
- •1.5. Спрямовані восьмиполюсники
- •1.5.1. Параметри спрямованих відгалужувачів і сфери їх застосування
- •1.5.2. Класифікація спрямованих відгалужувачів
- •1.5.3. Спрямовані відгалужувачі
- •1.5.3.1. Спрямований відгалужувач з двома отворами зв’язку
- •1.5.3.2. Відгалужувачі зі спрямованими елементами зв’язку
- •1.5.3.3. Спрямованні відгалужувачі у коаксіальному, смужковому та оптичному
- •1.5.4. Нвч мости
- •1.5.4.1. Шлейфний міст
- •1.5.4.2. Подвійний хвилевідний трійник
- •1.5.4.3. Кільцевий хвилевідний міст
- •1.5.4.4. Щілинний хвилевідний міст
- •1.5.4.5. Мости Ланге
- •Висновки
- •Запитання та завдання
- •Висновки
- •Запитання та завдання
1.5.4. Нвч мости
На високих і надвисоких частотах, як і на низьких частотах, широке розповсюдження мають різні мостові схеми. По виконуваних функціях високочастотні мости мають багато спільного з низькочастотними мостами. Згадаємо принцип роботи низькочастотної мостової схеми, представленої на рис. 1.138.
О
сновною
особливістю такої схеми є можливість
балансування її шляхом підбора опорів.
Міст виявляється збалансованим при
виконанні умови Z1∙Z3 =
Z2∙Z1.
У
Рис. 1.138
Аналогічні функції можуть виконувати й хвилевідні мости НВЧ діапазону. Найбільше широко в техніці НВЧ застосовуються наступні 3-децибельні мости: шлейфні,
подвійні хвилевідні трійники (ПХТ), кільцеві, щілинні хвилевідні мости (ЩМ), багатозв’язні та ін. Мости називають синфазними, якщо коливання на їх виходах синфазні (тобто зсув фаз між ними = 0), протифазними, якщо , і квадратурними, якщо /2. Той самий міст залежно від того, до якого плеча подається потужність коливань, може бути, наприклад, синфазним чи протифазним. Щоб усі входи моста були узгоджені, хвильові опори його відрізків і ліній, що підводять енергію, мають бути в певному співвідношенні між собою.
1.5.4.1. Шлейфний міст
Він являє собою дві ЛП та шлейфи, що їх з’єднують, включені через /4. Зі збільшенням їх кількості діапазонні властивості моста поліпшуються, але зростають габарити та втрати.
Я
к
приклад на рис. 1.139 оказано дво- та
тришлейфні мости; там також
позначено нормовані значення хвильових
опорів ліній у смужковому виконанні.
Рис. 1.139
Зовнішній огляд двошлейфного мосту у микросмужковому виконанні показано на рис. 1.140
Рис. 1.140
1.5.4.2. Подвійний хвилевідний трійник
Зовнішній вигляд ПХТ показаний на рис. 1.141.Як видно з рисунка, цей трійник являє собою комбінацію двох хвилевідних трійників: H-трійника (плечі 1—3—4} й E-трійники (плечі 2—3—4). Відповідно до цього плече 1 часто називається Н-плечем, а плече 2 — Е -плечем. Міст виконується так, щоб всі його плечі були симетричні.
Рис. 1.141 в)
С
хема
заміщення як сукупність схем заміщення
Е- та Н-трійників наведена на
рис.1.142.
Розглянемо розподіл потужності в мосту при різних варіантах його збудження.
Н
Рис. 1.142
— у бічні плечі 3 й 4 включені однакові ( в окремому випадку погоджені) навантаження;
у бічні плечі 3 й 4 включені різні
навантаження.
Рис. 1.143
З рис. 1.141.а і 1.143.а видно, що плечі 3 й 4 збуджуються синфазно. ПХТ задовольняє теоремі взаємності. Тому можна стверджувати, що при живленні його одночасно з боку плечей 3 й 4 синфазними коливаннями рівної амплітуди вся енергія піде в плече 1.
Якщо в плечі 3 й 4 включені різні навантаження, то картина електричного поля буде несиметричної щодо плеча 2 (рис. 1.141.а). Тому, крім Е хвиль, у плечі 2 збуджується основна хвиля Н10 (рис. 1.143.б), тобто в це плече відбувається відгалуження енергії. Чим більше різняться навантаження в плечах 3 й 4, тим більше енергії попадає в індикатор, включений у плече 2. Тому подвійний трійник можна використати для контролю рівності навантажень, а якщо одне навантаження узгоджене, то й для контролю узгодження. При цьому в плече Е потрібно включити відповідний вимірювальний прилад.
Розподіл електричного поля при живленні трійника з боку плеча Е і при однакових навантаженнях у бічних плечах показане на рис. 1.141.б і 1.143.в. Пунктиром показаний поперечний переріз хвилеводу плеча Н. По розподілі поля видно, що потужність ділиться нарівно між бічними плечима, причому на відміну від наведеного вище випадку (рис. 1.141.а і 1.143.а) коливання в бічних плечах 3 й 4 перебувають у противофазі. У плече Н енергія не надходить, тому що в ньому збуджується хвиля Н20, що не може поширюватися в стандартному хвилеводі. Якщо збуджувати подвійний трійник одночасно з боку плечей 3 й 4 протифазними коливаннями рівної амплітуди, то відповідно до принципу взаємності вся енергія надійде в Е-плече.
При різних навантаженнях бічних плечей частина потужності відгалузиться в плече Н, тому що за рахунок асиметрії поля в ньому буде збуджуватися не тільки хвиля Н20, але й основна хвиля. Отже, і при даному варіанті живлення подвійний трійник можна використати для контролю узгодження навантажень.
Використовуючи рис. 1.143.а і 1.143.в, розглянемо випадок живлення трійника одночасно з боку плечей Е и Н*. Будемо думати, що зображені на рисунках силові лінії відповідають синфазному живленню плечей. Легко переконатися (наклавши один рисунок на іншій), що при одночасному живленні коливання в плечі 4 сумуються, а в плечі 3 — віднімаються. Отже, у цьому випадку вся енергія передається в плече 4.
На підставі теореми взаємності можна стверджувати, що при живленні трійника з боку плеча 4 енергія ділиться нарівно між плечима Е и Н, а в плече 3 не надходить. Якщо плечі Е і Н живити в противофазі, то вся енергія надходить у плече 3, і, навпаки, якщо живити трійник з боку плеча 3, то енергія поділиться нарівно між плечима Е і Н.
Отже, подвійний хвилевідний трійник, плечі якого навантажені однаковими опорами, має наступні основні властивості.
1. При живленні трійника з боку плеча Н
у бічних плечах 3 й 4 збуджуються
синфазні хвилі з однаковими амплітудами.
Плече Е не збуджується (
).
2. При живленні трійника одночасно з
боку бічних плечей 3 й 4 синфазними
хвилями рівної амплітуди збуджується
плече Н. Плече Е не збуджується
(
).
3. При живленні трійника з боку плеча Е в бічних плечах 3 й 4 збуджуються протифазні хвилі з однаковими амплітудами. Плече Н не збуджується.
4. При живленні .трійника одночасно з боку бічних плечей 3 й 4 протифазними хвилями рівної амплітуди збуджується плече Е. Плече Н не збуджується.
5. При живленні трійника одночасно з боку плечей Е и Н синфазними (як прийняте на рис. 1.43.а,в) хвилями з однаковою амплітудою збуджується плече 4. Плече 3 не збуджується.
6. При живленні трійника з боку плеча 4 у плечах Е и Н збуджуються синфазні хвилі рівної амплітуди. Плече 3 не збуджується.
7. При живленні трійника одночасно з боку плечей Е и Н протифазними хвилями з однаковою амплітудою збуджується плече 3. Плече 4 не збуджується.
8. При живленні трійника з боку плеча 3 у плечах Е и Н збуджуються протифазні хвилі з однаковою амплітудою. Плече 4 не збуджується.
Т
Рис. 1.144
а)
б)
П
Рис. 1.145
).
На діаграмі позначені. E13 й Е14
— вектори електричних полів, збуджених
у плечах 3 й 4 при живленні трійника
з боку плеча 1; E23 й E24 —
вектори електричних полів, збуджених,
у плечах 3 й 4 при живленні трійника
з боку плеча 2; E3 й E4 —
вектори сумарних електричних полів у
плечах 3 й 4 відповідно. З діаграми
видно, що сигнал
надходить як у плече 4, так й у плече 3.
Скориставшись теоремою косинусів, можна визначити [3] потужність сигналів, що надходять у плечі 3 й 4:
;
Залежності
Рз і Р4 від різниці фаз φ
коливань у плечах Е і Н графічно
представлені на рис. 1.146.
Рис. 1.146
Завдяки
своїм властивостям подвійний трійник
знаходить широке застосування у
хвилевідній техніці. У вимірювальних
апаратурах подвійний трійник
використовується для контролю узгодження,
контролю рівності навантажень, виміру
вхідних опорів навантажень та ін. На
базі подвійного трійника конструюються
високочастотні змішувачі й диплексери.
Істотними недоліками подвійного трійника є громіздкість конструкції й знижена електрична міцність. Останнім часом почали застосовуватися модифіковані, так названі згорнуті подвійні трійники (рис. 1.144.б). Така конструкція більш компактна, але викликає труднощі при узгодженні плечей.