Види лізингових платежів

Важливим елементом лізингової операції є встановлення графіка виплат — лізингових платежів, що містять у собі наступні елементи:

• амортизацію фінансуємого активу;

• витрати лізингодавця, а саме;

- витрати, зв'язані з залученням капіталу, тобто процентні платежі по кредиту;

- операційні витрати лізингодавця, зв'язані з висновком і керуванням лізинговим контрактом;

• прибуток лізингодавця.

Лізингові платежі звичайно здійснюються авансом, тобто платіж за наступний період виробляється в самому його початку і без відстрочок.

Види лізингу

Класифікації лізингових угод. У залежності від кількості учасників (суб'єктів) угоди розрізняють:

• двосторонні лізингові угоди (чи так називаний прямої лізинг), при яких постачальник майна і лізингодавець виступають в одному обличчі;

• багатобічні лізингові угоди (чи так називаний непрямий лізинг}, при яких майно в лізинг здає не постачальник, а фінансовий посередник, у якості якого виступає лізингова компанія. Класичним варіантом цього виду угоди є тристороння, у якій беруть участь постачальник, лізингодавець і лізингоотримувач.

По типу майна розрізняють:

• лізинг рухомого майна (робітники машини й устаткування для різних галузей промисловості, засобу обчислювальної й оргтехніки, транспортні засоби і т.п.);

• лізинг нерухомого майна (виробничі будинки і спорудження);

У залежності від сектора ринку, де виробляються лізингові операції, виділяють:

• внутрішній лізинг, при якому всі учасники угоди представляють одну країну;

• зовнішній (міжнародний) лізинг, при якому лізингодавець і лізингоотримувач знаходяться в різних країнах. Продавець майна може знаходитися в одній з цих чи країн в іншій державі.

У свою чергу, міжнародний лізинг може бути експортним і імпортної. У міжнародній угоді лізингоотримувач бере участь в імпортному лізингу, а лізингодавець — в експортному. Для України в даний час характерний імпортний лізинг.

У залежності від форми лізингових платежів розрізняють:

• лізинг із грошовим платежем, при якому виплати виробляються в грошовій формі;

• лізинг із компенсаційним платежем (чи так називаний компенсаційний лізинг), при якому лізингоотримувач розраховується з лізингодавцем товарами, як правило, зробленими на орендованому майні, чи шляхом надання зустрічних послуг;

• лізинг зі змішаним платежем, при якому частина платежу надходить у грошовій формі, а інша у виді товарів і послуг.

По обсязі обслуговування переданого майна лізинг підрозділяється на:

• чистий лізинг (net leasing) — відносини, при яких все обслуговування майна бере на себе лізингоотримувач. Тому в даному випадку витрати по обслуговуванню устаткування не включаються в лізингові платежі. Дана модель характерна для фінансового лізингу і є класичної;

• лізинг із додатковим обслуговуванням (wet leasing) припускає обов'язкове технічне обслуговування устаткування, його ремонт, страхування й інші операції, що лежать на лізингодавцеві. Крім цих послуг за бажанням лізингоотримувача лізингодавець може взяти на себе обов'язку по підготовці кваліфікованого персоналу, маркетингу і рекламі готової продукції, постачанню сировини і т.п. Слід зазначити, що для оперативного лізингу характерний в основному лізинг із додатковим обслуговуванням.

У зв'язку з тим, що в Україні поки ще не склався розвитий ринок лізингових послуг і практично немає лізингових компаній, що могли б забезпечити якісне технічне обслуговування об'єктів лізингу, найбільш розповсюдженим видом лізингу є чистий. Однак якщо звернутися до досвіду Франції, де лізингові операції існують з початку 60-х рр., те французькі лізингові компанії пропонують своїм клієнтам найрізноманітніший спектр лізингових послуг, починаючи з лізингу приватних автотранспортних засобів з додатковим обслуговуванням і закінчуючи лізингом великих об'єктів нерухомості.

По терміну використання майна і зв'язаними з ним умовами амортизації розрізняють:

• лізинг із повною окупністю і, відповідно, з повною амортизацією майна, коли термін договору дорівнює нормативному терміну служби майна і відбувається повна виплата лізингодавцю вартості лізингового майна;

• лізинг із неповною окупністю і, відповідно, з неповною амортизацією майна, при якому термін договору менше нормативного терміну служби майна і протягом його дії окупається тільки частина вартості лізингового майна.

Термін договору і ступінь окупності (амортизації) лізингового майна є одним з основних критеріїв розмежування лізингу на фінансовий і оперативний.

Оперативний і фінансовий лізинг. Оперативний (операційний) лізинг (operating lease) являє собою здачу в лізинг майна на термін, що менше нормативного терміну служби майна.

У зв'язку з цим лізингові платежі по одному договорі не покривають повної вартості майна. Лізингодавець змушений його здавати в тимчасове користування кілька разів, і для нього зростає ризик по відшкодуванню залишкової вартості об'єкта лізингу при відсутності попиту на нього.

Фінансовий лізинг (finance lease) являє собою операцію по спеціальному придбанню майна у власність і наступній здачі його в тимчасове користування і володіння на термін, що наближається до терміну його експлуатації й амортизації всієї чи більшої частини вартості майна. Протягом терміну договору лізингодавець за рахунок лізингових платежів повертає собі усю вартість майна і дістає прибуток від лізингової угоди.

Особливі види лізингу. Крім перерахованих видів лізингу виділяють наступні його різновиди:

1. Поворотний лізинг (sale and leaseback). Будучи різновидом прямого лізингу, цей вид лізингу знайшов більш широке застосування. Ідея його полягає в наступному: підприємство (майбутній лізингоотримувач) має устаткування, але йому не вистачає засобів для виробничої діяльності. Тоді він знаходить лізингову компанію і продає їй своє майно, а остання, у свою чергу, здає його в лізинг цьому ж підприємству. Тим самим у підприємства з'являються додаткові грошові ресурси, що воно може направити, наприклад, на поповнення оборотних коштів. Причому договір складається так, що після закінчення терміну його дії підприємство має право викупу устаткування і тим самим відновлює на нього права власності.

Слід зазначити, що за даною схемою в лізинг можна здавати і цілі підприємства, а постачальник і лізингоотримувач є тією самою юридичною особою.

2. Роздільний лізинг (leveraged leasing), чи лізинг із додатковим залученням засобів, чи лізинг, частково фінансуємий лізингодавцем. Це найбільш складний різновид лізингу, тому що вона зв'язана з багатоканальним фінансуванням і використовується, як правило, для реалізації дорогих проектів, що представляють великий ризик для лізингодавця.

Основний ризик по угоді несуть кредитори — банки страхові компанії, інвестиційні чи фонди інші фінансові установи, а забезпеченням повернення позички служать тільки лізингові платежі і майно, що здається в лізинг.

Роздільний лізинг також має місце, якщо дорогий актив фінансується не однією, а декількома лізинговими компаніями, що виступають у ролі колективних власників майна. Лізингові платежі можуть здійснюватися двома шляхами:

1) «ведуча» компанія-лізингодавець одержує від клієнта всю суму лізингового платежу, а потім перелічує відповідні частки своїм партнерам;

2) лізингоотримувач здійснює платіж кожному лізингодавцю у відповідних контракту частках.