3. Особливості захисту права власності у мпп.

Захист власності в будь-якій державі забезпечується національними збройними силами, розгалуженою системою правоохоронних органів. Будь-яка держава чогось варта якщо вміє себе захищати. Під захист держави підпадають усі форми власності. Особливо актуальними є питання захисту суб’єктів підприємницької діяльності у тому числі з іноземним елементом. Цьому сприяють:

- активний розвиток в Україні ринкової економіки, побудованої на конкуренції, що призводить до зазіхань на здобутки інших власників майна і видання їх потім конкурентами як власних;

- знаходження українського ринку на стадії станов­лення, не відпрацьованість механізмів його розвитку призводить до зловживань з боку чиновників та інших осіб;

• в Україні відсутні стійкі норми права захисту інте­ресів підприємців.

Зазначені умови виживання в умовах ринкової економіки вимушують іноземців, які створюють в нашій державі власний або спільний бізнес звертатись за захистом своїх прав та інтересів до відповідних державних структур та приватних фірм безпеки.

Спеціалісти з безпеки вважають, що одним із шляхів створення для недержавних підприємств передумов для економічного вижи­вання в умовах ринкових відносин є виявлення і нейтралізація за­гроз економічній стабільності підприємства, що і складає суть ді­яльності щодо забезпечення безпеки підприємства.

Безпека суб'єкта залежить від різних факторів. Шкоду інтере­сам підприємця може бути завдано в результаті несприятливої економічної політики держави, протиправних дій конкурентів, кризових явищ в економіці, непередбачених змін кон’юнктури ринку, стихійного лиха, надзвичайних подій, управлінської не­компетентності, соціальної напруги тощо.

Таким чином, фактори, що впливають на рівень безпеки під­приємства, можуть бути внутрішніми і зовнішніми, економіч­ними та неекономічними, об’єктивними і суб'єктивними.

Аналіз змісту розмов з експертами найбільших комерційних служб безпеки свідчать про те, що багато фірм, зацікавлені в забезпеченні власного захисту, вимушені сьогодні діяти в просторі, де немає достатньої нормативної бази, яка регламентує діяльність служби безпеки, переліку відомостей, що складають комерційну таємницю, системного підходу до організації безпеки підприємницької діяльності, взаємодії, налагодженого інформаційно-аналітичного супроводження засобів безпеки, кваліфікованих кадрів, практично відсутні науково-обгрунтовані і перевірені практикою механізми та технології забезпечення різних видів безпеки (мається на увазі відсутність напрацьованих методик із забезпечення фізичного захисту персоналу і майна підприємства, забезпечення інформаційної безпеки, захисту комерційної таємниці).

Сьогодні ефективна безпека підприємницької діяльності, як і всієї національної економіки, уявляється спеціалістам в цій сфері як система заходів, яка забезпечується на таких взаємопов'яза­них напрямках:

- захист від злочинного світу;

- захист від порушень закону з тим, щоб самим не потрапити під його санкції;

- захист від недобросовісної конкуренції;

- захист від протиправних дій власних співробітників.

Зазначений напрямок дій реалізується на таких рівнях:

• виробничому (збереження матеріальних цінностей);

- комерційному (оцінка партнерів, юридичний захист інтересів);

- інформаційному (визначення значимості інформації, поряд­ку її надходження, використання, передачі, захисту від викрадення);

- кадрового забезпечення.

В силу того, що чинників, що являють загрозу для фірми, до­статньо багато, доцільно всю роботу із забезпечення безпеки коор­динувати з єдиного виконавчо-розпорядницького органу, який називають „службою (відділом) безпеки". Ця служба „тримає ру­ку на пульсі" практично всіх ланок фірми і запроваджує ефек­тивні заходи протидії руйнівним чинникам, використовуючи для цього, за необхідності, не тільки свої сили, але і сили усієї фірми, а в окремих випадках - і сили зовнішніх організацій.

Безпека сучасного комерційного підприємства забезпечується за допомогою таких режимів: конфіденційності і захисту об'єктів інтелектуальної власності, що складає інформаційну безпеку; фі­зичної охорони, тобто забезпечення фізичної безпеки майна і пер­соналу фірми.

За тих умовами, що існують на українському ринку, розраховувати на ефективний захист своїх життєво важливих інтересів підприємець може лише:

- якщо він здатний організувати процедурно-орієнтований про­цес, який повинен бути націлений на позбавлення потенцій­ного супротивника інформації про виробничі і торговельні можливості і наміри підприємства, головним чином, шляхом виявлення та усунення каналів витоку інформації, пов'язаних з плануван­ням і здійсненням підприємницької діяльності;

- якщо в цьому процесі будуть задіяні всі службовці підпри­ємства, а не тільки служба безпеки.

Метод системного підходу до проблем забезпечення еконо­мічної безпеки полягає в тому, щоб припинити, скоротити або, в крайньому разі, обмежити виток тих часток цінної інформації, які можуть дати конкурентам можливість наперед виявити, що саме в певний момент керівництво фірми планує та здійснює.

Заходи щодо захисту права власності у МПП.

Забезпеченням права власності, підприємницької діяльності в комерційнійних структурах повинні займатися всі співробітники, керувати в загальному плані цим процесом повинні керівники. Але провідна роль в цій роботі належить службі безпеки.

Служба безпеки з метою забезпечення економічної та фінансової безпеки діє в таких напрямках:

1. Виявляє і припиняє намагання конкурентів до здійснення недобросовісної конкуренції. У промислово розвинутих країнах термін "недобросовісна конкуренція" вживається давно, і за ним криється винахідливість конкурентів, які ставлять за мету досягнення переваги над супротивником протизаконними методами. Недобросовісна конкуренція може виступати у таких формах:

- промисловий шпіонаж;

- використання товарного знаку, фірмової назви, чи марку­вання товару без дозволу особи, на чиє ім'я вони зареєстро­вані;

- порушення прав власника патенту;

- дискредитація репутації підприємства (піаркомпанії, розповсюдження слухів);

- зговір конкурентів з метою нав'язування фірмі заздалегідь невигідних умов;

- дезорганізація виробничого процесу шляхом підкупу чи зма­нювання робітників чи службовців, особливо тих, хто має доступ до таємної інформації.

2. Виявляє факти порушення договірних зобов'язань з боку партнерів-споживачів та постачальників продукції чи сировини. Застосовує до них штрафні санкції, інші заходи, передбачені чинним законодавством.

3. Приймає заходи недопущення контрактів на невигідних умовах. Візьмемо приклад з організації забезпечення економічної та фінансової безпеки комерційного підприємства, що займається бізне­сом у кредитно-фінансовій сфері. Якщо проаналізувати збитки вітчизняних комерційних банків, то махінації з кредитами займуть перше місце - саме тому служба економічної безпеки банків в нашій державі може слугувати зразком організації цієї роботи.

Основні види предметних махінацій:

- надання фальшивих документів недобросовісним позичаль­ником;

- підроблення гарантійних зобов'язань чи надання підробле­ного балансу;

- обман банка-гаранта під час страхування кредитів чи надан­ня застави;

- створення фіктивної фірми (на короткий проміжок часу), яка зникає після отримання кредиту;

- більш складна схема - створення фіктивних фірм, які шля­хом переганяння коштів з рахунка на рахунок імітують ус­пішну діяльність, з тією ж метою - зникнути після отри­мання кредиту;

- "прикормка" банку - точне і безперечне дотримання умов ряду послідовних предметних договорів з поступовим збіль­шенням суми кредиту, а потім зникнення розпорядника зі значним кредитом.

Припинити діяльність зазначених осіб, що вчиняють протиправні дії складно, тому універсальним є твердження про то, що профілак­тика значно ефективніша будь-якого лікування.

Це в повній мірі стосується захисту в Україні прав власників з іноземним елементом, для яких є незвичними умови праці в будь-якій іншій державі через незнання в певній мірі її законодавства та інших особливостей суспільного життя, менталітету тощо. Все це може ускладнювати розвиток бізнесу за межами своєї держави.