Мистецьке видання – практичний аспект

3.1. Практичне втілення опорних пунктів видавничої концепції у проекті „k’Art Blanche”

1. Назва видання

Для проекту було обрано назву „k’Art Blanche”. Тлумачний словник С. Ожегова та Н. Шведової подає таке визначення терміну „карт-бланш”: надання комусь необмежених повноважень, повна свобода дій [5]. Мистецтво не має і не може мати обмежень, воно є вільним не тільки над правилами і забобонами, а й вище за буденне життя. До того ж це символізує свободу дій редакції журналу у поданні інформації, не обмеженої нічим, навіть естетичними канонами – бо естетика, як і мистецтво, еволюціонує кожну мить, набуваючи найнеймовірніших форм і руйнуючи усі вчорашні уявлення про неї. У хрематонімі застосована гра слів, що підкреслює мистецьку спрямованість журналу.

2. Тематика

Цільова аудиторія культурної періодики потребує не тільки „вершків” українського мистецтва, а й висвітлення місцевих культурних подій. Звісно, Луганськ не можна назвати культурною столицею країни, й іноді виникає відчуття, що в нашому місті майже нічого не відбувається. Ця ілюзія підтримується повною відсутністю місцевої мистецької періодики. Одначе в нас існує багато літературних об’єднань, кіноклубів, класичних та авангардних театрів, музикальних груп, що грають у різноманітних жанрах, багато талановитих художників. Потенційний читач видання, яке мало б існувати, зараз знаходиться у вакуумі інформаційної тиші.

Нами було окреслено список основних тематичних рубрик, у яких згруповані відповідні матеріали (музика, театр, кінематограф, зображальне мистецтво, фотографія, література).

3. Композиція видання

Журнал поділяється на рубрики за тематикою, яка була окреслена вище. Літературна частина подається у вигляді альманаху, що містить твори луганських письменників, і розташована всередині журналу. Запропонована композиція є сталою, і навряд чи буде сильно змінюватися.

4. Дизайн

Основна тенденція дизайну, що буде підтримуватися в журналі – це комбінація поп-арту, стріт-арту та елементів психоделіки. Для привернення уваги до конкретного матеріалу застосовані як засоби кольорового чи шрифтового виділення, так і незвичні, оригінальні прийоми його подачі (наприклад, введення тексту у форму графічного зображення або обтікання зображення текстом). Такі структурні елементи як колонтитули, номери сторінок, назви рубрик, виділення заголовкових літер виконані у відповідності до шрифтової гарнітури та кольорової гамми назви журналу та обкладинки (фіолетовий, чорний, червоний, оранжевий, білий). Усі елементи органічно вписуються в основну концепцію, не руйнуючи її.

4. Верстка

Журнал зверстаний у програмі Adobe In Design CS 2, яка широко використовується для верстки не тільки журналів, а й газет і книг, в багатьох видавництвах і редакціях. Завдяки широким можливостям роботи з набором ми змогли опрацювати дуже багато важливих загальноприйнятих нюансів верстки таких як переноси, висячі рядки, кінцеві рядки, абзацний відступ, пропуски між словами, коридори, інтерліньяж та трекінг.

Виходячи з тематики, стилістики та художнього настрою видання, комплекс гарнітур підібраний таким чином:

Blackoak, AgLerrerica, Borjomi, Coliseum, Tornado.

4. Ілюстративний матеріал

Послуговуючись порадами С. Антонової та притримуючись концепції мистецького видання, ми проводимо роботу з ілюстраціями та фотографіями, створюючи гармонійну симфонію графіки, типографіки та змістового наповнення. Підбір матеріалів проводиться з Інтернет-ресурсів, також свої роботи надають луганські художники та фотографи, ілюстрація для обкладинки журналу (ідея і виконання) – розроблена нами.

4. Текстова складова

Виходячи з особливостей нашої аудиторії (а це люди високої інтелектуальної культури), мова журналу має бути відповідно складною, багатою на спеціальні терміни, і водночас живою. У читача має складатися враження діалогу, дружньої бесіди з журналістом. У такому виданні багато місця має бути відведено для публіцистики різноманітної тематики, яка б стимулювала в реципієнта цікавість до сучасного мистецтва, небайдужість до стану культури в нашій країні, викликала бажання розвиватися в інтелектуальному плані.

Як ми зазначали вище, М. Любицька пропонує залучати до роботи в редакції відомих українських письменників. Наразі серед дописувачів журналу – луганські журналісти, поети і музиканти.

8. Мова видання

Оскільки ми живемо в російськомовному регіоні, маємо відповідне телебачення, пресу, щоденне спілкування, не дивно, що майже усі наші письменники пишуть російською, а україномовні видання мешканцями міста й області просто не сприймаються. З огляду на це журнал „k’Art Blanche” – двомовний. У мовному аспекті політика редакції лояльна, але ми намагаємося підтримувати баланс російської й української мови приблизно 50/50.

9. Матеріальна конструкція

Питання економії на папері поставати не може – для піару мистецького видання естетизм грає вирішальну роль. Для журналу ми використовуємо кольоровий глянець. Обкладинка – з картону, тому що, на відміну від газетної періодики, яка після прочитання майже ніколи не зберігається, журнал ставлять на полицю і час від часу знову переглядають із задоволенням. Вставка-альманах – чорно-біла, на крейдовому папері. Робити її кольоровою немає сенсу, оскільки там міститься суто текст та невеликі фотографії авторів.

В проекті планується випуск видання стандартного формату А4, а точніше – 84*108/16, один із стандартних форматів, що окреслені в ГСТУ 29.1-97. "Журнали. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги" [2]. Однак на цьому етапі важко визначити точний вихідний формат у міліметрах, бо перший випуск виходить дуже обмеженим накладом, що не перевищуватиме 10 екземплярів, і через це друкувати його на поліграфічному підприємстві не тільки невигідно, але й неможливо – друкарі не беруть замовлення на такий малий тираж. Демонстраційні екземпляри будуть надруковані на цифровому офсетному принтері „Minolta”.