Особливості притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності Вищою радою юстиції.

Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції".

Відповідно до статті 38>8акону України „Про Виту ряду юстиції" підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень.

Дисциплінарне провадження у Вищій раді юстиції включаєтакі стадїї^Д^ перевірка даних про дисциплінарний проступок; відкриття

дисциплінарного провадження;(^Зр розгляд дисциплінарної спр!йш^4][) ітриішяття рішення.

Перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції. Під час проведення перевірки член Вищої ради юстиції одержує письмові пояснення від судді та інших осіб, витребовує та ознайомлюється з матеріалами судових справ, одержує іншу необхідну інформацію від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань.

За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій. З довідкою і матеріалами ознайомлюється суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка та всі матеріали перевірки передаються членом Вашої ради \ юстиції до Вищої ради_^юс^лідії_^^^ питан«я-дро-доцільність

V порушеїітіщ^

'"'ЗІГнаявності підстав для дисциплінарного провадження постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про ^дисциплінарний проступок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки, відкривається дисциплінарне провадження.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Вищою радою юстиції на найближчому своєму засіданні після надходження висновку та матеріалів перевірки.

У разі накладення на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер його проступку, наслідки проступку, особа судді, ступінь його вини та інші обставини, що впливають на відпрві пальність.

Дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховунзчи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.

4.^Диіціювання прокурором питання про звільнення суддів за порушення присяги судді.

Згідно зі^ст.55 Закону „Про судоустрій і статус суддів" особа, вперше призначена на посаду судді, складає присягу судді такого змісту: "Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади".

Порушення суддею присяги розглядаєтьсяяк~Танебний вчинок, який тягне юридичну відповідальність аж до звільнення судді з посади.

Звільнення судді з посади за порушення присяги є самостійним видом юридичної відповідальності, передбаченої Конституцією та законами України.І^кавідповідальність не є дисциплінарною.

]ілг^рушенням~суддею присяги^: вчинення ним дій, що порочать звання судді" і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів; незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім'ї; умисне затягування суддею строкїв~розгляду справи понад терміни, встановлені законом;

порушення морально-етичних принципів поведінки судді\стл32^3акону „Про Вищу раду юстиції"). /

Ініціювання питання щодо звільнення судді із посади судді за порушення присяги судді є одним з вагомихважелів впливу органів прокуратури на додержання суддями законів при здійсненні правосуддя.

Згідно з ч.І ст.З Закону „Про вищу раду юстиції", ^.ЗстЛ05 Закону „Про судоустрій г^етатус суддів" до повноважень Вищої ради юстиції належить вн^с^ІіїТіїод^ьІпро звільнення суддів судів загальної юрисдикції з посад судді за порушення ним;з--ррисяги судді.

"Відповідно до статті ЗО Закону „Про Вищу раду юстиції" до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звернутися: Вища кваліфікаційна комісія суддів України; член Вищої ради юстиїдіЇг^^-^

Абз.2хп.п.12^у наказу №6гн від 29 листопада 2006 року передбачається, що у разі виявлення фактів порушення суддею присяги судді прокурори повинні ініціювати перед членами Вищої ради юстиції питання про звільнення судді з посади шляхом направлення клопотання про внесення до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання щодо звільнення судді з посади.

Прокурорам необхідно враховувати склад Вищої ради юстиції та використовувати ті можливості, які надані їм у зв'язку з цим законом.

Так, згідно зі скст\ 5. 13 Закону України „Про Вищу раду юстиції" до складу Вищої ради юстиції за посадою входить Генеральний прокурор України, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких може буїтГітрацівником прокуратури.

Отже, через вказаних працівників прокуратури прокурорам можна та необхідно ініціювати розгляд питань, що входять до компетенції Вищої ради юстиції.

Така практика органами прокуратури вже напрацьована, насамперед, щодо ініціювання внесення пропозиції про звільнення судді.

Так, прокуратурами обласного рівня та прирівняними до них на ім'я прокурорських працівників - членів Вищої ради юстиції надсилаються подання про ініціювання внесення пропозиції про звільнення судді. Члени Вищої ради юстиції за наявностРдо того підстав вносять до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання щодо звільнення судді.

Подання прокурорів про ініціювання внесення пропозиції про звільнення судді з посади за порушення присяги повинно грунтуватися на положеннях _>сто5^3акону „Про судоустрій і статус суддів" щодо тексту присяги судді та ^ст.ЗЗ^^кону „Про Вищу раду юстипі'ї"_шодо переліку вігпа^югзпорушення присяги судді.

У клопотанні прокурори повинні, насамперед, наводити правовий аналіз судового рішення, прийняття якого, на думку прокурора, здійснено з грубим порушенням законодавства, з долученням копій судових рішень та інших документів, що підтверджують факти порушення суддею присяги при здійсненні правосуддя (абз.4 п.пЛ2.5 наказу №6гн від 29 листопада 2006 року).

Крім того, про наявність ознак порушення присяги судді можуть свідчити дані щодо навмисного характеру вчинення суддею порушень закону та, зокрема, о^ізнано^тІі£ого"~1з зш^61юдавство_ім~~мі~^ІЇ^ДШ^є спизні правовідносини, наявність досвіду роботи^озгляд суддею подібних справ, у яких виявлені порушення не допускалися, наявність негативних наслідків, до яких призвело прийняття незаконного рішення, скасування його вищестоящим судом _трщо. Зазначені обставини обов'язково повинні досліджуватися прокурорами та зазначатися ними у поданні.

Практика Вищої ради юстиції свідчить, що підставами внесення подання про звільнення судді з посадисудді_є^_насамперед. істотні порушення суддею окремих положеньматеріального та процесуального законодавства.

Так, Вища рада юстиції 7 червня 2010 року прийняла рішення № 460/0/15-10 «Про внесення подання Президентові України про звільнення Корзаченка Володимира Миколайовича з посади судді Носівського районного суду Чернігівської області за порушення присяги».

Було встановлено, що суддя Корзаченко В.М. 22 лютого 2008 року відкрив провадження у цивільній справі за позовом громадянина О. до Міністерства охорони здоров'я України та Державної акціонерної компанії «Держмедпром», про поновлення на роботі.

В цей же день суддею Корзаченко В.М. постановлено ухвалу про забезпечення позову на підставі заяви позивача, відповідно до якої до закінчення розгляду справи по суті було 1) зупинено дію наказу МОЗ України від 12 лютого 2008 року №25-0, яким О. був звільнений з посади генерального директора ДАК «Укрмедпром»; 2) заборонено банкам, іншим особам вносити зміни стосовно найменування власника рахунків у цінних паперах та розпорядника рахунку, заборона будь - якої державної реєстрації змін та/або доповнень до статутів або нової редакції статутів ДАК «Держмедпром» і ДАК «Укрмедпром».

Зазначена ухвала про забезпечення позову була скасована 25 березня 2008 року самим суддею Корзаченко В.М.

Приймаючи рішення, Вища рада юстиції виходила з того, що, прийнявши до розгляду позовну заяву з порушенням норм територіальної підсудності і постановивши незаконну ухвалу про забезпечення позову, суддя під час розгляду зазначеного позову грубо порушив процесуальний закон, чим проявив несумлінність, безвідповідально поставився до своїх службових обов'язків, проігнорував вимоги закону, що свідчить про порушення ним присяги судді.

Так, Міністерство охорони здоров'я України знаходиться в місті Києві. Позивач О. зареєстрований та проживає в м. Ірпені Київської області. Таким чином, жодна із сторін, зазначених у позові, на території Носівського ряйпну Чернігівської пбттяг.ті не чняхопипяг.т, та не проживала.

Проте в порушення вимог статті 115 ЦПК України, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя відкрив провадження у справі_а не повернув заяву позивачеві для подання пр надежтус^, гуду Зазначені дії судді свідчать про грубе порушення правил територіальної підсудності розгляду справи судом.

Крім того, абзацом 3 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову визначено, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Суддя Козаченко В.М., вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу МОЗ України від 12 лютого 2008 року__№25-0, фактично відновив повноваження О. як генерального директора ДАК «Укрмедпром». що надало можливість останньому незаконно використовувати повноваження генерального директора, відчужити належні державі на праві власності акції ЗАТ «Індар» (70,7 відсотків) іноземній компанії, країною походження якої є Великобританія, які у свій час внесені державою до статутного фонду ДАК «Держмедпром». Розмір нанесених збитків_державі склав 57 187 905 грн.00 коп. За фактом заволодіння чужим майном та зловживанням своїм службовим становищем Генеральною прокуратурою України стосовно громадянина О. порушені кримінальні справи.

Крім того, такі заходи забезпечення позову, як заборона банкам вносити зміни стосовно найменування власника рахунків у цінних_паперах та розпорядника рахунку, заборона будь - якої державної реєстрації змін та/або доповнень до статутів або нової редакції статутів ДАК «Держмедпром» і ДАК «Укрмедпром», жодним чином не стосуються предмету позову та осіб^якіДеруть участь у_сдраві.

Зазначені дії судді Корзаченко В.М. свідчать про порушення процесуального закону та несумлінне виконання ним обов'язків судді, що потягло за собою істотні наслідки.

Указом Президента України від 6 липня 2010 року суддя Корзаченкд_В.М. був звільнений з посади судді Носівського райшжюз^шіз^Ле^нігівсько'ї області у зв'язку з порушенням присяги судді.

~~Факти7які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.

Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні. На підставі" подання Вищої ради юстиції Президент України видає указ про звільнення су плі з посади, або ж Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

(^5^Кримінальна відповідальність суддів за винесення завідомо неправосудного рішення.

Постановлення суддею завідомо неправосудного судового акта призводить до порушення конституційних основ здійснення правосуддя, підриває авторитет судової влади. У зв'язку з цим, закон криміналізував ці дії за^xзнинення передбачається кримінальна відповідальністтТізїдповідно ДО ст. 375 КК^)

Згідно_?2__£3і37^ КК-України—е—злочином та карається постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. Зазначені дтїТШраються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п яти років. Ті самі дії, що спричинили^ тяжкі ітаолідки_або вчинені ^корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Практика притягнення суддів до кримінальної відповідальності за ст.375 КК України є не досить значною за обсягом. Фактично відсутня ця практика за вчинення суддями дій у сфері судочинства в цивільних, кримінальних чи адміністративних справах. Однією з головних причин цього, на наш погляд, є невикористання прокурорами у повному обсяг своїх повноважень з представництва інтересів громадян та держави в суді.

Відповідно до Конституції України (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 127 та ч. 1 ст. 129) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, до складу яких входять професійні судді, а у визначених законом випадках — народні засідателі і присяжні, які при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Таким чиномГ^б'єкто^Ійгочину, передбачено ст.Д75 КК можуть_бути не тільки професійні судді, а також народні засідателі та присяжні при здійсненні ними правосуддя у різних видах судочинства -кримінальному, цивільному, адміністративному та господарському.

^^рддмедхім-злочину, передбаченого ст.375 КК, .є певний судовий акт: вироку ріптення_д уукяпя або постянокя Дії винної особи кваліфікуються за ст. 375 КК незалежно від того при розгляді справи по якій інстанції було постановлено судовий акт (судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції); якою є галузева приналежність розглянутої супом справи та винесеного в ній судового акта (вирок чи ухвала_у__кримінальній справі, рішення чи ухвала — у цивільній, постанова чи ухвала — в адміністративній, ухвала, рішення чи постанова - в господарській); в якому складі суду було постановлено неправосудний судовий акт — судом колегіально чи суддею одноосібно.

Для кваліфікації дій особи за ч^ 1 ст. 375 КК_-.не потрібно настання певнихзлочинних наслідкП£І~достатньо лише вчинення нею дій з постановлендя завідомо неправосудного судового акта.

З ^е&ієідтдщдї^ сторони постановлення неправосудного судового акта включає дії з:(^а)^складання відповідного процесуального документа,Сб7^) підписання його суддею (суддями);чі2) проголошення акта або вчинення інших дій, передбачених процесуальним законом (наприклад, доведення до відома учасників процесу). Набрання законної сили судовим актом, його виконання та викликані цим наслідки^ не ізшшізаіоть на кіалТфікацію__дій особи^Не^авосудним є такий судовии)акт, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованостіЙого неправосудність може бути 1іов^тязана~Т' невірним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального закону або з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. За своїм змістом неправосудний судовий акт^може полягати, наприклад, у незаконному забезпеченні позову, необґрунтованій відмові__у_зддоволенні обґрунтованих позовних вимог, задоволення явно необґрунтованого позову, тощо.

Так, вироком апеляційного суду Житомирської області від 04.10.2010 р. суддя Макарівського районного суду Шатковський С.В. був визнаний винним у вчиненні злочинів передбачених ч.І ст. 366, ч.І ст.375 КК України. При розгляді справи було доведено, що суддя Шатковський С.В. фактично без б^дь-якого розгляд^цдвідь^ї справи підробив ухвалу про відкриття провадження у справі та протокол судового засідання у цивільній справі про звернення стягнення на земельні ділянки, яким позбавив 17 осіб права власності на належні їм земельні ділянки. У вироку (дані взяті з Єдиного державного реєстру судових рішень), зокрема, щодо постановлення завідомо неправосудного рішення зазначено таке.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 Шатковський С.В. у рішенні безпідставно вказав, що між сторонами у вказаній справі був укладений договір позики, який відповідає вимогам ст.1049 Ї1К України і відповідачі у справі ОСОБА_8, ОСОБА23, ОСОБАЗ, ОСОБА4 ОСОБА24, ОСОБА13, ОСОБА15, ОСОБА_16. ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА27, ОСОБА_21, ОСОБА_28 ОСОБА_29, ОСОБА_22, ОСОБА_30, ОСОБА31 у строки визначені борговими розписками, вказані кошти позивячу не првершши»

Рішення Макарівського районного суду Київської області у цивільній справі №2-1834/2007, датоване 08.10.2007, прийнято Шатковським С.В. з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про його завідому неправосудність, усвідомлення даного факту Шатковським С.В. і наявність у нього злочинного умислу. Вчинення суддею Шатковським С.В. службового підроблення, спочатку ухвали про відкриття провадження та внесення до неї завідомо неправдивих даних щодо дати її складання - 28.09.2007, хоча фактично вищевказаний позов, відповідно до його змісту був складений не у вересні, а у жовтні 2007 року і надійшов до суду лише 9 жовтня 2007 року, а потім повторно протоколу судового засідання від 08.10.2007,- свідчить про наявність прямого умислу на постановлення завідомо неправосудного рішення.

У порушення (Уг^ІЗОДивільного процесуального кодексу України Шатковський С.В.

Зазначеним вище завідомо неправдивим документом - ухвалою про відкриттю провадження, попередній розгляд цивільної справи №2-1834/2007 був призначений на 08 жовтня 2007 року. —

попереднє судове засідання проведено без участі відповідачів.

Шатковський С.В., розглядаючи вказаний спір, належним чином не перевірив відповідність заявленихпозовних вимог правові лносинам. які склались між сторонами у

справі.

Так, відповідно до наданих позивачем доказів вбачається, що позивач ОСОБА_7 обґрунтував свої вимоги тим, що між ним та відповідачами укладені догорор-е-^юзики грошових коіщів_ііа-хуму-- 50 000 гри. з-кожним, що відповідно до вимог Ь^І1043 ЦК України надавало позивачу право витребувати_у позивачів у справі таку ж суму грошових коштів, однак Шатковський С.В. вбачаючи явну невідповідність позовних вимог правовідносинам, які склалися між сторонами, прийняв до розгляду вказаний спір та постановив рнденнх-задовельнивши у повному обсязі позовні вимоги.

Частйда^ст. 375 КК передбачає кваліфікований склад постановлення

вчинення в інших особистих інтересах.

С^жючіаслі^ки встановлюється судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи. До тяжких судова практика відносить такі

наслідки, як настання тяжкого _ захворювання, заподіяння значних

вигоду матеріального (майнового) характеру або позбутися матеріальних витрат у разі постановлення неправосудного судового акта. Інші ж особисті інтереси припускають вчинення злочину за мотивами особистої зацікавленості, яка може бути обумовлена помстою, кар'єризмом, заздрістю, ревнощами, прагненням просунутися по службі, одержати нагороду, приховати свою некомпетентність тощо.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.375 КК, характеризується тільки прямим__умислом, оскільки особа усвідомлює, що постановляє завідомо неправосудний судовий акт, керуючись при цьому будь-якими мотивами. Якщо судовий акт постановляється колегіальним складом суду (кількома професійними суддями чи за участю народних засідателів або присяжних), то для кваліфікації їхніх дій за ст. 375 КК необхідно встановити, що кожен з них діяв умисно й усвідомлював завідомо неправосудний характер такого акта. В іншому разі вчинене може розглядатися лише як дисциплінарний проступок, а якщо неправосудність судового акта сталася внаслідок несумлінного ставлення винного до виконання своїх службових обов'язків, то діяння (за інших необхідних умов) містить ознаки злочину, передбачень™ ^гт 467 КУ

Про наявність умислу в діях судді, як в діях щодо порушення присяги, можуть свідчити дані щодо обізнаності його із законодавством, яке регулює спірні правовідносини, наявність досвіду роботи, розгляд суддею подібних справ, у яких виявлені порушення не допускалися, тощо.

Кримінально-процесуальне законодавство містить особливості процедури притягнення судді до^римінальжН-ГіідП-Овідальності, які пов'язані, насамперед, з особливостямддедоторканності судді.

Так, відповідно до статті Ґ26 3 Сонституції України суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи зяарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Питання притягнення--^ судді до кримінальної відповідальності врегульовується також стЛ£т.4# Закону „Про судоустрій і статус суддів".

Так, відповідно до положень цієї статті суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути негайно звільненийміісля з'ясування його особи. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду.

Кримінальна справа щодо судді може бути порушена лит^те^Пенер^ прокурором України або його заступником. У зв'язку з цим, за наявності достатніх даних, які вказують на винесення завідомо неправосудного рішення у цивільній, господарській або адміністративній справі для вирішення питання про порушення кримінальної справи прокурори повинні надсилати матеріали перевірки до_ Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Габз.4 п.п.12.5 н^xа^ту__^Генерального прокурора №6гн від 29.11.2006 року).

В матеріалах перевірки прокурори повинні зазначати обставини, що свідчать про наявність у діях судді складу злочину, передбаченого ст.375 КК, зазначені нами вище. Причому особливу увагу, на наш погляд, прокурори повинні звертати на обґрунтування обставин суб'єктивної сторони складу злочину, що свідчать про винесення суддею завідомо незаконного для нього самого рішення. Крім того, суттєве значення для перспективи кримінальної справи має та обставина, чи скасоване завідомо неправосудне рішення. У зв'язку з цим, прокурори повшіні, за можливості, вживати всіх передбачених законом заходів іцодоскасування такого рішення.

Відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України,

Також, проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду,

обшуку ЧИ виїмки, просттууовуляння його -тепефлнних рочмов, особистий

обшук судді, а так само оглягг. виїмкя його кореспонденти'¹', р^ч^ і документів можутдд^тдо^іадщдся^ судовим рішені^ям.^^---

Підсудність справи щодо обвинувачення судді у вчиненні злочину визначається Головою Верховного Суду України. Справа не може розглядатися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.