3. Еволюція пасажирських перевезень
3.1. Довоєнний етап розвитку пасажирських перевезень
В царській Росії основним видом міжміського пасажирського транспорту були залізниці, частка яких 1913р. становила 92,7% всього пасажиро потоку. Роль річкового та морського транспорту пасажирських перевезеннях була не суттєва. Автомобільний та повітряний транспорт для перевезення пасажирів практично не використовувались.
Дореволюційна Росія характеризувалась низькою рухомістю населення. На одного жителя країни припадала 1,65 поїздка на рік, хоча в Данії, Франції, Німеччині вже тоді рухомість досягла 10-15 поїздок на рік. Найбільш висока рухомість була в центральних та південних губерніях європейської Росії. Така різниця за рівнем розвитку капіталізму по районам розміщення населення та великих міст, пояснювалась розподілом транспортної мережі по країні. В європейській частині країни (саме тут розташована Україна) було зосереджено майже все виробництво, збиралась значна частина урожаю, функціонувало 80% залізниць, а тому тут концентрувались основні пасажиропотоки. Таке положення було і на річковому транспорті. Основні пасажирські перевезення здійснювалися по Дніпру.
Загальна економічна відсталість країни, низький рівень життя народу позначився і на характері ПП. Надто мало було пасажирів, які здійснювали поїздки з метою відпочинку та туризму. Недостатній розвиток міст і приміських центрів обумовлював низький рівень приміських перевезень. Водночас значними були перевезення людей, які переїздили з одного місця в інше в пошуках роботи, переселення (згадайте хоча б «столипінське» аграрне переселення» Росії). Більшість пасажирів перевозилось у вагонах III-IV класів. Частка цієї категорії становила 80-84% всіх пасажирів на дорогах європейської частини.
Після Жовтневої революції та націоналізації транспорту розпочалися роботи щодо удосконалення матеріально-технічної бази пасажирського транспорту та поширення європейського рівня транспортного обслуговування на вітчизняні ПП.
В перші роки після громадянської не було обліку перевезених пасажирів – відомо, що на залізницях кількість пасажирських потягів скоротилась в 5-6 разів, а в окремі періоди курсування пасажирських поїздів навіть припинились. Але з переходом до мирного будівництва почало відновлюватись пасажирське господарство та збільшуватися перевезення пасажирів. Вже в 1924-1926 рр. був перевищений рівень 1913р. щодо кількості перевезених пасажирів на залізниці. Протягом 1921-1926 рр. були відбудовані вокзали, річкові та морські порти, рухомий склад. Промисловість приступила до серійного виготовлення паровозів та вагонів.
В цей же період був започаткований розвиток громадського повітряного флоту. Вперше в СРСР були розпочаті перевезення пасажирів між Харковом та Москвою. Почало розвиватися вітчизняне літакобудування і моторобудування. В 1930р. загальна кількість повітряних ліній в Україні досягли 2,5 тис км.
Більш повільними темпами розвивались ПП на річковому транспорті. На морському транспорті із-за суттєвого зменшення кількості суден в роки громадянської війни перевезення пасажирів в 1928р. становили тільки 30% рівня 1913р.
В 1924р були закуплені за кордоном автобуси та почалась організація автобусних сполучень у великих містах України та на міжміських маршрутах.
В ході виконання довоєнних п’ятирічок було забезпечено зростання потужності тягових засобів та місткості вагонів, що сприяло освоєнню ПП з мінімальним збільшенням кількості пасажирських потягів.
Була проведена реконструкція вокзального господарства; почало широко використовуватись радіо для оповіщення пасажирів; побудована мережа механізованих пралень; в широких масштабах проводилось асфальтування привокзальних площ; створені пункти механізованої мийки вагонів; нові пасажирські вагони; депо.
В цей же період відбулися докорінні зміни в напрямку залізничних пасажиро потоків. Поява та реконструкція нових промислових центрів в Україні викликало потужний розвиток приміських перевезень. Розширення санаторно-курортної зони сприяло збільшенню поїздок пасажирів на дальні відстані.. В освоєнні зростаючих ПП велику роль відігравало будівництво зворотніх шляхів.
В 1940 р по залізницях було перевезено в 4,6 рази більше пасажирів ніж в 1928р. Особливо збільшилось перевезення приміських пасажирів (в 6,4 рази). Зросли швидкості руху поїздів та збільшились показники використання локомотивів та вагонів.
В 1940р, в порівнянні з 1913, протяжність автомобільних доріг в 4,6 рази перевищили загальну протяжність доріг з твердим покриттям. В 1923 розпочалась серійна побудова вітчизняних автобусів. Основна частина цих автобусів була направлена на освоєння міських перевезень, тому що швидке зростання міст потребувало здійснення заходів щодо розвитку міського транспорту. Одночасно міжміські перевезення розвивалися повільно (6% від загального обсягу перевезення пасажирів всіма видами автомобільного транспорту). До крупних діючих міжміських маршрутів слід віднести лише один маршрут – Сімферополь-Ялта. А взагалі парк автобусів, зайнятих ПП в Україні був невеликим і становив біля 5 тис. одиниць.
В роки довоєнних п’ятирічок будуються літакобудівні і моторобудівні заводи (Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Харків). Освоюється випуск літаків на далекі та близькі відстані (Сталь-3, ПС-35, Г-2, тощо). Перед війною розпочалось серійне будівництво літаків ЛІ-2 на 21-го пасажира, зі швидкістю 250 км/год. (ліцензія на будівництво була закуплена в США).
Хоча за довоєнний час пасажирооборот морського транспорту виріс втроє, але рівень 1913р. був не досягнутий. На річковому транспорті пасажирооборот виріс в 1,8 рази, що 2,7 рази перевищив рівень 1913р. Зростанню перевезень на річковому транспорті сприяло будівництво Дніпровської гідроелектростанції та створення суднохідних умов на Дніпрі.
Цифри, що характеризують розвиток пасажирських перевезень за роки довоєнного будівництва, наведено в таблиці 1.1, із якої видно, що в 1940р. було перевезено в 5,6 разів більше пасажирів, ніж в 1913, а пасажирооборот за цей час збільшився в 3,2 рази.
В останні довоєнні роки стала відчутною роль автомобільного та повітряного транспорту, хоча основний обсяг ПП припадає залізничний.
Таблиця 1.1
Рік |
Вид транспорту |
Всього |
||||
Залізничний |
Автомобільний |
Повітряний |
Морський |
Річковий |
||
Перевезення пасажирів млн. чол. |
||||||
1913 |
248,5 |
- |
- |
3,7 |
11,5 |
263,7 |
1940 |
1343,5 |
37,1 |
0,4 |
9,6 |
73,0 |
1463,6 |
1940, % щодо 1913 |
540 |
- |
- |
260 |
635 |
555 |
Пасажирооборот, млрд. пас/м |
||||||
1913 |
30,3 |
- |
- |
1,0 |
1,4 |
32,7 |
1940 |
98 |
1,1 |
0,2 |
0,9 |
3,8 |
104,0 |
1940, % щодо 1940 |
323 |
- |
- |
90 |
271 |
318 |