1 м² горизонтальної проекції покрівлі обчислюють за формулою: , де  вага снігового покриву на 1 м² горизонтальної поверхні. Приймається згідно ( [1], карта №1 і табл. №4 ) =0,7. Проектована будівля знаходиться у сніговому районі.  коефіцієнт переходу від снігового навантаження на землі до навантаження на покриття. Приймаємо .

P = 0,5·So··Lo·Bo·_f·_n/2 = 0.5·0.7·1·18·12·1,4·0,95/2 = 100,5 кН